За своєю економічною сутністю і правовим статусом АСГТ слід вважати утворенням корпоративного типу.

2. При створенні акціонерних товариств першорядним є вирішення питання про власність. Принциповою особливіс-тю правосуб'ектності цієї групи аграрних підприємців є на-самперед те, що ці товариства -— об'єднання капіталу, а не особистої трудової участі.

Майнова правосуб'єктність АСГТ безпосередньо пов'яза-на з правовим режимом майна акціонерних товариств, това-риств з обмеженою відповідальністю. Так, відповідно до ст. 12 Закону "Про господарські товариства" ці товариства є власниками: майна, переданого їм засновниками і учасника-ми у власність; продукції, виробленої товариствами внаслідок господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Ризик випад-кової загибелі або пошкодження майна, що є власністю това-риства або передане йому в користування, несе товариство, якщо інше не передбачено установчими документами. Вкла-дами учасників і засновників акціонерних товариств, това-риств з обмеженою відповідальністю можуть бути, зокрема,

будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнан-ням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелекту-альну власність), кошти. Вклад (зокрема в натурі) оцінюється у гривнях і складає частку учасника та засновника у статутно-му фонді.

З наведеної норми Закону випливає, що суб'єктом права власності на майно може бути як саме товариство, так і гро-мадянин, який передав товариству "право користування" зе-мельною ділянкою, іншим майном та майновими правами. Крім того, згідно зі ст. 10 цього ж Закону, учасник (акціонер) акціонерного товариства відкритого типу практично не обме-жений щодо розпорядження своєю часткою в майні цього то-вариства (він може передати її іншим особам). Тому, на від-міну від підприємств кооперативного типу, майно (чи його частка) такого товариства може стати об'єктом права влас-ності необмеженого кола осіб. Практично ця частка у статут-ному фонді акціонерного товариства може стати об'єктом стягнення за боргами акціонера і, наприклад, фінансово-кре-дитна установа може стати акціонером такого товариства.

3. Особливість правосуб'єктності господарських товариств дістає свій прояв у існуванні притаманного тільки цим суб'єктам права на дивіденди. Ця особливість базується на сутності цих товариств як об'єднання капіталу інвесторів на основній їх меті — задоволенні інтересів інвесторів (учасни-ків, акціонерів). На відміну від суб'єктів підприємництва коо-перативного типу (де, виходячи з суті обов'язковості трудової участі, члени мають право на частину прибутку залежно саме від трудової участі), в господарських товариствах на підставі ст. 10 Закону "Про господарські товариства" учасники (ак-ціонери) мають право на одержання дивідендів від участі в статутному фонді з чистого прибутку (зиску) товариства.

Прибуток товариства утворюється з надходжень від госпо-дарської діяльності після покриття матеріальних та прирівня-них до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються відсотки до кредитних бан-ків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законо-давством України податки та інші платежі до бюджету. Чис-тий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, зали-шається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно

до установчих документів визначає напрями його викорис-тання. Зокрема, він може використовуватися на виплату ди-відендів акціонерам (учасникам).

§ 4. Правосуб'єктність державних аграрних товаровиробників

1. Радгосп, як і будь-яке інше державне сільськогосподар-ське підприємство (ДСГП) це — відповідно до Закону "Про підприємства в Україні" (ст. 1 і 2) — вид основної організацій-ної ланки аграрного сектору народного господарства України. Державне сільськогосподарське підприємство — це заснова-ний на загальнодержавній власності самостійний статутний суб'єкт господарювання, який має статус юридичної особи публічного права і здійснює виробничу (продуктів харчуван-ня, продовольства та сировини рослинного і тваринного по-ходження) і підприємницьку діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). ДСГП має самостійний ба-ланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, пе-чатку зі своїм найменуванням. Воно не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Особливість правосуб'єктності ДСГП — в його створенні. Відповідно до Законів "Про власність" (ст. 37), "Про підпри-ємства в Україні" (ст. 5) таке підприємство створюється згід-но з рішенням власника (власників) майна чи уповноважено-го ним(-и) органу. Такими органами нині виступає Фонд дер-жавного майна України. Державні сільськогосподарські під-приємства відповідно до Декрету Уряду України від 31 грудня 1992 р. позбавлені права бути засновниками будь-яких під-приємств.

Державне підприємство може бути створено внаслідок ад-міністративного поділу іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства України. Воно може ство-рюватися після відокремлення зі складу діючого підприєм-ства даного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об'єднань за рішенням їхніх ^УДових колективів, якщо на це є згода власника чи уповно-Важеного ним органу.

Створення ДСГП шляхом відокремлення здійснюється зі збереженням за новими підприємствами взаємозобов'язань та укладених договорів з іншими підприємствами.

Оскільки діяльність цього підприємства пов'язана з вико-ристанням земель сільськогосподарського призначення як головного засобу сільськогосподарського виробництва, то йо-му надаються ці землі відповідно радою народних депутатів на умовах постійного і строкового користування, оскільки власником цих земель (як і самого ДСГП) є і залишається держава.

2. Важливе значення для визначення правосуб'єктності ДСГП має також і його статут. Згідно зі ст. 9 Закону "Про підприємства в Україні", державне сільськогосподарське під-приємство діє на основі статуту, що його приймає трудовий колектив і затверджує власник майна.

У Статуті державного ДСГП визначаються власник і най-менування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі