Облігація визначається як цінний папір, що посвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений у ньому термін з вимогою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачене умовами випуску).

Випускаються облігації таких видів:

1) облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик;

2) облігації місцевих позик;

3) облігації підприємств.

Облігації можуть бути іменними і на пред'явника, про-центними і безпроцентними, такими, що вільно перебува-ють у обігу, і такими, що обмежені у обігу.

Термін, на який випускаються облігації, в Україні не обмежений.

Емісія облігацій може здійснюватися практично усіма суб'єктами підприємницької діяльності, за винятком ін-вестиційних фондів і інвестиційних компаній, яким це заборонено Положенням про інвестиційні фонди і інвестиційні компанії (п. 17).

Казначейськими зобов'язаннями визнаються цінні папери, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, підтверджують внесення їх влас-никами грошових коштів до бюджету, і дають право на отримання фінансового прибутку .

В Україні можуть випускатися такі види казначейсь-ких зобов'язань:—

довгострокові (від 5 до 10 років);—

середньострокові (від 1 до 5 років);—

короткострокові (до 1 року).

Відповідно до Порядку застосування векселів Держав-ного казначейства, затвердженої постанови Кабінету Міністрів України 27 червня 1996 р. здійснено перші випу-ски спеціального виду казначейських цінних паперів —векселів Державного казначейства.

Ощадним сертифікатом є письмове свідчення банку про депонування грошових коштів, що посвідчує право вкладника на отримання після закінчення встановленого терміну депозиту і процентів по ньому.

Законодавство України передбачає такі види ощадних сертифікатів:

1) строкові (під певний договірний процент на певний термін);

2) до запитання;

3) іменні;

4) на пред'явника.

Іменні сертифікати не надходять у обіг, а їхній продаж (відчуження) іншим особам є недійсним.

Інвестиційний сертифікат - це цінний папір, який випускається інвестиційним фондом або інвестиційною компанією і дає його власнику право на отримання при-бутку у вигляді дивідендів.

Правовий статус інвестиційних сертифікатів норматив-но закріплено у Положенні про інвестиційні фонди і ін-вестиційні компанії, затвердженому Указом Президента України від 19 лютого 1994 року «Про інвестиційні фон-ди і інвестиційні компанії».

Інвестиційні сертифікати можуть бути:—

іменними;—

на пред'явника.

Вексель – це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (век-селедержателю).

В Україні можуть випускатися і бути у обігу простий і перевідний вексель.

Простим векселем називається вексель, по якому зо-бов'язання безумовної сплати вказаної в ньому суми бере на себе особа, що видала вексель (векселедавець).

Простий вексель називають ще соло-векселем, що не зовсім вірно. Соло-вексель, це вексель, виданий в єдино-му примірнику, унікат, на протилежність векселю, вида-ному у кількох примірниках (зразках). Стосовно простого векселя — це вексель на якому є тільки один підпис — підпис платника (векселедавця).

Перевідним векселем (переказний) (траттою) називається вексель, за допомогою якого зобов’язання сплати вказаної суми перекладається на третю особу, якій векселедавець дає просту і нічим не зумовлену пропозицію сплатити цю , суму кредитору (векселедержателю).

Приватизаційні папери з'явилися в Україні після - прийняття Верховною Радою пакету законів, покликаних забезпечити приватизацію державного майна: «Про приватизацію майна державних підприємств», «Про прива-тизацію невеликих державних підприємств», «Про при-ватизаційні папери».

Ці державні цінні папери посвідчують право власника на безоплатне отримання у процесі приватизації частини майна державних підприємств, державного житлового фонду і земельного фонду.

Згідно зі ст. 1 Закону «Про приватизаційні папери» випускаються приватизаційні папери трьох видів:

1) майнові сертифікати;

2) житлові чеки;

3) земельні бони;

Право на отримання у власність приватизаційних па-перів мають усі громадяни України, що постійно прожи-вали або переїхали на постійне мешкання в Україну до 1 січня 1992 року.

З метою захисту майнових інтересів громадян перед-бачено випуск тільки іменних приватизаційних паперів.

Приватизаційні папери не підлягають вільному обігу. Вони не можуть бути використані для здійснення розра-хунків або як застава для забезпечення платежів чи кре-диту.

Дивіденди або проценти на приватизаційні папери не нараховуються.

Приватизаційні папери можуть обмінюватися на до-кументи, що посвідчують право власності на придбані об'-єкти приватизації особисто громадянами або ж через фі-нансових посередників (інвестиційні фонди і компанії, довірчі товариства).

Розділ 4. Гроші як матеріально виражені речі і як об’єкти цивільного права

До кола об’єктів правовідносин звичайно відносяться матеріально виражені речі, в тому числі гроші. Економічні відносини не можна уявити без використання грошей. За своєю суттю гроші є багато функціональною економічною категорією.

Головна особливість грошей як об’єкта цивільних права полягає у тому, що вони, будучи загальним еквівалентом, можуть замінити собою майже будь-який об’єкт майнових відносин, що мають оплатний характер. Гроші, як цінні папери визначаються окремим різновидом речей, причому різновидом родових, замінних речей. Загибель грошових знаків у боржника не звільняє його від обов’язку сплатити кредиторові відновну грошову суму. Гроші не можуть бути витребувані від добросовісного набувача, навіть якщо вони були вкрадені у власника чи загублені ним.

Існують дві концепції про походження грошей: раціоналістична та еволюційна. Перша пояснює походження грошей правочинами між людьми, які переконалися в тому, що для переміщення вартостей у міновому обігу необхідні спеціальні інструменти.

Еволюційна концепція вираховується у виникненні та розвитку грошей, тобто це тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну.

Еволюційний крок грошей від товарних до електронних, зумовлений розвитком економічних і соціальних відносин, а також роллю держави в утворенні їх раціонального фактора [3; 154].

Сучасні гроші виконують ряд таких функцій.

1. Гроші служать засобом обігу, тобто учасники ринку приймають їх в оплату.

Люди можуть продавати свій товар, надавати послуги за гроші і використовувати ці гроші для купівлі товарів і послуг на далі. Внаслідок цього процесу гроші сприяють розподілу праці. Розподіл праці є істотним і важливим для ефективності економіки,