вирішенні справи. Якщо захисник вважає винесений вирок у тій чи іншій частині неправильним; таким, що підлягає оскарженню, а підзахисний рішенням задоволений і оскаржити його не бажає, думка останнього є вирішальною. Захиснику цьому разі вправі подавати апеляцію, але засуджений має право її відкликати, крім випадків, передбачених частиною першою статті 45 Кримінально-процесуального Кодексу.
Незалежно від результатів розгляду справи в суді першої інстанції захисник, що бере участь в апеляційному провадженні, ознайомлюється з протоколом судового засідання і, в разі необхідності, подає свої зауваження на допущені у протоколі неправильності чи його неповноту. Якщо передбачений статтею 87 КПК строк виготовлення протоколу (сім діб з дня закінчення судового розгляду справи) порушується, то захисник має в письмовій формі довести це до відому голови відповідного суду й попросити його вжити заходів до забезпечення негайного оформлення протоколу судового засідання. Своєчасне реагування з боку захисника порушення встановленого статтею 87 строку необхідний тому, що з плином часу головуючий і народні засідателі, що брали участь у розгляді справи, можуть забути окремі істотні деталі судового процесу, і захиснику при розгляді судом його зауважень важко буде довести їх обґрунтованість. Це також необхідно для того, щоби в подальшому була забезпечена більша чіткість у роботі суду і суворе дотримання його працівниками встановлених статтею 87 КПК строків виготовлення протоколу.
При складанні апеляційної скарги, пояснень на неї чи на протест прокурора захисник має уточнити правильність зроблених ним раніше виписок із матеріалів справи, перевірити правильність запису аркушів справи й, нарешті, детально ознайомитися й зробити виписки з додатково поданих у судовому засіданні документів, протоколу судового засідання, вироку, визначень і окремих визначень суду першої інстанції. Покладатися на особисто зроблені захисником під час процесу записи не можна, оскільки цитати з пояснень сторін, свідчень свідків тощо у складених захисником процесуальних документах мають точно відповідати матеріалам справи, з зазначенням його аркушів.
В разі вступу захисника у справу після його розгляду судом першої інстанції, він зобов'язаний детально вивчити всі матеріали справи, починаючи від документів про порушення кримінальної справи й закінчуючи протоколом судового засідання, зауваженнями щодо протоколу (якщо вони були подані) й вироком. При вивченні матеріалів справи захисник має звернути особливу увагу на дотримання судом процесуальних норм. У процесі вивчення матеріалів справи захисник робить необхідні виписки з них з обов'язковим зазначенням аркушів справи. Протокол судового засідання в цьому разі рекомендується вивчати разом з підзахисним, який зміг би підтвердити правильність повноту записів у протоколі. Якщо підзахисний стверджує, що той чи інший запис у протоколі судового засідання не відповідає дійсності або що у протоколі пропущені істотні моменти, що стосуються пояснень сторін, свідчень свідків, заявлених клопотань тощо, захисник має надавати підзахисному необхідну допомогу при складанні ним, від свого імені, зауважень щодо протоколу.
Після вивчення матеріалів справи і в разі необхідності складання від імені підзахисного зауважень щодо протоколу захисник у бесіді з останнім має уточнити всі обставини справи, проаналізувати відповідність вироку наявним у справі доказам і прийняти погоджене з підзахисним рішення, в яких частинах і за якими підставами вирок, ухвала чи окрема ухвала має заперечуватися в апеляційному порядку. В тому разі, якщо підзахисний наполягатиме на оскарженні частини вироку чи ухвали, які відповідають законові й зібраним по справі доказам, захисник має роз'яснити йому неправильність позиції з даного питання.
Трапляється, що підзахисний внаслідок своєї юридичної необізнаності не подав судові письмових доказів, які могли б підтвердити законність і обґрунтованість його позиції по справі. Можливо, що саме через відсутність цих документів і було винесене вирок не на його користь. З'ясувавши це захисник має запропонувати підзахисному терміново надати йому відповідні документи, а якщо вони перебувають у розпорядженні якихось організацій, - написати запит із проханням вислати чи видати необхідні документи чи їх завірені копії.
Це необхідно зробити тому, що відповідно до ст. 358 КПК при попередньому розгляді справи апеляційний суд може розглянути питання про витребування у необхідних випадках додаткових доказів. Зазначене відноситься як до випадків оскарження вироку (ухвали), так і до випадків заперечень проти апеляції.
Якщо підзахисний поставив перед захисником питання про надання йому юридичної допомоги тільки в області оскарження вироку, постанови чи ухвали, то в зазначеному випадку захисник також має ознайомитися з усіма матеріалами справи, роблячи виписки з них тільки з питань, передбачених статтею 367 КПК.
Складання апеляційної скарги – це дуже відповідальна робота захисника, оскільки в ній йдеться про заперечення правильності вироку, винесено судом першої інстанції. Тому в апеляційній скарзі мають бути наведені істотні і обґрунтовані доводи, що доводять неправильність оскарженого вироку.
Вирок чи постанова із зазначених підстав підлягають скасуванню чи зміні лише тоді, коли невідповідальність висновків суду фактичним обставинам могла вплинути питання про винуватість засудженого або не винуватість виправданого, на правильність застосування кримінального закону, на ухвалу міри покарання або застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру.
Якщо йдеться простаку підставу, як невідповідність висновків суду, викладених у вироку (постанові), фактичним обставинам справи, то захиснику необхідно за допомогою посилок на наявні у справі письмові та інші докази переконливо показати, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам.
Якщо вирок містить висновки, що суперечать фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, то необхідно кожний з цих висновків спростувати конкретними посиланнями на матеріали справи.
Невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого ст. 372 КПК визнає таке покарання, яке хоч і не виходить за