На покладається обов’язок прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії. При цьому, якщо предметом виконання є майно, комітент зобов’язаний оглянути майно, придбане для нього комісіонером, а в разі виявлення недоліків негайно повідомити про це комісіонера.

Оскільки договір комісії належить до посередницьких договорів, все майно, що передано комісіонером або передано йому за кошти комітента, є власністю комітента. Як власник майна, комісіонер несе ризик випадкового знищення або пошкодження майна, а також витрати на його зберігання. Комітент може зобов’язати комісіонера застрахувати майно, але це можливо лише за рахунок комітента.

Комітент зобов’язаний відшкодувати комісіонеру всі витрати, пов’язані з виконанням договору комісії. Такий обов’язок накладається на комітента і в тому разі, коли договір не був належним чином виконаний, але з причин, які не залежать від комісіонера або субкомісіонера, які вжили всіх заходів щодо вчинення правочину.

Як уже зазначалося, договір комісії є оплатним договором, у зв’язку з чим на комітента накладається обов’язок виплатити комісіонеру комісійну винагороду, а також винагороду за делькредере. Розмір та порядок виплати комісійної винагороди визначається сторонами в договорі. Якщо сторони не передбачили порядок та розмір виплати комісійної винагороди в договорі, застосовується порядок, передбачений в законі – комісійна плата виплачується після виконання договору комісії, виходячи із загальних цін на такі послуги.

У законодавстві передбачені правила про відмову комісіонера від виконання доручення. Комісіонер має право відмовитися від прийнятого доручення лише коли це викликано неможливістю виконання доручення або порушення комітентом договору комісії. Якщо це буде мати місце, комісіонер вправі вимагати відшкодування нанесених витрат та комісійної винагороди. У новому Цивільному кодексі України ці правила сформульовані дещо по-іншому. Зокрема, якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента (наприклад, комітент не своєчасно передав майно комісіонеру), комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. В разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії.

Комісіонеру надається право притримання речі, яка має бути передана комітентові, для забезпечення своїх вимог. Право при тримання поширюється на будь-які виплати, які повинні бути зроблені комісіонеру: комісійна плата, винагорода за делькредере, відшкодування нанесених витрат. Проте при тримання за договором комісії дещо відрізняється від загального порядку реалізації права при тримання.

Якщо в розпорядженні комісіонера знаходяться грошові кошти, що надійшли до нього для комітента, він має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, якщо інші кредитори комітента не мають переважного права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові Цивільний кодекс України. Коментар, Х.: ТОВ “Одіссей”, 2003. – с. 674..

2.4. Припинення договору комісії

Припинення договору комісії можливо як із загальних підстав, наприклад, виконання збіг боржника та кредитора в одній особі, угода сторін, так і на підставі спеціальних правил, що стосують ся саме договору комісії. Як договір про надання нематеріальних послуг договір комісії може бути припинений в односторонньому порядку шляхом відмови від договору комісіонера або комітента.

Комітент має право в будь-який час відмовитися від договору комісії. Якщо договір комісії укладений без визначення строку, комітент повинен попередити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за 30 днів. У разі відмови комітента від договору на нього накладаються такі обов’язки:

відшкодувати всі витрати, зроблені комісіонером у зв’язку з виконанням договору комісії;

виплатити комісіонеру винагороду за фактично здійснені дії;

у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, - негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. Вказане правило передбачає, що комітент зобов’язаний забрати майно у комісіонера особисто або надати йому вказівки щодо передачі майна третім особам. У разі не виконання цього обов’язку комісіонер має право передати майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною.

Законодавець забороняє комісіонеру відмовлятися від виконання прийнятого доручення. Винятками з цього правила є випадки:

а) коли можливість відмови передбачена договором;

б) коли відмова викликана неможливістю виконання доручення;

в) коли відмова викликана порушення комітентом договору комісії. В даному випадку комісіонер має право на одержання відшкодування понесених витрат та комісійної винагороди.

Комісіонер зобов’язаний письмово повідомити комітента про свою відмову. Договір комісії зберігає свою чинність протягом двох тижнів з дня одержання комітентом повідомлення від комісіонера про відмову виконання доручення.

За Цивільним кодексом України комісіонеру передається право відмовитися від договору лише в тому разі, якщо він укладений без зазначення строку. При цьому комісіонер зобов’язаний повідомити про це комітента не пізніше ніж за 30 днів. Законодавець визначив цей строк як імперативний та не надав сторонам можливості визначити більш або менш тривалий строк для попередження комітента про відмову комісіонера від договору. У разі відмови комісіонера від договору комісії, комітент зобов’язаний протягом 15 днів з моменту відмови розпорядитися своїм майном. Протягом цього терміну комісіонер повинен вжити всіх заходів для збереження майна комітента та несе відповідальність за його знищення або пошкодження.

Окремою підставою припинення договору комісії є смерть громадянина або ліквідація юридичної особи. Існування такої норми пов’язане з тим, що виконання комісійного доручення певною мірою пов’язане з особою комісіонера, який є або професійним діячем на тому чи іншому ринку, або володіє