Прокурор повинен боротися з практикою, коли слідчі виявляють причини та умови, що сприяли вчиненню зло-чину, тільки в кінці розслідування. Залишаючись не вста-новленими і не усунутими, ці причини та умови сприя-ють вчиненню нових злочинів. Тому важливо одразу ж після виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, вжити заходів до їх усунення.

Прокурорські нагляд повинен спрямовувати слідчих на те, щоб вони встановлювали по кримінальній справі при-чини та умови, які сприяли вчиненню злочину і контро-лювали слідчих, щоб вони вносили у відповідний держав-ний орган, громадську організацію або посадовій особі подання про вжиття заходів для усунення цих причин та умов ще до закінчення розслідування,

Якщо керівники підприємств, установ і організацій не виконують вимоги слідчого про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів, то прокурор сам вживає заходів до своєчасного та якісного розгляду подання і за необхідності вирішує питання про вжиття заходів до по-садових осіб, які не виконують подання органу дізнання, слідчого.

Перевірки своєчасності розгляду подання органу дізнан-ня, слідчого і законності вжитих заходів по ньому проку-рор здійснює за отриманими скаргами і заявами грома-дян, інформацією слідчого, а в ряді випадків і за своєю ініціативою.

У разі прийняття рішення про направлення справи до суду слідчий складає обвинувальний висновок, який разом із справою направляється прокурору. Прокурор, одер-жуючи від слідчого справу, зобов'язаний перевірити: чи мала місце подія злочину; чи має діяння, що ставиться у вину обвинуваченому, склад злочину; чи були додержені під час провадження дізнання і досудсвого слідства ви-моги про забезпечення права підозрюваного та обвинува-ченого на захист; чи немає в справі обставин, що тягнуть аа собою закриття справи; чи пред'явлено обвинувачення по всіх установлених злочинних діяннях обвинуваче-ного; чи притягнуті як обвинувачені всі особи, що ви-криті у вчиненні злочину; чи правильно кваліфіковано дії обвинуваченого за статтями кримінального закону; чи до державо вимог закону при складанні обвинувального висновку; чи правильно обрано запобіжний захід; і чи вжито заходів для забезпечення відшкодування збитків, заподіяних злочином, і можливої конфіскації майна;! чи виявлено причини та умови, що сприяли вчиненню зло-чину, і чи вжито заходів для їх усунення; чи додержено органами дізнання або досудового слідства всіх інших вимог кримінального-процесуального законодавства.

При виявленні порушень закону прокурор повинен дати письмову вказівку щодо їх усунення. Якщо виявлені по-рушення могли вплинути на повноту, всебічність і об'єк-тивність розслідування, істотно порушили права і законні інтереси учасників процесу, справу повинно бути повернено на додаткове розслідування.

По справі, що надійшла з обвинувальним висновком, прокурор зобов'язаний прийняти одне з таких рішень: 1) визнавши, що є всі достатні підстави для направлення справи в суд, затвердити своєю резолюцією обвинуваль-ний висновок; 2) повернути справу слідчому органу зі свої-ми письмовими вказівками для проведення додаткового слідства; 3) закрити справу, склавши про це постанову відповідно до вимог закону.

Прокурор має право змінити складений слідчим спи-сок осіб, які підлягають виклику в судове засідання, а також скасувати чи замінити раніше обраний запобіжний захід або обрати запобіжний захід, якщо його не було обра-но, чи поставити у випадках, передбачених ст. 155 КПК, перед судом питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Якщо прокурор не погоджується з обвинувальним вис-новком, він має право скласти новий обвинувальний вис-новок, а раніше складений обвинувальний висновок із справи вилучається.

При вирішенні питання про затвердження обвинуваль-ного висновку прокурор має право своєю постановою вик-лючити з обвинувального висновку окремі пункти обви-нувачення, а також застосувати закон про менш тяжкий злочин (при цьому в разі необхідності складається новий обвинувальний висновок). Однак, якщо потрібно змінити обвинувачення на більш тяжке, що істотно відрізняється за фактичними обставинами від раніше пред'явленого об-винувачення, прокурор повинен повернути справу слідчо-му для пред'явлення нового обвинувачення.

Прокурор має право скасувати, змінити чи обрати но-вий запобіжний захід.

Прокурор, затвердивши обвинувальний висновок, скла-дений слідчим, або склавши новий обвинувальний висно-вок, направляє справу до суду, якому вона підсудна, і по-відомляє суд про те, чи вважає він за потрібне підтримува-ти державне обвинувачення. Одночасно з цим прокурор по-відомляє обвинуваченого, до якого суду направлено справу.

На думку В. Т. Маляренка і І. В. Вернидубова, та вра-ховуючи місце і роль суду в кримінальному процесі, ви-моги Конституції України та міжнародний досвід, відда-вати обвинуваченого до суду — це процесуальна дія прокурора. Саме він фактом складання і підписання висновку державного обвинувачення та направлення кримінальної справи на розгляд суду віддає обвинуваченого до суду. До-даткове рішення суду з цього приводу зайве. Зокрема, суд-дя змушений називати діяння, що інкримінується обви-нуваченому, злочином, давати відповідь, чи викрито у вчи-неному злочині всіх осіб, чи правильно кваліфікуються дії обвинуваченого за статтями кримінального закону тощо. Такими відповідями суддя компрометує свою об'єктивність і неупередженість. Всі ці та інші аргументи і дають підста-ви вказаним авторам вважати, що суддя не повинен у цій стадії кримінального процесу (10; с. 95).

Крім того, у зв'язку з реформуванням системи виправ-лення судових помилок та запровадженням апеляційної інстанції дещо мають змінити і функції прокурора у стадії перегляду судових рішень, які не набрали законної сили.

По-перше, право подавати апеляцію слід надати лише тому прокуророві, який брав участь