Слід також зазначити, що у слідчого повинно бути внутрішнє переконання у винності даної особи у вчиненні злочину. У випадку відсутності такого слідчий має право не погодитись з вказівками начальника слідчого підрозділу і прокурора з приводу притягнення як обвинуваченого певної особи, кваліфікації злочину, обсягу обвинувачення, І, не виконуючи їх, подати свої аргументовані заперечення відповідному прокурору, який здійснює нагляд за розслідуванням, або вищестоящому прокурору. Така регламентація притягнення особи як обвинуваченого пов'язана з тим, що лише законне, обґрунтоване, своєчасне притягнення особи до участі у справі як обвинуваченого сприяє встановленню істини у справі, забезпеченню невідворотності покарання особи, винної у вчиненні злочину. А "поспішне, безпідставне, помилкове притягнення особи як обвинуваченого заподіює особі незаслужені моральні та фізичні страждання, матеріальну шкоду" [17;с272],

Притягнення особи як обвинуваченого складається з таких етапів:

1. Винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого.

2. Пред'явлення обвинувачення.

3. Роз'яснення обвинуваченому його прав.

4. Допит обвинуваченого.

Після того, як слідчий встановив достатню кількість доказів винності особи у вчиненні злочину і переконався у відсутності обставин, за наявності яких кримінальну справу не може бути порушено, він виносить мотивовану постанову про притягнення цієї особи як обвинуваченого. Ця постанова визначає обсяг обвинувачення та кваліфікацію злочину, межі судового розгляду.

Розгляд справи у суді відбувається в межах пред'явленого обвинуваченя. Суд не вправі додавати обвинувачення не передбачене у постанові про притягнення особи як обвинуваченого, оскільки це позбавляє обвинуваченого можливості реалізувати своє право на захист.

Постанова про притягнення особи як обвинуваченого складаєтсья з трьох частин: вступної, описової (мотивувальної), резолютивної. У вступній частині зазначаються місце і дата складання постанови, прізвище та посада особи, яка її склала, номер справи, обставини справи, з приводу яких проводилось розслідування. [14; с.312]

В описовій (мотивувальній) частині вказується особа, яку притягують як обвинуваченого у даному злочині, викладаються обставини вчинення злочину, кваліфікація цих дій за відповідними статтями кримінального кодексу України, робиться висновок, що у справі зібрано достатньо доказів, які вказують на вчинення злочину даною особою. У мотивувальній частині не є обов'язковим наведення доказів зібраних по справі, але необхідно вказати всі ознаки які мають значення для конкретного складу злочину.

Якщо особу обвинувачують у вчиненні кількох злочинів, в описовій частині необхідно окремо викласти обставини кожного злочину та їхню кваліфікацію.

У резолютивній частині постанови слідчий формулює конкретне рішення про притягнення особи як обвинуваченого із зазначенням кваліфікації злочинних дій, а також зазначаються Ім'я, прізвище та no-батькові, дата народження особи, яку притягують як обвинуваченого.

Постанова підписується слідчим. Копія постанови про притягнення особи як обвинуваченого "негайно надсилається прокуророві", відповідно до вимог закону " Про прокуратуру".

Якщо є підстави для обвинувачення кількох осіб, то щодо кожного з них виноситься окрема постанова про притягнення як обвинуваченого із значенням у вчиненні яких саме дій кожна з цих осіб обвинувачується, яка їхня роль у вчиненому злочині. Це є необхідною умовою для здійснення обвинуваченим свого права на захист.

Постанова про притягнення особи як обвинуваченого повинна відповідати таким вимогам: опис фактичних даних повинен бути об'єктивним, логічним, обґрунтованим, мотивованим, обвинувачення повинно бути сформульоване з юридичною чіткістю, постанова повинна бути законною.

Законодавство не передбачає коли саме необхідно винести постанову про притягнення особи як обвинуваченого, "але зволікання з цією процесуальною дією, відтягування її до завершального етапу попереднього розслідування, що викликається прагненням слідчого зібрати на цей момент всі можливі докази, призводить до обмеження прав обвинуваченого, у тому числі права знати знати суть обвинувачення і захищатися від нього" [14;с232],

Якщо ж до особи було застосовано запобіжний захід, обвинувачення повинно бути пред’явлене не пізніше десяти діб з моменту застосування запобіжного заходу або останній скасовується. Закон також передбачає, що обвинувачення повинно бути пред'явлено не пізніше двох днів з моменту винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого і в усякому разі не пізніше дня явки обвинуваченого або його приводу.

2.2 Процесуальні права обвинуваченого.

Серед осіб, які мають у справі свої інтереси і відстоюють їх обвинувачений як і потерпілий є центральною фігурою, Для захисту від обвинувачення та інших своїх законних інтересів закон наділяє обвинуваченого правами і передбачає гарантії їх здійснення.

Відстоюючи свої інтереси, обвинувачений має право :знати в чому його обвинувачують; давати показання за пред'явленим йому обвинуваченням або відмовитись давати показання та відповідати на запитання; мати захисника та побачення з ним до першого допиту, подавати докази; заявляти клопотання; заявляти відводи; подавати скарги на дії та рішення особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді та суду; ознайомлюватися після

Постанова підписується слідчим. Копія постанови про притягнення особи як обвинуваченого "негайно надсилається прокуророві", відповідно до вимог закону " Про прокуратуру".

Якщо є підстави для обвинувачення кількох осіб, то щодо кожного з них виноситься окрема постанова про притягнення як обвинуваченого із значеням у вчиненні яких саме дій кожна з цих осіб обвинувачується, яка їхня роль у вчиненому злочині. Це є необхідною умовою для здійснення обвинуваченим свого права на захист.

Постанова про притягнення особи як обвинуваченого повинна відповідати таким вимогам: опис фактичних даних повинен бути об'єктивним, логічним, обґрунтованим, мотивованим, обвинувачення повинно бути сформульоване з юридичною чіткістю, постанова повинна бути законною.

Законодавство не передбачає коли саме необхідно винести постанову про притягнення особи як обвинуваченого, "але зволікання з цією процесуальною дією,