відмову виконання доручення.
3.2. Договір на продажу надлишків сільськогосподарської продукції.
Окремим видом договору комісії є договір на продажу надлишків сільськогосподарської продукції.
По цьому договорі комісії, як правило, селянські спілки (комітети) реалізують залишки сільськогосподарської продукції через магазин споживчої кооперації після виконання держзамовлень.
Цей договір реалізується як відповідними статтями Цивільного кодексу України так спеціальними нормативними актами.
Комісіонерами є тільки ті організації споживчої кооперації, яким таке право надано відповідними статтями чи положеннями.
Предметом договору може бути продаж в обумовленій кількості сільськогосподарських продуктів (м’яса, молочних продуктів, овочів, фруктів, курей, яєць і іншої продукції).
По строку договори продажі надлишків сільськогосподарської продукції можуть бути разовими та продовжуваними.
комісіонер зобов’язаний прийняти сільськогосподарську продукцію і продати за ціною, обумовленою в договорі. Ціна в договорі встановлюється за погодженням сторін.
По виконанню договору комісіонер зобов’язаний зробити звіт і провести розрахунки. Комісіонер, який має заперечення щодо комісіонера, повинен повідомити його про це протягом 30 днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.
Комітент зобов’язаний:
передати комісіонеру сільськогосподарську продукцію, яка відповідає по якості вимогам стандарту і технічних умов;
доставити продукцію до місця її реалізації;
провести калібровку, упаковку як у власну тару так і у тару комісіонера;
уплатити комісійну винагороду.
3.3. Договір комісійної торгівлі легковими автомобілями.
Наступним видом договору комісії є комісійна реалізація легкових автомобілів. Відповідно до Правил комісійної торгівлі легковими автомобілями в якості комітента можуть виступати як юридичні особи, наприклад, автопарки, автогосподарства, підприємства, підприємства, установи, організації, так і громадяни України – власники легкових автомобілів.
Через комісійну торгівлю реалізуються також автомобілі, на які звернено стягнення по вироку або рішенню суду.
Автомобіль передається комісійному магазину державним виконавцям або представникам фінансового органу.
На відміну від інших різновидностей договору комісії комітент – індивідуальний власник автомобіля при укладенні договору вправі вказати комісіонеру особу, якій він хотів би продати автомобіль.
Комісіонер, виконуючи доручення комітента про укладення договору купівлі-продажу зобов’язаний укласти його лише з тою особою, яку вказав комітент у своїй заяві.
При відсутності такої заяви продаж здійснюється згідно черги.
По виконанню доручення комісіонер вправі отримати від комітента винагороду в розмірі 20 %.
Припиняється договір комісійної торгівлі легковими автомобілями, як правило, його виконанням.
Отже, комісійна торгівля здійснюється за допомогою кількох видів договорів, які різняться між собою за предметом. Так, в договорі комісії громадян з комісійними магазинами предметом можуть бути як індивідуально-визначені речі, так і речі, що мають родові ознаки, проте вони не повинні бути заборонені законодавством для продажу в комісійних магазинах. В договорі на продажу надлишків сільськогосподарської продукції предметом є сільськогосподарські продукти (м'ясо, молоко, овочі, фрукти, яйця та ін.). В договорі комісійної торгівлі легковими автомобілями предметом є автомобілі, а також мотоцикли.
Висновок
Підводячи підсумок проведеної мною роботи по дослідженню теми договору комісії можна сказати наступне.
Договір комісії – один із самих способів оформлення посередницьких відносин, що часто зустрічаються, як у сфері підприємницької діяльності, так і у побуті. Реальне життя часто вносить свої, не завжди вдалі корективи в схему правовідносин, чітко регламентованих законодавством. В результаті цього відома схема значно спотворюється, що спричиняє за собою деколи вельми негативні наслідки як цивільно-правового, так і податкового характеру.
Особливості договору комісії є те, що одна сторона (комісіонер) зобов’язана за дорученням іншої сторони (комітента) чинити для нього за винагороду одну або декілька операцій від свого імені, при чому по операції, зробленій комісіонером з третіми особами. Набуває права стає зобов’язаним сам комісіонер, хоча комітент і був названий в операції. Діючи в інтересах і за рахунок комітента, комісіонер зобов’язаний суворо слідувати його вказівкам. Незалежно від суми договір комісії укладається у письмовій формі.
договори комісії широко використовуються при реалізації громадянами товарів через комісійні магазини (в цьому випадку договір має деякі особливості), а також в господарському обороті – при реалізації через посередницькі і збутові організації товарів і продукції за дорученням підприємств, при реалізації сільськогосподарської продукції, при придбанні товарів закордоном через зовнішньоторговельні організації і тд.
Основним законодавчим актом, регулюючим відносини сторін в договорі комісії, є Цивільний кодекс України. Договір, приведений в справжній системі застосований, головним чином, до взаємостосунків організацій, що є юридичними особами.
Порука комісіонера за виконання третьою особою операції зробленої з ним для комітента ( делькредере ), передбачає отримання комісіонером від комітента, відповідно до ст. ч. 2. 1013 ЦКУ, особливої винагороди, крім комісійного, розмір якого визначається угодою сторін.
Комісійна винагорода може складати тверду суму, або складати певний відсоток від суми укладеної операції.
Перелік витрат, понесених комісіонером і підлягаючих відшкодуванню з боку комітента, слід визначити в угоді сторін або встановити їх максимальну суму, перевищення якої відноситься за рахунок комісіонера.
Терміни і порядок розрахунків за договором комісії, пов’язані з реалізацією майна комітента, визначається угодою сторін.
Сторони договору комісії мають право передбачити інші умови, при яких комісіонер має право відмовитися від виконання доручення комітента.
Комісійна торгівля здійснюється за допомогою кількох видів договорів комісії, які різняться між собою за суб’єктивним складом, предметом, формою і порядком укладання чи розірванням договору за іншими ознаками.
Наприкінці необхідно зазначити, що при обговоренні сторонами питання про комісійну винагороду треба звернути особливу увагу на такі моменти: 1) покриваються витрати комісіонера сумою винагороди чи ні; 2) чи має право комісіонер на комісійну винагороду за замовлення, які надійшли безпосередньо до комітента з території, яку обслуговує комісіонер; 3) чи має право комісіонер на комісійну винагороду за повторні замовлення.
Бажано, на мою думку, щоб ці моменти були в договорі комісії виражені у вигляді чітко сформульованих