покарання, а разом з тим характеризується непохідним характером від інших обставин, проте несамостійним у плані застосування.
Наступною, невизначеною КК України пом’якшуючою покарання обставиною, яка використовується на практиці є те, що особа працює, яка зазначалася у 5% вироків місцевого суду Івано-Франківського міського суду, у 7% справ адвокатами (див. Додаток №1) у справах про злочини проти власності; проти громадського порядку та моральності; проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян (див. Додаток №1.1) [8]. Отож, обставина носить одиничний характер та характерна лише для певного кола злочинів. Знову ж таки, звичайно, що вона характеризує підсудного з позитивної сторони але, лише у сукупності із позитивною характеристикою з місця праці і володітиме вона тим же набором ознак, що і попередня.
Близькою до зазначеної є така обставина як те, що особа має постійне місце проживання і праці. Важливою у даній обставині є така ознака як, постійність, яка вказує на можливість обрання виду покарання без ізоляції від суспільства, оскільки, по-перше, у такому разі це дасть можливість винному відшкодувати завдані збитки чи компенсувати заподіяну шкоду, якщо вони мали місце, а, по-друге, може вказувати на те, що особа не ухилятиметься від покарання і за нею можна буде вести адміністративний нагляд. Дана обставина застосовувалась місцевим судом Івано-Франківським міським судом – у 4% вироків, адвокатами – у 4% справ, прокурорами – у 2% справ (див. Додаток №1) у справах про злочини: проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; у сфері господарської діяльності; проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян; у сфері службової діяльності (див. Додаток №1.1) [8], що свідчить про одиничний характер даної обставини та характерності для певного кола злочинів.
Безперечно вона впливає на ступінь тяжкості вчиненого та суспільну небезпечність винного у бік пом’якшення покарання, але носить похідний характер.
Також практика використовує ще таку обставину як те, що особа одружена або неодружена. Проте у якому напрямку вище вказані обставини впливали на покарання важко стверджувати, оскільки у всіх випадках вони застосовувались як дані про особу і в сукупності з іншими обставинами. Так, така обставина як, одружений місцевим судом Івано-Франківським міським судом була використана у 3% вироків, адвокатами - 2% справ, так само і прокурорами. Така ж обставина як неодружений була застосована адвокатами у 1% справ (див. Додаток №1) [8]. Що ж стосується сімейного стану, то місцеві суди р-н суди Івано-Франківської області застосували цю обставину у 5% вироків (див. Додаток №2) [10]. Звідси, оскільки обставини використовувались адвокатами, зважаючи на їх кримінально-процесуальну функцію, можемо говорити про пом’якшуючий характер відповідних обставин, а що стосується сімейного стану, то за своїм змістом ця обставина є тотожною такій обставині як те, що особа одружена.
Визначено по яких категоріях справ використовувались обставини: злочини проти власності; проти громадської безпеки; проти безпеки руху та експлуатації транспорту; проти громадського порядку та моральності; проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян (див. Додатки №1.1 та №2.1) [8-12].
Звідси говорити про характерність обставин для певного кола злочинів не можна, оскільки, як бачимо, категорії злочинів є досить різними і відповідні обставини не мають ніякого прямого відношення до них.
Що ж стосується значимості впливу на ступінь тяжкості вчиненого і суспільну небезпечність винного, то вони не притаманні даним обставинам. Вони хіба що вказують на те, що надто суворе призначене покарання може вплинути суттєвим чином на особисте життя винного або на подальше життя членів його сім’ї.
Дані обставини носять похідний характер, до прикладу, від таких як, наявність на утримання членів сім’ї тощо. І при самостійному застосуванні ніякого правового значення не мають.
Застосовується на практиці і така невизначена КК України пом’якшуюча покарання обставина як, позитивна характеристика (по місцю праці, по місцю проживання, по місцю навчання, по місцю праці і проживання), яка застосовувалась місцевим судом Івано-Франківським міським судом у 58% вироків, адвокатами у 18% справ, прокурорами у 38%; по практиці ж місцевих судів р-н судів Івано-Франківської області у 51% вироків, адвокатами – у 17% справ, прокурорами – у 20% по всіх категоріях злочинів (див. Додатки №1, 1.1, 2, 2.1) [8-12].
Як бачимо, зазначена обставина характерна для більшості злочинів, безперечно, має значний вплив на ступінь тяжкості вчиненого та суспільну небезпечність винного у бік пом’якшення покарання та непохідний характер від інших обставин. Проте вона не самостійна у застосуванні на практиці, оскільки на позитивні характеристики особи у першу чергу вказують не відповідні документи із окремих установ, хоча і це теж, а такі обставини як те, що особа до кримінальної відповідальності притягається вперше або ж вчинила злочин вперше тощо. А от наявність таких обставин як, рецидив, повторність, вчинення злочину з особливою жорстокістю та ін., навпаки, виключають можливість застосування такої обставини як позитивна характеристика. Практика ж іде наступним шляхом:
По-перше, такі обставини як позитивна характеристика і не судимий у сукупності застосовувались місцевим судом Івано-Франківським міським судом у 29% вироків, а місцевими судами р-н судами Івано-Франківської області – у 33%;
По-друге, позитивна характеристика і особа раніше судима у сукупності зазначалися місцевим судом Івано-Франківським міським судом у 3% вироків, місцевими ж судами р-н судами Івано-Франківської області у такій сукупності обставини не використовувались (див. Додатки № 1-2) [8-12].
Звідси, як показала практика, місцевий суд Івано-Франківський міський суд не виправдано застосовує таку