природу. Суспільні відноси-ни з цього приводу мають майновий характер і є предметом аграрного права. Одночасно правові норми щодо паювання визначають способи регулювання цих відносин і становлять собою метод правового регулювання в аграрному праві.
Право членства в колективному сільськогосподарському підприємстві для кожного його члена як суб'єкта права ко-лективної власності на громадські землі сільськогосподар-ського призначення надає право на земельну частку, що при-падає йому як земельний пай.
8. В аграрному праві застосовуються методи, що викорис-товуються при здійсненні внутрішньої та зовнішньої госпо-дарської діяльності підприємств. Практичний прояв засобів правового регулювання здійснюється шляхом встановлення відповідних юридичних фактів (прийняття або вихід, виклю-чення із складу підприємства та ін.).
Методи правового регулювання, що застосовуються в практиці правового забезпечення суспільних аграрних відно-син, містяться в законах та інших нормативно-правових ак-тах, котрі є джерелом аграрного права. Це правило не виклю-чає використання в аграрних відносинах правових методів, властивих іншим галузям права, у випадках однорідності та спорідненості суспільних відносин. з •
Юридичним інструментом впливу на аграрних підприєм-ців з боку держави, способами регулювання внутрішніх і зов-нішніх правовідносин цих суб'єктів виступають як загальні, так і специфічні методи регулювання в аграрному праві (див. схему 2).
9. З урахуванням загальних методів і статутної правоздат-ності аграрних товаровиробників у аграрному праві є ряд ме-тодів, що використовуються при здійсненні внутрішньої та зовнішньої діяльності суб'єктів аграрного підприємництва. Практичний прояв засобів правового регулювання здійсню-ється через встановлення відповідних юридичних фактів (державної реєстрації фермерського господарства, агрогоспо-дарського товариства, інших суб'єктів аграрного підприєм-ництва, прийняття на роботу спеціаліста за трудовим догово-ром, контрактом), виключення чи виходу з членів підприєм-ства або з членів товариства тощо.
Застосування відповідних методів юридичного правового регулювання орендних відносин зумовлюється особливостя-ми цих відносин. У цьому аспекті способом правового регу-лювання є порядок і умови надання суб'єктам аграрного під-приємництва прав юридичної особи (явочний метод), що за-безпечується такими юридичними фактами, як прийняття Статуту конкретного підприємства загальними зборами гро-мадян — засновників суб'єктів аграрного підприємництва і державна реєстрація цього підприємства. Саме такий право-вий метод породжує правоздатність і самостійність їхньої ви-робничо-господарської діяльності у вирішенні як внутрішніх, так і зовнішніх господарських сфер економічних стосунків.
10. Законом "Про колективні сільськогосподарські під-приємства" (ст. 22) і Законом "Про сільськогосподарську кооперацію" встановлено право колективного самоврядуван-ня як системи управління діяльністю названих органів цих утворень, що становить метод колективної демократії.
її суспільно-організаторське призначення, юридичне за-кріплення і практичне застосування забезпечують здійснення управлінської функції органів колективного самоврядування У процесі діяльності колективних сільськогосподарських під-приємств, реалізацію її властивостей. Зокрема, виборність ор-ганів самоврядування, їхня підзвітність загальним зборам (зборам уповноважених) членів КСГП або ВСГК, обов'язок,
за яким меншість підкоряється більшості. Саме в цьому вияв-ляється відмінність методу самоврядування в колективних сільськогосподарських підприємствах від методу управління діяльністю державного сільськогосподарського підприємства. У цих підприємствах розпорядником їхньої діяльності є особа (наприклад, директор), уповноважений власником підприєм-ства (державою). Кожний працівник має лише трудові відно-сини з адміністрацією. Повне господарське відання майном і коштами здійснює тільки директор. Рішення зборів або ради трудового колективу мають лише дорадчий характер. Метод колективної демократії передбачає використання методу під-леглості. При здійсненні колективних організаційних, управ-лінських, трудових та інших правовідносин члени КСГП та ВСГК підкоряються розпорядженням (вказівкам) голови правління, спеціалістам, бригадирам, завідуючому фермою та іншим посадовим особам.
Метод колективної демократії реалізується шляхом вибор-ності представників колективних сільськогосподарських під-приємств до виборних представницьких органів — Всеукраїн-ського з'їзду, обласної та районної рад представників. Діяль-ність цих виборних органів регулюється згідно з прийнятими ними корпоративними актами (положеннями, статутами). Юридичної сили правового акта вони набудуть лише після затвердження їх органом державного управління.
Демократія і гласність є своєрідним державно-правовим засобом правового забезпечення самоврядування. Завдяки цьому створюється можливість для активної участі членів ко-лективних підприємств та акціонерів у вирішенні виробничо-господарських, соціально-економічних та інших проблем діяльності цих суб'єктів господарювання. Активність членів у роботі органів управління від загальних зборів до зборів ви-робничих підрозділів аграрних суб'єктів підприємництва коо-перативного типу, забезпечення порядку голосування таєм-ного чи відкритого, наявності кворуму, свободи критики дає підстави вважати, що широка демократія і гласність є мето-дом правового регулювання управлінських взаємин у цих під-приємствах.
11. Наведені вище методи правового регулювання голов-ним чином застосовуються в системі внутрішніх аграрних правовідносин. Зовнішні аграрні правовідносини перебува-ють одночасно у тісному зв'язку з цивільними, земельними,
фінансовими правовідносинами. Регулювання цих відносин проводиться методами відповідних галузей права, де вони і визначаються.
Юридичним інструментом впливу на аграрних підприєм-ців з боку держави, способами регулювання внутрішніх та зовнішніх правовідносин цих суб'єктів виступають як загаль-ні, так і специфічні методи регулювання в аграрному праві.
§ 3. Принципи аграрного права
1. Поняття аграрного права охоплює його принципи. В за-гальній теорії права під принципами розуміють основополож-ні засади, ідеї, наукові положення, що визначають загальну спрямованість і найбільш суттєві риси правового регулюван-ня; принципи визначають характер права в цілому або окре-мих груп правових норм, інститутів галузей права. Аналіз принципів права дає відповідь на запитання: на яких засадах, яким чином здійснюється правове регулювання, які політичні та наукові ідеї лежать в його основі.
Принципи права проявляються при визначенні структури системи права, механізму правового регулювання, визнача-ють нормотворчу і правозастосувальну діяльність, впливають на формування правового мислення і правову культуру, за-безпечують логічність системи права. Принципи права відіг-рають певну роль при розробці правових теорій і концепцій, як правової орієнтації суб'єктів права, змісту правових норм чи їхніх груп, забезпечення ефективного правового регулю-вання суспільних відносин і законності1.
Як загальноправові, так і принципи аграрного прЯва мають своєю основою положення Конституції України.
Політична, соціально-економічна і правова значущість ви-значення