Досить повно закріплена в Конституції України також економічна функція держави (ст. 13, 14, 41, 42, 85, 106, 116 тощо). Так, держава в особі відповідних органів державної влади здійснює від імені Українського народу права власника на природні ресурси, забезпечує захист прав усіх суб'єктів власності господарювання (ст. 13), охороняє основне національне багатство – землю (ст. 14), забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності (ст. 42), розробляє, затверджує і здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку України (ст. 85, 116), встанов-лює порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних зон, що мають економічний чи міграційний режим, відмінний від загального (ст. 92) тощо.

Найдетальніше Конституцією України закріплена соціальна функція (ст. 1, 3, 13, 24, 43, 46, 47, 49, 85, 92, 116 тощо).

Насамперед наша держава визначається в Конституції як соціальна (ст. 1). Вона визнає людину, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю і проголошує визначальними щодо змісту і спрямова-ності своєї діяльності права і свободи людини та їх гарантії (ст. 3). Держава забезпечує соціальну спрямованість економіки (ст. 13), належні умови для повного здійснення громадянами права на працю (ст. 43), на достатній життєвий рівень (ст. 48), гарантує право на соціальний захист (ст. 46), створює умови для ефектив-ного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування (ст. 50), розробляє, затверджує і здійснює загальнодержавні програми соціального розвитку України (ст. 85, 116) тощо.

Всебічно закріплена й культурна (духовна) функція держави (ст. 10, 11, 12, 53, 54, 85, 116 тощо). Зокрема, держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, куль-турної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України (ст. 11), забезпечує всебічний розвиток і функціонування українсь-кої мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України (ст. 10), доступ-ність і безплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам (ст. 53); сприяє розвиткові науки, охороняє культурну спадщину (ст. 54), розробляє, затверджує і здійснює загальнодержавні програми культурного розвитку (ст.85,116).

Порівняно детально визначено в Конституції й зовнішні функції держави: оборо-ни, захисту суверенітету і територіальної цілісності (ст. 17), зовнішньополітична (ст. 18) і зовнішньоекономічна функції, функція культурного співробітництва (гуманітарна функція) тощо.

Особливо детально закріплено в Конституції оборонні функції. Зокрема, в ній зазначається, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, гаранту-вання її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави (ст. 17).

Щодо зовнішньополітичної функції держави в Конституції визначено, що зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національ-них інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробіт-ництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права (ст. 18).

Держава в особі Верховної Ради України виключно законами визначає засади зовнішньоекономічної діяльності (ст. 92), в особі Кабінету Міністрів України організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності (ст. 116).

Щодо зовнішньокультурної (гуманітарної) функції, то держава, зокрема, сприяє встановленню наукових зв'язків України із світовим співтовариством, забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами (ст. 54).

Проблема цілісності і повноти закріплення та здійснення державою системи об'єктних – внутрішніх і зовнішніх – функцій досить багатопланова. Але передусім це проблеми природи, характеру Конституції України і характеру нашої держави і державного ладу в цілому.

Першорядним тут є питання доцільності і необхідності безпосереднього закріп-лення об'єктних функцій держави як головних функцій держави.

У конституціях більшості країн ці функції передбачаються і визначаються також опосередковано: шляхом закріплення політичної, економічної та інших систем або і основ суспільства і держави та відповідних функцій і повноважень органів державної влади.

Відсутність у Конституції цілісного, системного визначення економічних, соціальних, культурних та інших основ держави і суспільства і тим самим їх функцій – прямо чи опосередковано — може істотно знижуватися відповідальність держави за здійснення її головних функцій, а саме: внутрішніх і зовнішніх об'єктних функцій, приниження її ролі і значення і тим самим об'єктивно спонукати до виникнення нових соціальних інститутів.

Однак проблеми основних об'єктних функцій нашої держави не зводяться до формально-юридичних аспектів навіть конституційного рівня. Головне — суть і зміст цих функцій. Українська держава й українське суспільство переживають перехідний період, перебуваючи у стадії становлення. У залежності від того, яке суспільство і яка держава утвердяться, буде складатись і закріплюватись система основних об'єктних функцій держави і визначатимуться пріоритети, тобто головні функції держави.

Мова не йде, звичайно, про суспільство – буржуазне чи соціалістичне – в чистому вигляді. Головне, які відносини буржуазні, ринкові чи соціалістичні переважатимуть у суспільстві, будуть визначальними, пріоритетними, складатимуть певну соціальну систему, а які будуть допускатись як другорядні. Хоч ці відносини, звичайно, можуть тривалий час гармонійно і рівномірно поєднуватись.

У разі утвердження в Україні і закріплення суспільства і держави такими, що ґрунтуються