гропромисловий комплекс в період реформування економіки України
Розвиток агропромислового комплексу України є наглядною ілюстрацією тих процесів, які відбуваються сьогодні в суспільно-політичному, економічному, соціальному житті нашої країни. Динаміка його розвитку, проблеми, які неминуче супроводжують будь-який процес росту, перебувають у тісній взаємозалежності від успішного вирішення тих завдань, які постають перед економікою України в цілому. В той же час функціонування агропромислового комплексу в значній мірі визначається специфічними особливостями цієї сфери діяльності, природнокліматичними умовами, характером виробництва, що склався на тій чи іншій території, традиціями населення конкретного регіону, його побутовими умовами, світоглядом. Тому розгляд питань, пов'язаних з розвитком агропромислового комплексу, вимагає передусім збалансованого підходу, врахування, крім суто економічних, історичних, вікових, психологічних та інших факторів. Тільки з цих позицій можна правильно зрозуміти й всю глибину процесів, які проходять сьогодні в агропромисловому секторі економіки як країни в цілому, так і в її окремих регіонах.
Характерними особливостями агропромислового комплексу сучасного Прикарпаття, наприклад є орієнтація на задоволення внутрішніх потреб населення області, що, в свою чергу, пояснює відсутність чітко визначеної спеціалізації сільського господарства краю, кардинальні зміни в організаційній структурі власне сільськогосподарського виробництва і незначна питома вага фермерських господарств. Доля останніх, наприклад, складає лише 0,9 % загального об'єму сільськогосподарської продукції краю.
В 2002 р. структура сільськогосподарського виробництва в області в розрізі основних на сьогоднішній день груп товаро-виробників характеризувалася даними, приведеними в табл. 1. даних, очевидно, такий: сьогодні в сільському господарстві Івано-Франківщини (як і України в цідому) домінуючою формою ведення господарства стали особисті підсобні господарства населення. Більше того, такий стан в промисловому комплексі є наслідком поступальних тенденцій в його розвитку за всі роки з часу проголошення Україною політичної незалежності (див. табл. 2)
алова продукція сільського господарства Прикарпаття за основними групами товаровиробників у 2002р.
Всі категорії господарств
Сільськогосподарські підприємства в тому числі
Державні сільськогосподарські підприємства
Недержавні сільськогосподарські підприємства
!!! не можемо не сказати, що питання розвитку сільського господарства по своїй суті настільки злободенне, що йому важко знайти аналоги, оскільки воно торкається всіх сторін нашого життя, починаючи від щоденних проблем самотньої похилої жінки і кінчаючи питанням політичного устрою держави. Сухі цифри статистики є лише зовнішнім вираженням тих глибинних процесів, які
Питома вага основних категорій господарств у загальному обсязі валової продукції сільського господарства
Роки |
Валова продукція |
У тому числі:
рослинництва |
тваринництва
всі категорії господарств |
з неї: |
з неї:
сільськогос-подарські підприємства |
госпо-дарства населення |
госпо-дарства населення
1990 |
100,0 |
49,9 |
50,1 |
58,6 |
41,4 |
42,0 |
58,0
1991 |
43,3 |
56,7 |
49,3 |
50,7 |
39,1 |
60,9
1992 |
36,7 |
63,3 |
42,3 |
57,7 |
30,6 |
69,4
1993 |
34,1 |
65,9 |
39,2 |
60,8 |
28,3 |
71,7
1994 |
31,8 |
68,2 |
40,9 |
59,1 |
23,7 |
76,3
1995 |
27,1 |
72,9 |
32,7 |
67,3 |
21,3 |
78,7
1996 |
18,9 |
81,1 |
21,7 |
78,3 |
16,0 |
84,0
1997 |
17,7 |
82,3 |
23,9 |
76,1 |
11,4 |
88,6
1998 |
16,7 |
83,3 |
24,2 |
75,8 |
11,6 |
88,4
1999 |
13,9 |
86,1 |
19,6 |
80,4 |
9,5 |
90,5
2000 |
10,1 |
89,9 |
13,6 |
86,4 |
6,6 |
93,4
2001 |
8,9 |
91,1 |
11,8 |
88,2 |
6,2 |
93,8
2002 |
8,0 |
92,0 |
9,7 |
90,3 |
6,4 |
93,6
Табл.3.
Темпи зростання (зниження)
виробництва валової продукції сільського господарства
Прикарпаття
(у % до 1990р.)
Всі категорії господарств |
валова |
сільськогосподарські |
господарства населення
ПРОДУКЦІЯ |
підприємства
рослин- |
тварин- |
продукція |
ництва |
ництва
80,6 |
70,9 |
89,4 |
70,1 |
59,7 |
83,1 |
91,2 |
86,9 |
93,9
89,0 |
98,1 |
80,9 |
65,5 |
70,8 |
59,0 |
112,4 |
136,7 |
96,8
90,5 |
102,2 |
79,9 |
61,9 |
68,4 |
53,7 |
118,8 |
149,9 |
98,8
79,1 |
79,0 |
50,4 |
55,1 |
44,6 |
107,5 |
112,8 |
104,2
87,1 |
75,6 |
44,0 |
48,6 |
38,3 |
117,9 |
141,6 |
102,7
86,2 |
75,2 |
30,5 |
31,9 |
28,7 |
130,0 |
163,0 |
108,8
77,0 |
81,8 |
72,6 |
273 |
33,4 |
19,7 |
126,4 |
150,3 |
111,0
63,5 |
53,9 |
72,2 |
21,2 |
22,2 |
19,9 |
105,6 |
98,7 |
110,0
66,5 |
70,7 |
18,6 |
20,7 |
15,9 |
114,2 |
120,2 |
110,4
73,1 |
76,2 |
70,3 |
14,8 |
11,1 |
131,2 |
159,0 |
113,2
74,8 |
76,3 |
73,5 |
13,4 |
15,4 |
10,9 |
135,9 |
162,4 |
118,8
77,9 |
81,2 |
12,5 |
142,9 |
177,1 |
120,8
проходять сьогодні як в агропромисловому комплексі, так і в економіці України в цілому. Задумуючись над причинами, що поставили сільське господарство країни фактично на грань паралізації, мимоволі приходиш до висновку про необхідність акцентувати увагу на таких аспектах.
Перше. Був період, коли переважна більшість вітчизняних вчених при аналізі стану економіки країни, особливо в перші роки незалежності, сходилася на думці, що однією з основних причин кризи був власне вихід України зі складу колишнього СРСР. Правомірність такого висновку не підлягає сумніву. Але виникає одне зауваження. Це без заперечень можна прийняти в першу чергу по відношенню до промисловості. Спеціалізація виробництва, налагоджені господарські зв'язки, прив'язаність до джерел сировини і їх розміщення в конкретному регіоні - ці та інші фактори були і
залишаються визначальними для організації промислового виробництва. Тому зрозуміло, що вихід України з складу CPCР не міг не вплинути на
динаміку і масштаби вітчизняної промисловості. Що, врешті-решт, і мало місце. А от характер і природа сільського господарства визначаються іншими факторами. Розглянуті вище причини, які визначали об'єм промислового виробництва, по відношенню до сільськогосподарського могли проявитися лише
