Керування організованою групою чи злочинною організацією полягає у вчиненні сукупності дій, спрямованих на управління процесом підтримання функціонування (забезпечення існування та збереження організованості) організованої групи чи злочинної організації як стійкого об’єднання осіб або здійснення ними злочинної діяльності. [5]

Управління процесом підтримання функціонування організованої групи чи злочинної організації як стійких організаційних об’єднань передбачає: а) забезпечення дотримання загальних правил поведінки, підтримання дисципліни; б) вербування нових членів таких об’єднань; в) розподіл (перерозподіл) функціональних обов’язків їх членів; в) планування вчинення конкретних злочинів зокрема здійснення злочинної діяльності загалом; д) вдосконалення організованої структури об’єднання; е) організацію заходів щодо прикриття діяльності об’єднання.

Управління процесом здійснюється організованою групою чи злочинною організацією злочинної діяльності (вчинення конкретних злочинів) включає в себе: а) визначення мети і напрямів такої діяльності, конкретних завдань, які висуваються перед групою чи організацією, їх структурними частинами чи окремими учасниками; б) ініціювання здійснення певного виду злочинної діяльності чи вчинення конкретних злочинів, визначення їх об’єкта, способу вчинення; в) об’єднання і координацію дій окремих учасників, структурних частин об’єднань.

Керування організованою групою чи злочинною організацією може здійснюватись у формі віддання наказів, розпоряджень, доручень, проведення інструктажів, організації звітів про виконання тих чи інших дій, прийнятті рішень про застосування заходів впливу щодо членів злочинного об’єднання за невиконання доручень його керівництва або порушення прийнятих у ньому правил поведінки.

У випадках, коли конкретні дії організаційного характеру (організація стійкого злочинного об’єднання або керування ним) утворюють самостійний склад злочину, особу, яка утворила таке об’єднання чи керувала ним, слід визнавати виконавцем такого злочину, а її дії кваліфікувати за відповідною статтею особливої частини КК. [13; ст. 29]

Забезпечення фінансування злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації – це забезпечення організованої групи чи злочинної організації коштами у національній валюті України чи в іноземній валюті. Таке забезпечення передбачає як організацію винним постачання зазначеним об’єднанням фінансів іншими особами, так і здійснення такого постачання ним безпосередньо. Таке забезпечення має місце не лише тоді, коли фінанси поставлені таким об’єднанням у необхідній кількості, а й тоді, коли вони лише частково задовольняли їхні потреби. Воно може спрямовуватись на фінансування як забезпечення функціонування організованої групи чи злочинної організації (придбання техніки, зброї, іншого майна, оренду чи придбання приміщення, видачі коштів членам таких об’єднань як плату за виконання ними відповідних функцій, підкуп представників влади, здійснення розвідувальної та контррозвідувальної діяльності), так і вчинення конкретного злочину (придбання та пристосування знарядь та засобів вчинення злочину, вкладання коштів у незаконну підприємницьку діяльність, виплата винагороди виконавцям та іншим співучасникам злочину тощо).

Джерела походження та правова природа фінансів, якими забезпечується злочинна діяльність організованої групи чи злочинної організації, не мають значення для наявності цієї ознаки організаторської злочинної діяльності. Це можуть бути кошти, які належать: особі, що забезпечує таке фінансування, або іншим особам на правах приватної власності, у тому числі іноземним громадянам чи особам без громадянства; державі; організаціям будь-якої форми власності. Вони можуть мати як законне походження, так і бути здобуті незаконним, у тому числі злочинним шляхом. У разі, якщо фінансування забезпечувалось коштами, що мають злочинне походження, дії особи залежно від усвідомлення нею зазначеного факту, а також участі в їх здобування, можуть бути додатково кваліфіковані за відповідними статтями КК, які передбачають відповідальність за відповідні корисливі злочини (викрадення майна, одержання хабара, ухилення від сплати податків, шахрайство з фінансовими ресурсами, вбивство з корисливих мотивів, придбання або збут коштів та майна, одержаних в результаті вчинення злочину, незаконні операції з наркотичними засобами), а також за ст. 209, як вчинення угод з грошовими коштами, здобутими злочинним шляхом. [2]

Інше, крім фінансового, забезпечення (матеріально-технічне, інформаційне) злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації за законом не є підставою для визнання особи організатором злочину. Особа, яка здійснює таке забезпечення, може бути визнана організатором лише за умови вчинення нею інших дій, передбачених ч.3 ст.27.

Отже, можна сказати, що організована злочинна діяльність є найбільш небезпечною серед усіх форм співучасті. Навіть така організація, як ООН, не могла довгий час однозначно визначитись з поняттям організованої злочинності. У сукупність дій з організації (формування, заснування, створення) стійкого об’єднання у формі злочинної організації чи організованої групи для вчинення одного чи багатьох злочинів і призводить до утворення злочинної групи чи організації.

Організація приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації

Організація приховування являє собою організацію специфічної форми пособницької діяльності у вигляді переховування злочинця, знарядь чи засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів здобутих злочинним шляхом, іншого приховання злочинної діяльності зазначеного об’єднання. Організація приховування злочинної діяльності злочинної організації чи групи може виразитись в організації: а) легалізації доходів, отриманих таким об’єднанням злочинним шляхом; б) підкуп працівників органів державної влади з метою неприйняття ними передбачених законом заходів до викриття учасників