Залежно від виду безпосереднього об’єкта, якому завдає шкоду злочин, наслідки можуть бути поділені на основні і додаткові.. В той же час додаткові наслідки можуть бути поділені на обов’язкові (додатково обов'язкові), тобто, що мають місце завжди, в усіх випадках при вчиненні даного злочину, наприклад, шкода, що завдається здоров’ю потерпілого при грабежі (ч. 2 ст. 186 КК), і факультативні (додатково факультативні), що можуть мати місце, але можуть і бути відсутніми у злочині. Суспільно небезпечні наслідки мають істотне значення для особливостей конструювання об’єктивної сторони складу злочину. В одних випадках наслідки включаються до диспозиції статті Особливої частини КК як обов'язкова частина складу злочину, в інших - не зазначаються в законі. Залежно від цього усі злочини за своєю об’єктивною стороною поділяються на дві групи: злочини з матеріальним складом (матеріальні злочини) і злочини з формальним складом (формальні злочини).

Злочини з матеріальним складом - це такі злочини, для об’єктивної сторони яких закон (диспозиція статті КК) вимагає встановлення не тільки діяння (дії або бездіяльності), а й настання суспільно небезпечних наслідків.

Злочини з формальним складом - це такі злочини, для наявності об’єктивної сторони яких закон вимагає встановлення лише діяння (дії або бездіяльності).

Наслідками в злочинах з матеріальним складом, як правило, є шкода матеріального (майнового) або особистого (фізичного) характеру. До таких

злочинів відносяться, наприклад, крадіжка, грабіж, шахрайство, вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень та ін.

В злочинах з формальним складом сам факт вчинення суспільне небезпечного діяння, передбаченого кримінальним законом, утворює закінчений злочин. До таких складів відносяться, наприклад, образа, наклеп, спекуляція, одержання хабара, зазнаки неправдивий донос, втеча з під варти, дезертирство та ін.

Поділ злочинів на злочини з матеріальним і злочини з формальним складом відображає об’єктивно існуюче становище, коли в законі:

а) по-різному описується об'єктивна сторона складу злочину;

б) по-різному відображаються суспільне небезпечні наслідки. В злочинах з матеріальним складом необхідно встановити не тільки діяння, а й суспільне небезпечні наслідки, а також причинний зв’язок між ними. В злочинах же з формальним складом для кримінальної відповідальності достатньо встановити лише факт вчинення суспільно небезпечного діяння;

в) на підставі цього поділу по різному вирішується питання про момент закінчення злочину. Злочин з матеріальним складом визначається закінченим з моменту настання наслідків. Злочини же з формальним складом вважаються закінченими з моменту вчинення самого діяння незалежно від настання наслідків.

Розділ 4. Причинний зв’язок між суспільне небезпечними наслідками та суспільне небезпечними діяннями

Причинним зв’язком в кримінальному праві слід розуміти об’єктивно існуючий зв’язок між діянням – дією або бездіяльністю (причиною) – і суспільно небезпечними наслідками (наслідком), коли дія або бездіяльність викликає (породжує) настання суспільно небезпечного наслідку.

При аналізі та встановленні причинного зв’язку між суспільно небезпечною дією або бездіяльністю і суспільно небезпечними наслідками слід виходити з таких положень.

1).Причинний зв’язок як ознака об’єктивної сторони злочину підлягає встановленню у разі, коли шкідливі наслідки є обов’язковою ознакою складу злочину, тобто в злочинах з матеріальним складом. Звідси випливає, що коли відсутнє небезпечне діяння, то немає необхідності встановлювати причинний зв’язок, бо немає першої (обов’язкової) ознаки об’єктивної сторони - діяння. У разі відсутності наслідку (за наявності відсутності суспільно небезпечного діяння) має місце або замах на злочин, або склад формального злочину, або взагалі немає складу злочину. Якщо ж причинний зв’язок між діяннями і наслідком не встановлений, об’єктивна сторона злочину з матеріальним складом відсутня внаслідок відсутності такої обов’язкової її ознаки, як причинний зв’язок.

2).Причинний зв’язок - це об’єктивно існуючий зв’язок між причиною (суспільно небезпечним діянням) і наслідком (суспільно небезпечними наслідками). Причинний зв’язок між злочинною поведінкою і суспільно небезпечними наслідками існує об’єктивно як факт реальної дійсності поза свідомістю і волею людини - слідчого, прокурора, суду. Даний зв’язок як зв’язок між явищами об’єктивної дійсності є пізнавальним. Тому за кожною кримінальною справою для наявності об’єктивної сторони злочину з матеріальним складом необхідно встановити не тільки діяння, а й суспільне небезпечний наслідок, а також причинний зв’язок між діянням і наслідками як явищами реальної дійсності.

3) При аналізі причинного зв’язку слід ураховувати, що в природі і суспільстві усі явища взаємопов'язані, перебувають у тісній взаємодії. В об’єктивному світі Існує загальний універсальний каузальний зв’язок. Тому якщо розглядати усю сукупність причинно наслідкових зв’язків і ланцюжків, що призвели до злочинного наслідку, то досить важко встановити, яке ж явище є причиною, а яке – наслідком, бо наслідок як результат дії – причини в той же час за певних умов сам трансформується в причину і викликає новий наслідок. Тому для того, щоб чітко встановити зв’язок між причиною і наслідком, необхідно штучно (уявно) ізолювати два явища - причину і наслідок, тобто суспільно небезпечну дію (бездіяльність) і суспільно небезпечний наслідок – від інших причинно-наслідкових ланцюжків і опосередкувань, що так чи інакше перебувають у взаємодії з наслідками. Тільки при такому підході можна встановити, чи є діяння причиною даного наслідку.

4) Причинний зв’язок має місце лише тоді, коли діяння виступає необхідною умовою, без якої неможливо настання наслідку. З цього випливають такі найважливіші вимоги:

а) причина (діяння) в часі повинна була передувати наслідку. Однак зовнішньої (часової) залежності в послідовному розвитку подій недостатньо, адже відомо, що після цього не завжди означає внаслідок