1 Див.: Загальна теорія держави і права: Підручник / За ред. академіка АПрН України, доктора юрид. наук, проф. Копєйникова В. В.. — К... Юрінком. — 1997.-С. 109.

стосується всіх суб'єктів — учасників аграрно-правових від-носин.

2. Основними принципами права, закріпленими у чинно-му національному законодавстві, є: пріоритетність права власності, захист прав власника, рівноправність, нерозрив-ний зв'язок прав і обов'язків, захист соціальне не захищених верств населення, законність, відповідальність за вину, а та-кож загальносвітові принципи діяльності аграрних підпри-ємств кооперативного типу (членство, демократичні ідеали, суспільна свідомість тощо). Ці правові принципи визнача-ються і закріплюються правом власності на знаряддя і засоби виробництва, правом власності на неру хомість, державною підтримкою та захистом прав власників, державною владою (з додержанням вимоги "держава для людини"), необхідністю чіткої організованості і дисципліни праці.

Кожний з даних загальних принципів дістає своє втілення в аграрних відносинах, так би мовити, на двох рівнях — на рівні сукупності правових норм та на рівні їх ефективного правозастосування.

При визначенні принципів аграрного права головним чи-ном приділяється увага засадам внутрішньогосподарських правовідносин, що виникають, функціонують і припиняють-ся в діяльності колективних сільськогосподарських підпри-ємств як основного товаровиробника в сільському господар-стві. Принципи діяльності суб'єктів аграрного права в сфері зовнішніх аграрних правовідносин, а це головним чином сис-тема ринкових економічних відносин є тотожними з принци-пами діяльності суб'єктів господарського права; вони обгрун-товані в науці цієї галузі" права і враховуючи це в цьому під-ручнику не висвітлюються.

3. Аграрне право є галуззю, з допомогою норм якої реалі-зовується ст. 36 Конституції України про правоздатність гро-мадян України на свободу об'єднуватися для здійснення і за-хисту своїх прав і свобод, для задоволення своїх економічних, соціальних та інших інтересів. В нормах аграрного права ця конституційна норма конкретизується, зокрема у законах "Про колективне сільськогосподарське підприємство", "Про сільськогосподарську кооперацію", "Про господарські това-риства". У конституційному положенні закріплено принцип права членства у колективному сільськогосподарському під-приємстві, що грунтується на, праві вільного вступу і безпе-

решкодного виходу з його складу . За цими ж засадами регу-люються відносини членства Законом "Про сільськогоспо-дарську кооперацію".

4. Приватна (її, по суті, різновид, прояв — колективна) і державна власність становлять економічну основу утворення та діяльності приватних, колективних і державних сільсько-господарських підприємств, селянських (фермерських) гос-подарств та господарювання орендарів землі як виробників товарної сільськогосподарської продукції та учасників ринко-вих економічних відносин.

При визначенні принципів аграрного права має пер-шорядне значення та правова обставина, що Земельний ко-декс України, прийнятий Верховною Радою України 13 бе-резня 1992 р., визнав право власності на землю не лише за державою, але й за громадянами та за аграрними підприєм-ствами кооперативного типу. Згідно зі ст. 6 Земельного ко-дексу України, право приватної власності на землю стоїть на першому місці. За цим правом приватної власності громадя-ни України мають право отримати землю, зокрема для веден-ня селянського (фермерського) чи приватного підсобного господарства.

З викладеного належить зробити висновок: принципом аг-рарного права є право власності на землю, що належить ви-робникам сільськогосподарської продукції з усіма правовими наслідками, які з цього права випливають.

5. Власність, будучи економічною основою будь-якого ви-робництва, і право власності визначають характер і зміст виробничо-господарської діяльності аграрних товаровироб-ників. Виробничо-господарська діяльність є неодмінною умовою і характерною засадою упевненості приватних, коо-перативних (колективних), державних сільськогосподарських підприємств і селянських (фермерських) господарств у са-мостійному ефективному підприємницькому господарюван-ні. Ці засади закріплені в законах "Про підприємства в Україні" (статті 13,14), "Про господарські товариства" (статті 6, 7), "Про селянське (фермерське) господарство" (статті 6, 7), "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (статті 7—9).

6. Закріплення в законодавстві права всіх суб'єктів аграр-ного підприємництва самостійно здійснювати свою виробни-чо-господарську діяльність дістає свій прояв при визначенні

правового становища цих суб'єктів як юридичних осіб, їх спеціальну правоздатність щодо всіх видів діяльності і відоб-ражається відповідно у конкретних правових інститутах аг-рарного права.

Враховуючи все викладене, є підстави визнати принципом аграрного права принцип правового забезпечення господар-ської самостійності й незалежності селянських господарств^ агрогосподарських товариств, колективних сільськогосподар^-ських підприємств, спілок селян, радгоспів та інших суб'єктів аграрних ринкових правовідносин.

7. Всі суб'єкти аграрного підприємництва здійснюють свою виробничо-господарську діяльність у межах, визначе-них законодавством України, та відповідно до своєї статутної мети і правоздатності. Як зазначено в Законі "Про колектив-не сільськогосподарське підприємство", основними завдан-нями цього підприємства є виробництво товарної продукції рослинництва і тваринництва, а також її переробка та інші види діяльності, спрямовані на задоволення інтересів усіх членів підприємства.

Неодмінною умовою зазначеної діяльності підприємства є її підприємницька результативність, тобто кожна з галузей господарювання повинна бути прибутковою, економічно ви-гідною. Додержання цих умов випливає з вимог, викладених у Законі "Про підприємництво". Згідно зі ст. 1 цього Закону підприємництво становить собою самостійну ініціативу, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, виконан-ня робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одер-жання прибутку.

За умов повної господарської самостійності сільськогос-подарських підприємств як юридичних осіб набуває особли-вої значущості додержання принципу правового забезпечент ня раціонального поєднання високорентабельного вироб-ництва та оптимального підприємництва у процесі їхньої ді-яльності.

Звідси належить зробити висновок, що правове забезпе-чення підприємництва в сутності існування та самозабезпе-чення суб'єктів аграрного підприємництва є принципом аг-рарного права.

8. Діяльність колективних, кооперативних, акціонерних і державних сільськогосподарських підприємств, селянських господарств здійснюється з неодмінним використанням дого-

вірної форми регулювання економічних та інших суспільних відносин.

Реалізація принципу підприємництва охоплює як внут-рішньогосподарські,