Консульські посадові особи консульської установи, яким доручено виконання консульських функцій, в тому числі і глава консульської установи, мають обмежену дипломатичну недоторканість і обмежений імунітет від кримінальної юрисдикції України. На цих осіб кримінальна юрисдикція не поширюється лише щодо дій, які стосуються їх офіційної службової діяльності. Ці особи можуть бути затримані або арештовані у випадку переслідування за вчинення тяжкого злочину або виконання вироку суду, що вступив у законну силу.

З’ясовуючи питання про об’єм дипломатичного імунітету консульських посадових осіб та співробітників адміністративно-технічного і обслуговуючого персоналу дипломатичного представництва, а також членів сімей всіх цих осіб, необхідно крім Конвенції і Положення, звернутись ще і до конкретного договору між Україною і відповідною іноземною державою про відкриття дипломатичного чи консульського представництва.

Цим договором відповідно до Конвенції і Положення даним особам на підставі взаємності може бути наданий великий об’єм імунітету від юрисдикції України.

Особисто недоторканими та вільними від кримінальної юрисдикції України є і представники іноземних держав, члени парламентських делегацій, а також на основі взаємності співробітники делегацій іноземних держав, які приїжджають в Україну чи проїжджають через неї транзитом для участі в міжнародних переговорах, міжнародних конференціях і зборах з іншими офіційними дорученнями.

Вищезазначене стосується і членів сімей тих осіб, які їх супроводжують, якщо вони не є громадянами України.

Особисто недоторканими та вільними від кримінальної юрисдикції України є також Генеральний Секретар ООН, його помічники та інші посадові особи ООН, а також члени їх сімей [40, c. 24 - 28].

2. Принцип громадянства щодо дії кримінального закону в просторі.

У ч. 1 ст. 7 і в ст. 8 КК України визначено такий принцип дії кримінального закону у просторі, як принцип громадянства. Відповідно до цього принципу:

1) громадяни України та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, у разі вчинення ними злочину за її межами, підлягають відповідальності за КК України як провило, тобто якщо інше не передбачено відповідними міжнародними договорами України;

2) іноземці та особи без громадянства, які не проживають постійно в Україні і вчинили злочини за її межами, підлягають відповідальності за КК України як виняток, тобто лише у випадках, коли це прямо передбачено міжнародними договорами України або коли вчинений ними злочин, передбачений КК України, є особливо тяжким злочином проти прав і свобод громадян України або інтересів України.

Принцип громадянства має значення для застосування КК України у випадках вчинення злочинів за межами України, коли на момент виявлення злочину чи встановлення винного останній знаходився на території України або був виданий їй.

Громадянин України — це особа, яка набула громадянства України у порядку, передбаченому законами України і міжнародними договорами України. Винятковий перелік осіб, які належать до громадян України, визначено у Законі України "Про громадянство України" [30]. Крім того, згідно з цим Законом, якщо міжнародним договором України встановлено інші правила щодо визнання певних осіб громадянами України, застосовуються правила міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Документами, які підтверджують громадянство України, є паспорт громадянина України свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.

Законодавство України не визнає подвійного громадянства. Водночас, такі факти можуть мати місце у випадках, коли інша держава не визнає своїм обов'язком повідомляти Україну про надання свого громадянства тій чи іншій особі. Якщо під час провадження кримінальної справи встановлено, що особа має, крім українського, ще й громадянство іншої держави, слід виходити із того, що набуття нею іноземного громадянства виключає її із числа громадян України (принцип єдиного громадянства).

Особою без громадянства , що проживає постійно в Україні, є особа, яку жодна із держав відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином і яка має постійне місце проживання на території Укрити їм підставі українських документів — посвідки на постійне проживання. Це може бути особа, яка перебуває на території України як іммігрант, прибула на навчання на термін дії угоди про навчання тощо.

Випадками, коли громадяни України, відповідно до її міжнародних договорів, не підлягають відповідальності за КК України у разі вчинення ними злочину за Ті межами ( принцип покровительства) є, наприклад, відповідні положення Угоди між Україною та Республікою Польща у справі створення спільної військової частини для участі в міжнародних миротворчих і гуманітарних операціях під егідою міжнародних організацій. Згідно з цією Угодою українські військовослужбовці спільного україно-польського миротворчого батальйону у разі вчинення ними злочину на території Польщі несуть кримінальну відповідальність не за КК України, а за КК Польщі, якщо злочин не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, або, хоча й пов'язаний з виконанням таких обов'язків, але не спрямований виключно проти майна, безпеки України або виключно проти особи, майна іншого члена Збройних Сил України або цивільного персоналу України.

Положення ч. 2 ст. 7 відтворює правовий принцип ne bis in idem (одна дія двічі не карається), який випливає із п. 7 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, де зазначено, що ніхто не повинен бути вдруге засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий відповідно до закону, і ст. 61 Конституції України, згідно з якою ніхто