Курсова робота

з цивільного права

на тему:

“Загальні положення про об’єкти цивільних прав”

2005

Зміст

ВСТУП ...............................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. Поняття об’єктів цивільних прав та їх класифікація ..................

РОЗДІЛ 2. Речі як об’єкти цивільних прав .....................................................

2.1. Види речей .........................................................................................

2.2. Майно як особливий об’єкт цивільних прав ..................................

РОЗДІЛ 3. Цінні папери як об’єкт цивільних прав .......................................

РОЗДІЛІ 4. Гроші як матеріально виражені речі і як об’єкти цивільних

прав ................................................................................................

РОЗДІЛ 5. Нематеріальні блага як об’єкти цивільних прав ..........................

ВИСНОВКИ .......................................................................................................

Практичне завдання. Позовна заява про відшкодування моральної

шкоди завданої громадянинові внаслідок незаконного засудження .............

Список використаної літератури ..................................................................

Вступ

Перш, ніж перейти до з’ясування поняття об’єкта цивільного права потрібно знати, що собою являє сам об’єкт прав як такого.

Об’єкти права віддзеркалює інтелектуальну сторону права як головного важеля реалізації суспільних потреб та інтересів [5; 34].

Репрезентуючи інтелектуальну сторону права, об’єкт права може існувати у нашій уяві тільки у вигляді ідеального. На відміну від суспільних відносин, які можуть бути цілком видимим явищем, суспільні інтереси і потреби матеріалізовуються лише і нормах права.

Об’єкт права – це невід’ємна складова колективного інтелекту суспільства, високий рівень якого є обов’язковою ознакою громадянського суспільства.

Рівень реалізації тих чи інших суспільних потреб та інтересів залежних від об’єктивних характеристика суспільного розвитку. Реалізація складових об’єкта права має свої реальні межі – певні можливості суб’єктів суспільного життя, які визначаються рівнем розвитку суспільства.

Отже, об’єкт права – це сукупність суспільних потреб та інтересів, реалізація яких забезпечується правовою регламентацією.

Розділ 1. Поняття об’єктів цивільних прав та їх класифікація

Об’єкти цивільних прав – це матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини.

За критерієм їх оборотоздатність (допустимість здійснення правочинів і інших дій, спрямованих на їхню передачу в межах цивільно-правових відносин) об’єкти цивільних прав можна поділити на три види:

об’єкти, які обертаються вільно;

об’єкти, які обмежені в обігу;

об’єкти вилучені з обігу [7, 136].

За загальним правилом об’єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку універсального правонаступництва способом. Винятком може бути повне вилучення об’єктів з обороту у встановленому порядку для обмеження їхнього обороту.

Існують універсальне і сингулярне правонаступництво. При універсальному до правонаступника в результаті одного акта переходять як єдине ціле усі права та обов’язки власника права. Таке правонаступництво наявне при спадкуванні, реорганізації юридичної особи. При сингулярному до одної особи переходять тільки окремі права й обов’язки іншої.

У такому порядку переходять права й обов’язки внаслідок здійснення право чинів щодо відчуження майна, поступок прав і переведення боргу, передача майна в оренду тощо.

Об’єкти обмежені в обігу – це об’єкти, які можуть належати тільки окремим учасникам цивільного обороту, або обіг таких об’єктів, їх придбання або відчуження може здійснюватися лише на підставі відповідного дозволу (напр., торгівля алкогольними напоями). Це означає, що в законі повинні передбачатися вихідні критерії належності об’єктів до обмежено обороноздатних і вказуватися державні органи, уповноважені визначити конкретні їхні види.

Вилученими з цивільного обороту вважаються об’єкти, що не можуть бути предметом угод і іншим способом переходити від одного до іншого в межах цивільно-правових відносин. Такі об’єкти повинні бути прямо зазначені в законі [3; 123].

Відповідно до Закону про надра ділянки надр не можуть бути предметом купівлі-продажу, дарування, спадкування, внеску, застави чи відчужування в ін. формі. Вони можуть передаватися в користування тільки на підставі ліцензії для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації підземних споруджень, геологічного вивчення й інших цілей. Без ліцензії дозволяється видобуток загальнопоширених корисних копалин для власних потреб власниками, власниками земельних ділянок у межах цих ділянок.

Оборот водних об’єктів і лісу регулюється відповідно Земельним, Водним і Лісовим кодексами. Забороняється купівля-продаж, застава і здійснення інших угод, що можуть викликати відчуження ділянок, що як входять, так і не входять у лісовий фонд. Допускається передача ділянок лісу в користування на підставі договору, а водних об’єктів – ліцензії.

Все те, що знаходиться на земельних ділянках громадян і юридичних осіб, дерево-чагарникова рослинність, а також невеликі за площею і непротічні штучні водойми, що не мають гідравлічного зв’язку з іншими водними об’єктами, можуть відчужуватися ними за своїм розсудом і передаватися іншим способом.

Порушення встановленого для об’єктів, обмежених в обігу та для об’єктів, вилучених з обігу, при укладанні угод тягне за собою визнання таких угод недійними.

Саме такі правила й передбачені ЦК для таких об’єктів як земля й інші природні ресурси [2; 65].

Розділ 2. Речі як об’єкти цивільних прав

Поняття “речей” для цивільного законодавства завжди мало і має принципове значення, оскільки речі пов’язані з найважливішою складовою предмета цивільного права – майновими правовідносинами.

Речі – це існуючі незалежні від суб’єкта предметні явища матеріального світу у їх твердому, рідкому газоподібному чи іншому фізичному стані, так і створені людиною для задоволення її потреб [7; 138].

Залежно від особливостей правового режиму та цільового призначення речей можна навести такі класифікації:

Речі, що мають індивідуальні ознаки (характерні тільки для певної речі) або визначені родовими ознаками (вимірювання числом, вагою, мірою – гроші, вугілля, нафта).

Речі подільні (будь-яка частина здатна виконувати ту саму функцію, що й річ в цілому. Наприклад, кімнати в будинку та неподільні (річ неможливо поділити без нанесення шкоди. Наприклад, магнітофон).

Речі рухомі та нерухомі (земельна ділянка, будівлі, споруди, повітряні та морські судна, космічні об’єкти та інші речі).

Речі, які споживаються (при використанні знищуванні повністю або перетворюються в іншу річ), та речі, які не споживаються (ті, що не втрачають свою