Звідси, можемо зробити висновок, що знову ж таки, найчастіше букви закону притримуються суди, хоча потрібно підкреслити, що теж вкрай рідко. Частіше застосовуються відповідні обставини без їх якісної ознаки – «добровільності», натомість використовувалась якісна ознака – «частковість» або ж взагалі застосовувались такі, конструкції як, відшкодування заподіяної шкоди, вжито заходів до відшкодування шкоди, шкоди практично не заподіяно, злочином збитків не завдано, згоди відшкодувати шкоду. І це не просто інші слова, такі конструкції або не мають ніякого правового змісту, або несуть інше змістове навантаження. Вставка №8, с.16

У такій своїй формуліровці вони б набули саме правового значення, а не просто мали художнє оформлення. На практиці щодо застосування відповідних обставин треба підходити більш скрупульозніше та юридично грамотно.

Що ж стосується відповідності цих обставин ознакам, встановленим теорією, то, безперечно, вони їм притаманні.

Включена у законодавчий перелік і така обставина як вчинення злочину неповнолітнім. Вона згідно практики місцевого суду Івано-Франківського міського суду адвокатами не використовувалась, прокурори її застосовували у 6% справ, суд – у 14; вироків (див. Додаток №1) [8], по практиці ж місцевих судів р-н судів Івано-Франківської області адвокати звертались д цієї обставини у 9% справ, прокурори – у 2%, суди – у 9% вироків (див. Додаток №2) [9-12].

Як показала практика відповідна обставина зустрічається не часто, проте слід зазначити, що суди зазначають її у всіх випадках, коли вона є наявна. Крім того, спектр категорій справ, по яких зустрічається дана обставина, досить широкий: злочини проти життя та здоров’я особи, проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти власності, проти громадської безпеки, проти безпеки руху та експлуатації транспорту, проти громадського порядку та моральності (див. Додатки №1.1, 2.1) [8-12].

Тому можемо з впевненістю говорити, про певну притаманність даній обставині характерності для більшості злочинів.

Вставка №9, с. 11

Звідси, можемо говорити, про значимість впливу на ступінь тяжкості вчиненого і суспільну небезпечність винного. Що ж стосується суворо визначеної направленості впливу, (Вставка №10, с. 16) то відповідатимуть всім необхідним для обставин ознакам.

Наступною пом’якшуючою покарання обставиною визначеною ч.1 ст. 66 КК України є вчинення злочину жінкою у стані вагітності. Дана обставина по досліджуваній нами практиці взагалі не зустрічалася (див. Додатки №1, 2) [8-12].

Звідси робимо висновок, що така ознака як характерність для більшості злочинів їй не притаманна. Дана ж обставина характеризується одиничним характером, що є ознакою обставин, не визначених кримінальним законом, отже включення її у законодавчий перелік є незрозумілим, особливо зважаючи на те, що цей перелік не є вичерпним, тому навіть якщо вона буда виключена із нього це всеодно не позбавить суддів права її застосовувати. Теж саме стосується і таких обставин як вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи, їй залежність (ця обставина, як кваліфікуюча ознака виступає у 1,2% чинних на сьогодні складів злочину, передбачених Особливою частиною КК України); вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого (Особлива частина КК України передбачає окремий склад злочину ст. 116 «Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання); вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності; виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках – передбачених КК України (див. Додатки №1, 2) [8-12].

Необхідно кілька слів зазначити щодо особливостей деяких з цих обставин.

Вставка №11, с. 16-17; №12, с. 17-18; №13, с. 17

До КК України законодавець також включив і таку обставину, як вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин. Вставка № 14, с. 17 Слід звернути увагу і на те, що законодавець закріпив саме «збіг», тобто з цього слідує, що повинно бути дві і більше тяжких особистих сімейних чи інших обставин. Проте, практика не вимагає такої сукупності, оскільки і одна обставина може стати визначальною.

Практично така нормативна конструкція як вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин застосовувалася адвокатами у 5% справ, прокурорами – у 1%, судом – у 1% вироків місцевого суду Івано-Франківського міського суду. А по практиці місцевих судів Івано-Франківської області: адвокатами і прокурорами взагалі не застосовувались, судами – у 3% вироків (див. Додатки №1, 2) [8-12]. Проте нормативна конструкція також включає особисті обставини. Це дає можливість розширено тлумачити відповідну обставину. Сюди можна віднести такі обставини, які використовувались практикою місцевого суду Івано-Франківського міського суду:

а) особа не працює – прокурори застосовували у 2% справ, суд – у 1% вироків;

б) особа виросла у неблагополучній сім’ї – суд застосовував у 1% вироків;

в) дружина у стані вагітності – суд застосовував у 1% вироків;

г) батьки неповнолітнього глухонімі – адвокати застосовували у 1% справ, суд – у 1% вироків;

д) мати неповнолітнього інвалід І групи – суд застосував у 1% вироків;

е) на утриманні у особи перебуває неповнолітня дитина