Для того, щоб порушення вважалося вчиненим, достатньо використання, або спроби використання зазначеного препарату або зазначеної процедури.

Класи лікарських засобів, які підлягають деяким обмеженням:

А. Алкоголь.

Тести на вміст етанолу можуть проводитися за погодженням з міжнародними спортивними федераціями та уповноваженими органами. Результати можуть призвести до санкцій.

В. Марихуана.

Тести на вміст канабіноїдів (наприклад, марихуана, гашиш) можуть проводитися за погодженням з міжнародними спортивними федераціями та уповноваженими органами. Результати можуть призвести до санкцій.

С. Засоби локальної анестезії.

Застосування засобів локальної анестезії шляхом ін'єкцій дозволяється за таких умов:

а) бупівакаїн, лідокаїн, мепівакаїн, прокаїн і т. ін., крім кокаїну можуть використовуватися. Судиннозвужувальні засоби можуть використовуватися разом з засобом локальної анестезії. За погодженням з міжнародними спортивними федераціями і уповноваженими органами може бути необхідне повідомлення про дозволене використання за винятком випадків використання у стоматології.

D. Кортикостероїди.

Використання кортикостероїдів забороняється. [№ 3 ст. 7]. Будь-який лікар команди, який має намір ввести учаснику змагань кортикостероїди шляхом інгаляції чи локальної або інтра-артикулярної ін'єкції, повинен повідомити про це в письмовій формі відповідний медичний орган.

Е. Бета-блокатори.

Деякими прикладами бета-блокаторів є: ацебутолол, альпренолол, атенолол, лебеталол, метопролол, наделол, окспренолол, пропранолол, соталол і споріднені препарати. Відповідно до правил міжнародних спортивних федерацій у деяких видах спорту на розсуд уповноважених органів можуть проводитися тести. Результати можуть призвести до санкцій.

Резюме Правил МОК стосовно лікарських засобів, використання яких вимагає письмового повідомлення лікаря.

Це не вичерпний перелік заборонених препаратів. Багато препаратів , що не наведені в цьому переліку, заборонені терміном "і споріднені препарати". Усім спортсменам, собливо неповнолітнім настійно рекомендується приймати тільки ті ліки, які призначаються лікарем, і перевіряти, щоб вони на містили препарати, заборонені Медичною комісією МОК або уповноваженими органами.

Якщо спортсмен має пройти допінгову перевірку, опис усіх лікувальних засобів і ліків, що приймалися або призначалися упродовж попередніх трьох днів, повинен включатися в офіційний звіт про допінгову перевірку. [№ 7 ст. 8].

Програма діяльності щодо профілактики, попередження застосування і розповсюдження допінгу в спорті, особливо серед неповнолітніх розробляється Національним антидопінговим центром і затверджується Кабінетом Міністрів України.

Об'єктивна сторона

Об'єктивна сторона злочину полягає у спонуканні неповнолітніх до застосування допінгу, і вона вчиняється тільки шляхом дії.

Спонукання – це будь-які умисні дії, спрямовані на збудження бажання застосувати допінг у неповнолітньої особи, чи добитися від неї згоди застосувати його хоча б один раз (умовляння, пропозиція, порада, переконання примушування, погрози, застосування насильства тощо). Якщо спосіб спонукання сам по собі утворює склад іншого злочину (спричинення тілесних ушкоджень, погроза вбивством тощо), він потребує самостійної кримінально-правової оцінки [№ 13 ст. § 06].

Допінг – це речовини і методи, що застосовуються для підвищення працездатності спортсменів, є потенційно небезпечними для їхнього здоров'я і заборонені для використання Антадопінговим кодексом Олімпійського руху та компетентними органами відповідних спортивних організацій [№ 17 ст. 713].

Зловживання анаболіками має шкідливі соціальні наслідки. Вживання значних доз цих речовин чоловіками порушує функції ендокринної системи, збільшує молочні залози, підвищує кров'яний тиск, викликає головний біль і носову кровотечу, розлад печінки, алергічні реакції, і навіть руйнує систему імунного захисту організму. У жінок від них настає вірилізація – понижується голос, росте волосся на обличчі, на руках і ногах. Порушення фізіології у дітей проявляється, зокрема, у тому, що вони не можуть досягти природного зросту. Існує також небезпека формування психічної і фізичної залежності організму людини внаслідок вживання великих доз анаболічних стероїдів. На території України реклама антидопінгових речовин або методів їх застосування в спорті заборонена.

Тестуванню на допінг підлягають спортсмени України незалежно від віку, рівня майстерності та місця перебування. Організатори змагань зобов’язані забезпечити умови для проведення тестування на допінг з дотриманням вимог антидопінгового Кодексу Олімпійського руху та компетентних органів відповідних спортивних організацій. [№ 10 ст. 113].

Можна виділити такі найпоширеніші способи спонукання неповнолітніх до застосування допінгу – це умовляння, погроза, пропозиція, примус.

Умовляння означає систематичне або одноразове настійливе прохання (переконання) особи у необхідності застосування допінгу.

Погроза – залякування особи заподіянням фізичної, майнової, моральної або іншої шкоди у разі незастосування нею один хоч раз.

Примус – передбачає домагання від іншої особи, неповнолітньої застосувати допінг, шляхом заподіяння тілесних ушкоджень або застосування до неї іншого насильства, пошкодження належного їй чи близьким майна, поширенням певної інформації про таку особу тощо.

Останнім часом з'являється дедалі більше фармакологічних засобів та харчових домішок, ефективність яких вимагає оперативної експериментальної перевірки. У зв'язку з активізацією боротьби з застосуванням у спорті допінгу особливої актуальності набуває спеціальна дослідницька робота, спрямована на визначення найрадикальніших незаборонених препаратів для підвищення результативності спортсменів збірних команд України. [№ 9 ст. 9]

Тренувальні та змагальні навантаження не тільки сприяють досягненню найвищого рівня реалізації функціональних можливостей спортсменів, але дедалі частіше призводять до захворювань і травм.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, спрямованих на залучення неповнолітньої особи до застосування допінгу. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу – це злочин з формальним складом.

Розділ 2. Суб'єктивні ознаки скоєння злочину, які передбачають відповідальність за спонукання неповнолітніх до застосування допінгу

2.1. Суб'єкт злочину

У статті 323 Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу, суб'єктом виступає осудна особа, тобто яка під час вчинення діяння, могла усвідомлювати свої дії (бездіяльності) і керувати ними, тому, що неосудні особи, позбавлені такої здатності і тому не можуть бути суб'єктами злочину. Суб'єктом злочину є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 18-річного віку, ним також можуть бути громадяни України, особи без громадянства (апатріди) та іноземці. [№ 17 ст. 713].

Крім загального