В.І. Андрейцев наголошує, що Конституція України не обумовлює реалізацію повноваження розпорядження органами місцевого самоврядування від імені Українського народу, оскільки їх повноваження узагальнені як щодо об’єктів права власності, так і стосовно функцій управління. Отже, чітких розпорядчих функцій щодо здійснення праву власника від імені українського народу, оскільки їх повноваження узагальнені як щодо об’єктів права власності, так і стосовно функцій управління. Отже, чітких розпорядчих функцій щодо здійснення праву власника від імені Українського народу органів влади і місцевого самоврядування Конституцією не передбачено, тому будь-які повноваження, які випливають із змісту ЗК, інших законів у цій частині, не можна вважати такими, що базуються на нормах і вимогах Конституцій України. [9, с.142-143]

Також слід відмітити, що згідно з п.10 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” [4] питання комунальної власності територіальних громад мають становити предмет окремого Закону України “Про комунальну власність”, який ще не прийнятий і досі.

Слід зазначати, що у ЗК питання визначення земель комунальної власності з приводу віднесення їх до комунальної чи державної власності належним чином не вирішені. Повно і всебічно вони відображені і в Законі України “Про розмежування земель державної та комунальної власності” [5], адже в ньому тільки 15 статей.

Таким чином, на сьогодні існує потреба в подальшому вдосконаленні законодавчого регулювання права комунальної власності на землю. Йдеться, зокрема про необхідність історичного доповнення Закону України “Про розмежування земель державної та комунальної власності” [5], ЗК України та прийняття відповідних підзаконних нормативно-правових актів з метою чіткого визначення правового режиму земель комунальної власності, вдосконалення механізму їх розмежування із землями державної власності та врегулювання особливостей реалізації територіальними громадами повноважень щодо володіння, користування та розпорядження землею.

Список використаної літератури

Про власність: Закон України від 7 лютого 1991 року //ВВР України. – 1991. - №20. – ст.245; ВВР України. – 1992. - №38. – ст. 562; ВВР України. – 1992. - №48. – ст. 660; ВВР України. – 1994. - №38. – ст. 353; ВВР України. – 1995. - №3. – ст. 22; ВВР України. – 1995. - №13. – ст. 85.

Конституція України від 28 червня 1996 р. //ВВР України. – 1996. - №30. – ст. 141.

Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. //ВВР України. – 2002. - №3-4. ст. 92.

Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р.// ВВР України. – 1997. - №24. –ст. 170.

Про розмежування земель державної та комунальної власності: Закон України від 5 лютого 2004 р.

Куменич П.Ф. Яе розмежувати землі державної і комунальної власності? //Юридичний Вісник України. – 2003. - №5. – с.8.

Про затвердження Тимчасового порядку розмежування земель права державної і комунальної власності: постанова Кабінету Міністрів України //Офіційний вісник України. – 2002. - №31. – с. 232.

Титова Н.І. Новий Земельний Кодекс України: позитивні і негативні аспекти. // Право України. – 2002. - №4. – с. 70-76.

Андрейцев В.І. Конституційно правові імперативи використання власності на землю. // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. – 2004. - №59. – с. 141-143