У виражені змісту договорів, які укладаються між організаціями і громадянами, важлива роль належить типовим, або зразковим договорам. Ці договори, можна сказати, є взірцем, що забезпечує однакове оформлення конкретних договірних відносин [5; 630 – 631].

Важливість умов договору знаходить свою найбільшу необхідність при виконанні договорів, розв’язанні спорів пов’язаних з порушенням договірних зобов’язань чи при тлумаченні договору в цілому або окремих його умов. Варто зазначити, що умови договору тлумачать за тими самими правилами, але при цьому можуть враховуватися типові умови, якщо навіть немає конкретного посилання на ці умови.

РОЗДІЛ 4.

Порядок укладання договору

Договір вважається укладеним, якщо сторонив належній формі погодили між собою його істотні умови. Погодження цих умов відбувається у процесі переговорів, які складаються з двох стадій:

пропозиції укласти договір – оферта.

згоди на пропозицію укласти договір – акцепт.

Вступаючи в договірні відносини один із учасників, оферт, повинен виявити ініціативу, тобто виступити з пропозицією. Але не всяка пропозиція буде вважатися офертом, а та яка буде відповідати певним умовам:

а) в ній повинні міститися всі істотні умови майбутнього договору, щоб сторона, яка отримала пропозицію, зрозуміла про, що йдеться.

б) оферта повинна бути адресована конкретній особі. Якщо пропозиція розрахована на не визначене коло осіб (наприклад, у рекламах), то вона розглядається, як запрошення до оферта. [10; 40 – 41]

в) пропозиція виражає, твердий намір оферта вважати себе зв’язаним договором і запропонованими умова в разі їх прийняття другою стороною.

Оферта може бути зроблена із зазначенням або без зазначення строку для відповіді. Якщо пропозицію укласти договір зроблено із зазначенням строку для відповіді, то договір вважається укладеним за умови, що особа яка зробила пропозицію, одержала від другої сторони відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку. У пропозиції укласти договір яка адресується другій стороні, строк для відповіді може і не зазначатись. У цьому разі укладання договору залежить від того, у якій формі зроблено пропозицію – усній чи письмовій. Коли оферта зроблена усно, без зазначення строку для відповіді, договір вважається укладеним, якщо друга сторона негайно заявила оферту про прийняття нею пропозицію. Якщо ж оферта письмова, договір вважається укладеним, коли відповідь про прийняття пропозиції одержано протягом нормативного необхідного для цього часу. При цьому враховується встановлені строки для проходження кореспонденції певного виду в обидва кінці.

Пропозицію укласти договір можна замінити або взагалі скасувати, але в усякому разі не пізніше, як до моменту або у момент її одержання адресатом. Оферта, яка одержана адресатом, не може бути відмінена протягом строку дії її акцепту, якщо інше не застережено у самій оферті, або не виникає із суті пропозиції її чи з обставин, у якій ті зроблено. [9; 42]

Проте для укладання договору однієї оферти замало, необхідно, щоб особа якій була адресована оферта, дала згоду прийняти пропозицію (акцепт). Акцептом може бути лише та особа, якій адресована оферта. Акцепт має бути повним і безумовним. Це означає, що акцептом повністю погоджується із запропонованими умовами договору і повідомляє про це оферта.

Проте не рідко, погоджуючись укласти договір, друга сторона висуває свої умови або пропонує укласти інший за характером договір. Згода, яка супроводжується застереженнями та контрпропозиціями, не може вважатися акцептом. Тому відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано умовах, визнається відмовою від пропозиції і в той же час є новою пропозицією. Сторони в цьому разі міняються місцями: акцептант стає офертом, а оферт – акцептантом, бо на нову пропозицію потрібна згода колишнього оферта. [4; 738]

Певними відмінностями від загально порядку характеризуються укладання господарських договорів, які проходять ще одну стадію – стадію переддоговірного спору.

Відповідно коли дві стадії укладання договору (переговорів) завершилися, сторони можуть дійти згоди щодо умов договору, тобто укласти його або навпаки не отримати бажаного результату.

РОЗДІЛ 5.

Момент укладання договору

Важливим є встановлення моменту з якого договір вважається укладеним. Договір вважається укладеним у момент одержання акцепту особою, яка направила оферту.

Якщо для укладення договору крім згоди сторін, потрібна передача майна або іншої дії (реальний договір), то він вважається укладеним з моменту передачі відповідного майна або вчинення іншої дії. Договір, який підлягає нотаріального посвідчення або державної реєстрації, вважається укладеним з моменту нотаріального посвідчення або реєстрації, а у разі потреби нотаріального посвідчення і реєстрації – в момент реєстрації. [9; 44]

Договір укладається в певній формі: усній, письмовій чи шляхом вчинення компетентних дій. Коли сторони домовились укласти договір у певній формі він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, навіть якби за законом для даного виду договорів ця форма і не була передбачена.

Договір укладений у письмовій формі може мати зовнішнє вираження у вигляді одного документа, так шляхом обміну листами, телеграфами та ін, підписаними стороною яка їх надіслала. На сьогодні можливе використання і інших засобів оформлення договірних відносин, які дають можливість достовірно встановити , що документ виходить від сторони за договором.

У передбачених законом випадках, договір може бути укладений шляхом прийняття до виконання замовлення та ін.

Висновок

Договір є основою, підставою виникнення зобов’язальних відносин. Для того щоб він набрав