Слід також зазначити, що на відміну від кримінального права, де існує презумпція (припущення) невинуватості, в цивільному законодавстві передбачено протилежне правило: "той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, коли доведе, що шкоду заподіяно не з його вини" (ст. 440 ЦК УРСР, ст. 1185 ЦК України). Припущення вини заподіювача шкоди належить до презумпцій, що можуть бути спростовані, тобто довівши свою невинуватість, заподіювач тим самим спростовує презумпцію, доводить її хибність. Якщо в процесі дослідження всіх матеріалів справи не вдалося спростувати цю презумпцію, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Презумпція вини заподіювача шкоди — одна з правових форм вираження принципу рівності сторін у цивільному процесі (щодо складності доведення).

Література.

Цивільний кодекс України.

Цивільний кодекс Української РСР. Науково-практичний коментар. — К., 1971. — С. 131.

Кодекс торговельного мореплавства.

Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 р.

Загорулько А.И. Обязательства по возмещению вреда, причиненного субъектами гражданского права. — Харьков, 1996. — С. 5—20.

Ем Владимир Категория обязанности в гражданском праве. (Вопросы теории): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — М, 1981.

Повышение роли гражданско-правовой ответственности в охране прав и интересов граждан и организаций / Под ред. Я.Н. Шевченко — К., 1988. — С. 142—154.

Райхер В.К. Абсолютные и относительные права // Известия экон. Ленинград, политехи, ин-та. - Л., 1928. - Вып. 1. - 21. - С. 303.

Смирнов В.Т., Собчак А.А. Общее учение о деликтных обязательствах в советском гражданском праве. — Л., 1983. — С. 7,18, 42—50, 99—105

Цивільне право України. Підручник. Під ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. К.: Юрінком Інтер, 2002. — С. 712.