Зміст

ступ

Розділ 1. Підозрюваний як суб'єкт кримінального процесу

1.1. Поняття підозрюваного в науці кримінально-процесуального права.

1.2. Права підозрюваного та їх гарантії передбачені законодавством України.

Розділ 2. Процесуальний статус обвинувачуваного.

2.1. Поняття, значення підстави та процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченого.

2.2 Процесуальні права обвинуваченого.

Розділ 3. Гарантії прав підозрюваного та обвинуваченого в кримінальному процесі.

Висновок.

Список використаних джерел,

Вступ.

Процеси радикальних перетворень, які відбуваються сьогодні вимагають вдосконалення всієї системи громадських відносин, чіткого правового регулювання, такого яке б гарантувало реалізацію всіх прав і свобод особистості відповідно до вимог Конституції України.

Особистість повинна стати на першому місці, як найважливіша цінність суспільства і держави.

Ось чому головним завданням сучасного етапу побудови правової держави є захист прав та інтересів людини /її життя, здоров’я, честі, гідності, забезпечення особистої недоторканості та повної безпеки.

Конституція України дозволяє в новій площині переосмислити зміст прав і свобод особистості, як найвищої соціальної цінності.

Зростання гарантій прав і законних прав і законних інтересів осіб які беруть участь в кримінальному процесі відповідає як інтересам особистості так і інтересам суспільства в цілому, тільки при умові гарантованості прав і законних інтересів осіб, які беруть участь в кримінальному процесі і передусім підозрюваного і обвинувачуваного можливе виконання завдань кримінального судочинства.

Кримінально-процесуальний закон дозволяє точно визначити коло і характер фактичних обставин, які посадові особи (прокурор, слідчий і т.п.)повинні встановити до моменту прийняття рішень притягнення підозрюваної особи в якості обвинувачуваного. КПК України встановлює форми порядок і умови притягнення особи в якості обвинувачуваного підстави до винесення відповідного рішення, Такий порядок служить і для уникнення випадків притягнення до кримінальної відповідальності і засудження невинних. Законне і обґрунтоване притягнення громадянина до кримінальної відповідальності є однією з вимог кримінально-процесуального закону. Притягнення до кримінальної відповідальності завідома невинного серйозно порушує конституційне право людини і громадянина і розглядається як злочин проти правосуддя.

Питання про свободу людської особистості і охорони її основних прав найбільш актуальне в діяльності органів держави по розкриттю злочинів і розгляду в судах кримінальних справ. Необхідно так організувати пошук істини по кожній кримінальній справі, щоб при цьому не порушувались права свободи та законні інтереси громадян. Проте інколи держава змушена застосовувати примус в випадках коли громадянин не згідний на обмеження його конституційного права, а без такого обмеження неможливо розкрити злочин відшкодувати завдані збитки, покарати винного, попередити злочинну діяльність.

В кримінальному процесі більшість слідчих і судових дій можуть проводитись в примусовому порядку. Основне вістря процесуального примусу направлено проти підозрюваного та обвинувачуваного. Тут в першу чергу повинні бути названі причини затримання підозрюваного та заходи присікання, необхідні для того, щоб попередити ухилення обвинуваченого та підозрюваного від слідства та суду, фальсифікацію ними доказів та забезпечити їх явку за викликом компетентних органів.

Невід'ємним змістом правової держави є охорона та забезпечення прав та законних інтересів осіб, які беруть участь в кримінальному процесі в тому числі підозрюваних обвинувачених. Проблеми забезпечення прав та законних інтересів підозрюваного та обвинуваченого, вдосконалення органів дізнання, прокуратури, суду, адвокатури являється актуальним, Не можна боротися із злочинністю не приділивши належної уваги правам особистості, в тому числі підозрюваному та обвинувачуваному в кримінальному процесі.

Розділ 1. Підозрюваний як суб'єкт кримінального процесу.

В юридичній літературі досить широко розглядаються питання, які стосуються суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності. В своїх працях вчені розглядають конституційні положення, які стосуються особистості в кримінальному судочинстві, гарантій права та свобод особи, питання громадського обвинувачення і громадського захисту, а також професійної етики учасників кримінального судочинства,

Особа підозрюваного це одна з головних фігур кримінального процесу, яка знаходиться під особливим поглядом правоохоронних органів.

1.1 Поняття підозрюваного в науці кримінальне процесуального права.

Відповідно до статі 43 КПК України підозрюваним визнається :

1. Особа, яку затримано за підозрою у вчиненні злочину.

2. Особа, до якої застосовано запобіжний захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого.

Підозрюваний має право: знати, в чому він підозрюється; Давати показання і відповідати на запитання; Мати захисника та побачення з ним до першого допиту; Вимагати прокурором правомірності затримання; Подавати скарги на дії та рішення особи, яка проводить оперативно-розшукові дії та дізнання, слідчого та прокурора.

Перш за все, потрібно вияснити, кого слід рахувати затриманим за підозрою у вчиненні злочину, Досить розповсюдженим, особливо серед практичних працівників, думка, що затриманим, а отже і підозрюваним, є особа, яку затримано на місці злочину та доставлено в відповідні органи дізнання чи судового розслідування [4;ст365].

Поряд з тим, існують істотні відмінності між фактично затриманим в процесуальному розумінні даного слова. Проаналізувавши закон, випливає, що особа вважається затриманою за підозрою в скоєнні злочину тоді коли:

а) порушена кримінальна справа по відношенню до затриманого;

б) є підстави для затримання(ст.106 КПК);

в) складено протокол, який оформив рішення відповідного органу про затримання.

З вищесказаного затриманим за підозрою у скоєні злочину, вважається особа, стосовно якої у встановленому законом порядку складено протокол про затримання. Тільки наявність такого документа є підставою для появи в кримінальному процесі суб’єкта, який називається затриманим, Одночасно він визнається підозрюваним.

Другою підставою визнання особи як підозрюваного є застосування щодо нього заходів присікання до пред'явлення обвинувачення, Відповідно до статті 155 КПК, робиться це в особливих випадках, Про застосування заходів присікання, особою, яка проводить дізнання слідчим та прокурором виноситься мотивована постанова, яка містить зсилання на злочин, в якому підозрюється дана особа, та причини для застосування засобів присікання, Якщо вибирають засіб присікання