невійськові судна, приписані до портів на території України, що знаходяться під прапором України у відкритому морі;
г) іноземні невійськові судна, що знаходяться в територіальному морі чи порту України. Згідно з п. 5 ст. 28 Закону України «Про державний кордон України» прикордонні війська України мають право знімати з такого судна і затримувати осіб, які вчинили злочин і підлягають кримінальній відповідальності за законодавством України, передавати цих осіб органам дізнання та слідства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
г) військові повітряні судна України, приписані до аеропортів на її території, які під розпізнавальним знаком України знаходяться у відкритому повітряному просторі, в повітряному просторі чи на аеродромі іншої держави;
д) невійськові повітряні судна України, які приписані до аеропортів на її території і знаходяться поза межами держави у відкритому повітряному просторі під розпізнавальним знаком України.
Виділяють також об’єкти, які не є територією України, але на які поширюються юрисдикція і сфера застосування кримінального законодавства України. Це:
а) континентальний шельф — поверхня і надра морського дна підводних районів, що примикають до узбережжя чи до островів України і знаходяться поза зоною територіального моря до глибини 200 м або за цими межами до такого місця, де глибина покриваючих вод дозволяє розробку природних багатств цих районів. Поверхня і надра морського дна впадин, що розташовані в суцільному масиві континентального шельфу України, незалежно від глибини, є частиною континентального шельфу України. Важливо при цьому відмітити, що дія закону про кримінальну відповідальність у просторі стосується тільки випадків учинення злочинів, пов'язаних з розвідкою континентального шельфу, розробкою його мінеральних і живих ресурсів, провадженням бурових робіт, спорудженням, експлуатацією і використанням штучних островів, установок і споруд, здійсненням морських наукових досліджень, захистом і збереженням морської сфери; прокладкою і експлуатацією підводних кабелів і трубопроводів. Разом з тим юрисдикція і сфера застосування кримінального законодавства України не поширюються на води, що покривають континентальний шельф, і повітряний простір над ним, режим яких регулюється міжнародним правом;
б) підводні телеграфні кабелі і трубопроводи, що проходять по дну відкритого моря;
в) наукова станція, розташована в Антарктиді. Таку станцію Україна має на острові Галиндес цього материка;
г) запущені в космос об'єкти, що належать Україні та включені відповідно до Конвенції «Про реєстрацію об'єктів, що запускаються в космічний простір» 1975 р. у реєстр космічних об'єктів України. Такі об'єкти підпадають під юрисдикцію і сферу дії кримінального законодавства України.
Із ч. 1 ст. 6 КК випливає, що особи, які вчинили злочини на території України, підлягають відповідальності за цим Кодексом. Закон має на увазі громадян України, іноземних громадян і осіб без громадянства (останніми вважаються особи, які проживають або знаходяться на території України, але не є її громадянами і не мають доказів своєї належності до іноземної держави), які, знаходячись на території України, вчинили злочини, передбачені КК. [36, c. 59]
Відповідно до міжнародних угод і законів України іноземні громадяни, які користуються дипломатичним імунітетом, виключені з-під юрисдикції судових властей України.
Норми міжнародного права, зокрема Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року [11], Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року [12] і внутрішнього – прийнятого на основі цих конвенцій Положення від 10 червня 1993 р. про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні надають дипломатичного імунітету і виключають з-під кримінальної юрисдикції України дипломатичних представників іноземних держав і певне коло інших іноземних громадян, або частково, на засадах таємності, обмежують кримінальну юрисдикцію щодо консульських працівників та інших осіб [36, c..60]
Дані особи за вчинений злочин на території України підлягають юрисдикції лише акредитуючої держави, тому питання про їх відповідальність вирішується дипломатичним шляхом.
На цих осіб кримінальна юрисдикція України відповідно до ст. 13 Положення не поширюється, як виняток, лише у випадках чітко вираженої згоди на це акредитуючої держави, яке вона висловлює відповідно до пп. 1, 2 ст. 32 Конвенції позбавленням певної особи імунітету від кримінальної юрисдикції держави перебування (України).
На загальних підставах кримінальній юрисдикції можуть підлягати ці особи лише у випадку втрати ними даного імунітету з інших причин.
Моменти набуття і втрати дипломатичного імунітету регламентують статті 5, 8, 9, 13, 39, 43, 44 Конвенції.
Особи, які мають обмежений дипломатичний імунітет, не підлягають кримінальній юрисдикції України лише щодо дій, вчинених ними при виконанні своїх обов’язків.
Повним дипломатичним імунітетом користуються, глава дипломатичного представництва (посол, посланник, повірений у справах), члени дипломатичного персоналу дипломатичного представництва, які мають дипломатичний ранг (радники, торгові представники, військові аташе, перші, другі і треті секретарі, заступники представників, помічники військових аташе), а також члени сімей усіх зазначених осіб, якщо вони не є громадянами України.
Обмежений дипломатичний імунітет відповідно до ст. 38 Конвенції має дипломатичний агент, який є громадянином України чи постійно в ній проживає. Він користується імунітетом від кримінальної юрисдикції України і особистою недоторканістю лише щодо офіційних дій, вчинених ним при виконанні своїх функцій.
Недоторканістю та імунітетом від кримінальної юрисдикції користуються також дипломатичні агенти, акредитовані в іншій державі, які транзитом проїжджають через територію України. Це поширюється і на членів їх сімей, які супроводжують вказаних осіб.
Члени адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва, а також члени їх сімей, якщо всі вони не є громадянами України чи не проживають в ній постійно, користуються правом особистої недоторканості і імунітетом від кримінальної юрисдикції України. Члени обслуговуючого персоналу, які не є громадянами України чи в ній постійно не проживають, користуються