РОЗДІЛ 3. ЗАХИСНИК У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3.1. Участь захисника в попередньому розгляді кримінальної справи суддею

Відповідно до ст. 240 КПК України захисник повідомляється про попередній розгляд справи, але явка його необов'язкова. Однак адвокат повинен мати за правило обов'язкову участь у попередньому розгляді справи. Адже на цій стадії розв'язується низка кардинальних питань, пов'язаних із подальшою перспективою справи. Участь на цій стадії дає захисникові змогу . оцінити рівень підготовки судді, окремі обставини та деталі, що дають підставу зробити висновки щодо позиції обвинувачення.

Крім того, якщо підзахисний перебуває під вартою, у захисника є можливість подати додаткові аргументи та пояснення щодо можливості зміни, скасування або обрання іншого запобіжного заходу.

Під час попереднього розгляду справи можуть бути вирішені і скарги на дії особи, яка проводила дізнання, а також на дії слідчого і прокурора (статті 110, 234, 236 КПК).

До участі у попередньому слуханні справи захисник повинен ретельно підготуватись, подати відповідні скарги та клопотання та підтримати їх своїми поясненнями у судовому засіданні.

Призначивши справу до розгляду, суддя вирішує питання, зазначені у ст.. 253 КПК.

Захисник повинен пам'ятати, що статтею 299 КПК передбачено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники процесу, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.

Вирішуючи питання про обсяг доказів, суд може допитати підсудного. Отже, захисник повинен узгодити з ним свою позицію щодо дослідження того чи іншого доказу. Одним з головних тут є питання, чи визнає себе підзахисний винуватим у інкримінованому йому злочині.

Якщо захисник наполягає на дослідженні певних доказів, суд не вправі відмовити у дослідженні, якщо ці докази є належними і допустимими (ст.. 253 КПК України).

На стадії попереднього слухання справи за наявності підстав вважати, що в стадії судового розгляду досліджуватимуться лише деякі докази або вони не будуть досліджуватись взагалі, суддя має право викликати в суд лише тих осіб або витребувати лише ті докази, про допит чи дослідження яких надійшли клопотання від учасників судового розгляду.

Тут чимало залежить від захисника. Адже відсутність захисника в ситуації, коли потрібно чітко бачити правову перспективу справи, визначитися, які докази варто досліджувати, а які ні, може мати для підсудного тяжкі наслідки. Тому бажано, щоб у кожній кримінальній справі в попередньому розгляді суддею брав участь захисник.

Однак, за будь-якої умови потрібне найсерйозніше ставлення захисника до вивчення матеріалів справи з тим, щоб він був готовий до визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню (ст.. 299 КПК) і міг аргументовано висловити свою думку з цього приводу.

3.2. Захист підсудного під час судового слідства

У судовому засіданні захисник сприяє підсудному в здійсненні його прав і в захисті його законних інтересів, має право на побачення з підсудним, бере участь у дослідженні доказів. У разі необхідності побачення з підзахисним наодинці захисник може заявити клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні.

Позиція підзахисного, який визнає свою вину, не виключає для захисника права доводити невинуватість підсудного, якщо наявні у справі докази, суперечливість останніх і наявність сумнівів щодо їх достовірності дають для цього підстави. За наявності колізій між позицією захисника і підсудного останній в будь-який момент може відмовитись від захисника.

На початковій стадії слухання справи принциповим моментом є вирішення питання про обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження. Якщо для цього потрібен допит підсудного, то воно вирішується після його допиту. Особливу увагу цьому питанню приділяє й захисник. Бажано, щоб у нього було заздалегідь підготовлено письмове клопотання про те, які саме докази і в якому обсязі потрібно досліджувати.

Нове процесуальне законодавство внесло істотні зміни в порядок дослідження обставин справи. Суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Це важливе положення, що забезпечує процесуальну економію, має значні «підводні рифи», адже, погоджуючись на це, підсудний втрачає можливість оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку. Відповідно до ст. 301і КПК України, якщо суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, то після допиту суд виконує вимоги щодо питань завершення судового слідства і переходить до судових дебатів.

Отже, захисник повинен попередньо узгодити всі питання, що стосуються судового слідства, з підсудним, бо неточність або необачність на цьому етапі може призвести до небажаних наслідків для його клієнта.

Сумлінна робота захисника може й не дати тих плодів, на які він і його клієнт розраховують. Та й сама по собі «добротна» робота адвоката у справі - це теж вагомий результат: для справи, долі підзахисного, законності, суспільства. Буває й так, що через брак досвіду, сторонні впливи, політичні міркування суд виявиться не на висоті. Тому адвокат, здійснюючи юридичний захист, зобов'язаний забезпечити підґрунтя для подальшого можливого оскарження справи, якщо вважатиме вирок незаконним і несправедливим.

У книзі авторитетного російського адвоката дореволюційних часів П. Сергенча «Искусство речи на суде», що й до сьогодні не втратила своєї актуальності, зауважується, що «судова промова є додатком до судового слідства, а не навпаки». Тому все, що можливо зробити у процесі, має бути V зроблено до судових дебатів. Отже, іще П. Сергенч нагадував, що успіх оратора у судовому процесі залежить не стільки від його промови, скільки від уміння «вести» судове слідство, тобто з'ясовувати перед судом