Список

наукових та навчально-методичних праць

Кошеварова Вадима Петровича

№ п/п | Назва | Характер роботи | Вихідні дані | Обсяг

(др. арк. ) | Співавтори

Наукові публікації

Європейський Союз як вторинний суб’єкт міжнародного права | друк. | Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статей. Випуск VII. – Івано-Франківськ: Плай, 2001. – С.60-64 | 0,3

Вступ до права Європейського Союзу | друк. | Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статей. Випуск IХ. – Івано-Франківськ: Плай, 2002. – С.57-61 | 0,3

Навчально-методичні публікації:

Міжнародне право. Навчально-методичні матеріали для студентів | друк. | Івано-Франківськ: Плай, 2000. – 11с. | 0,45

Право міжнародних організацій. Навчально-методичні матеріали для студентів | друк. | Івано-Франківськ: Плай, 2000. – 5 с. | 0,2

Право Європейського Союзу. Навчально-методичні рекомендації для студентів | друк. | Івано-Франківськ: Плай, 2000. – 11с. | 0,3

Навчально-методичні матеріали з міжнародного права | друк. | Івано-Франківськ: Місто НВ, 2002. – 22с. | 0,9

Навчально-методичні матеріали з права міжнародних організацій | друк. | Івано-Франківськ: Місто НВ, 2000. – 7с. | 0,3

Навчально-методичні матеріали з права Європейського Союзу | друк. | Івано-Франківськ: Місто НВ, 2000. –

6с. | 0,25

Практикум з міжнародного права | друк. | Івано-Франківськ: Місто НВ, 2003. –

93с | 5,8

Україна – ЄС: основні напрями співробітництва | друк. | Товариство “Знання” України. Івано-Франківська обласна організація. Серія юридична. Випуск 2. – Івано-Франківськ: Сімик, 2002. – с.22-27. | 0,4

Сучасна система міжнародної безпеки | друк. | Товариство “Знання” України. Івано-Франківська обласна організація. Серія юридична. Випуск 6. – Івано-Франківськ: Сімик, 2002. – с.16-22. | 0,4

Міжнародне право. Навчально-методичні матеріали для студентів спеціальності “Політологія” | друк. | Івано-Франківськ: Плай, 2004. – 8с. | 0,4

Навчально-методичні матеріали з права Європейського Союзу для студентів спеціальності “Правознавства” | друк. | Івано-Франківськ: Плай, 2004. – 10 с. | 0,6

РЕФЕРАТ

“Законодавство

про міжнародну

діяльність України”

ЗМІСТ стор.

Вступ | 3

Розділ 1. Основні напрями зовнішньої політики України за чинним законодавством | 5

Розділ 2. Правові засади укладення і виконання Україною міжнародних договорів | 16

Висновки | 26

Список використаних джерел | 27

ВСТУП

Подальша трансформація зовнішньої політики України після обрання нового Президента нашої держави в грудні 2004 року, яка відбувається на фоні певного загострення протиріч між основними центрами сили в сучасних міжнародних відносинах, посилення боротьби американського уряду і його союзників та прибічників з світовим тероризмом, подальшого зростання економічної і фінансової ролі Європейського Союзу в світі, поглиблення процесів гуманізації міжнародного і внутрішнього права, вимагає поглибленого вивчення і аналізу чинного законодавства про міжнародну діяльність України, в тому числі в класичних університетах нашої держави.

В цьому контексті об’єктом даного дослідження є законодавство про міжнародну діяльність України, його предмет – правові засади зовнішньої політики нашої держави, укладення і виконання нею міжнародних договорів.

Метою даної роботи є з’ясування особливостей правового регулювання зовнішньої політики України, укладення і виконання нею міжнародних договорів. Її основні завдання:

проаналізувати та узагальнити законодавство щодо зовнішньої політики України;

проаналізувати та узагальнити законодавство України щодо укладення і виконання міжнародних договорів.

В роботі використані наступні нормативно-правові акти: Конституція України від 28 червня 1996 року, Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1999 року, Закон України від 12 вересня 1991 року “Про правонаступництво України”, Закон України від 29 червня 2004 року “Про міжнародні договори України”, Постанова Верховної Ради України від 2 липня 1993 року “Про основні напрями зовнішньої політики України”, Постанова Верховної Ради України від 19 лютого 2004 року “Про Рекомендації парламентських слухань “Зовнішня політика України як інструмент забезпечення національних інтересів держави: здобутки, реалії та перспективи”.

РОЗДІЛ 1. Основні напрями зовнішньої політики України за чинним законодавством

Україна стала незалежною в умовах, коли світ радикально змінився. Це ставить нашу країну перед стратегічним викликом – ефективної адаптації до об’єктивно існуючих умов сучасної системи міжнародних відносин. З огляду на своє геополітичне становище, історичний досвід, культурні традиції, багаті природні ресурси, потужний економічний, науково-технічний та інтелектуальний потенціал Україна може і повинна стати впливовою світовою державою, здатною виконувати значну роль в забезпечені політико-економічної стабільності в Європі.

Новий історичний етап у розвитку вітчизняної зовнішньої політики розпочався з 16 липня 1990 року, коли Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України, в якій зазначається, що Україна як суб’єкт міжнародного права здійснює безпосередні зносини з іншими державами, укладає з ними договори, обмінюється дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами, бере участь у діяльності міжнародних організацій [2, с. 598].

Стратегічну спрямованість зовнішньополітичного курсу держави визначила Постанова Верховної Ради України від 2 липня 1993 року “Про основні напрями зовнішньої політики України”. Найважливішим критерієм оцінки зовнішньополітичної діяльності було визнано повне та ефективне забезпечення національних інтересів України. До основних національних інтересів належать:

стратегічні та геополітичні інтереси, пов’язані з забезпеченням національної безпеки України та захистом її політичної незалежності;

економічні інтереси, пов’язані з інтегруванням економіки України у світове господарство;

регіональні, субрегіональні, локальні інтереси, пов’язані із забезпеченням різноманітних специфічних потреб внутрішнього розвитку [5, с.943].

Стаття 18 Конституції України 1996 року також наголошує, що зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами міжнародного права [1, с. 8].

З метою забезпечення національних інтересів України її зовнішня політика постійно спрямовується на виконання наступних завдань:

утвердження і розвиток України як незалежної демократичної держави;

забезпечення стабільності міжнародного становища України;

збереження територіальної цілісності і недоторканості кордонів;

включення