Розгляд апеляційної скарги, подання починається з викладу суддею-доповідачем змісту оскаржуваного рішення (ухвали) суду першої інстанції, доводів і мотивів апеляційної скарги або апеляційного подання прокурора, меж перевірки законності і обґрунтованості рішення (ухвали) суду першої інстанції, а також відносно досліджених судом першої інстанції доказів і встановлених ним обставин. Після доповіді справи головуючим суддям необхідно з’ясувати позиції сторін, які сперечаються, і осіб, які подали апеляційну скаргу, подання (відмова від позову, визнання позову., мирова угода, відмова від скарги, подання, визнання їх обґрунтованими) і вирішити питання про можливість закриття апеляційного провадження при прийнятті відмови від позову чи скарги, подання або затвердження мирової угоди.

Продовжується дана частина судового засідання апеляційного суду поясненням осіб, які беруть участь у справі. Першим з поясненнями виступає позивач (заявник) чи прокурор, який подав апеляційне подання. Якщо рішення в апеляційному порядку оскаржено обома сторонами, першим з поясненнями виступає позивач. Якщо до апеляційної скарги приєдналися співучасники або треті особи, які не заявляють самостійних вимог, з поясненнями вони виступають після пояснення відповідної сторони.

Після заслуховування пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, апеляційний суд досліджує інші докази (допитує свідків та експертів, досліджує письмові і речові докази, висновок експерта). У разі потреби головуючий може надати право сторонам та іншим особам, які беруть участь у с праві виступити з додатковими поясненнями з приводу досліджених судом доказів. Виступ не може бути обмежений часом але головуючий керує ними для того, щоб пояснення стосувались обставин справи.

Третьою частиною судового засідання апеляційного суду є судові дебати. Послідовність виступу в дебатах така ж, як і послідовність виступу з поясненнями, адже на відміну від пояснень, тривалість виступу в дебатах може бути обмежена визначеним апеляційним судом проміжком часу, рівним для всіх учасників дебатів. Таке обмеження повинно бути застережено в підготовчій частині судового засідання.

Остання частина судового засідання – постановлення і оголошення судового рішення. Ухвали і рішення апеляційного суду повинні постановлятися в нарадчій кімнаті з дотриманням принципу її таємниці. Питання на обговорення суду ставить головуючий у судовому засіданні, всі питання вирішуються голосуванням більшостю голосів. Головуючий голосує останнім. Якщо при постановлені рішення або ухвали виникає необхідність з’ясування обставин, суд, не постановляючи підсумкового документа, відновлює розгляд справи (друга частина судового засідання), про що постановляє ухвалу. Після закінчення відповідної частини судового засідання, суд проводить дебати по додатково дослідженим обставинам і виходить в нарадчу кімнату для постановляння ухвали або рішення апеляційного суду.

Постановлене рішення або ухвала викладається одним із суддів апеляційного суду і підписується всім складом суду, який розглядав справу. Постановлена ухвала або рішення апеляційного суду оголошується публічно, крім рішень про усиновлення дітей громадянами України, які оголошуються тільки особам, що брали участь у розгляді справи. Головуючий у засіданні апеляційного суду роз’яснює учасникам процесу зміст рішення або ухвали після їх оголошення.

При розгляді справи в апеляційному суді, суд може оголосити перерву або відкласти розгляд справи. Розгляд відкладеної справи починається заново.

Аналогічний порядок розгляду справи апеляційним судом передбачений ст. 304 нового ЦПК України.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України в апеляційному провадженні передбачається два можливих види відкладення розгляду справи: обов’язкове і факультативне. Обов’язкове, тобто незалежно від суду, відкладення розгляду справи повинно бути тоді, коли в судове засідання не з’явився хто-небудь з осіб, які беруть участь у справі і щодо яких немає відомостей про вручення їм повістки, тобто не повідомлених належним чином про час і місце апеляційного розгляду справи. Факультативне відкладення апеляційного розгляду справи може бути за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо повідомлені ними причини неявки в судове засідання будуть визнані судом поважними.

Неявка в судове засідання апеляційного суду сторін або інших осіб, які беруть участь у розгляді справи, повідомлених належним чином про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, так самою як і неявка їх через визнану судом неповажну причину.

Від відкладення розгляду справи необхідно відрізняти перерву в судовому засіданні апеляційного суду: після закінчення перевірки судове засідання продовжує, а після відкладення розгляду – починається заново.

Аналогічні наслідки неявки в судове засідання осіб, які беруть у справі передбаченій ст. 305 нового ЦПК України.

Ст. 306 нового ЦПК і ст. 304 чинного ЦПК України допус кає укладення мирової угоди в апеляційному провадженні, незалежно від того, хто звернувся з апеляційною скаргою, поданням до суду. Сторонами у мировій угоді можуть бути тільки суб’єкти спірного матеріального право відношення. Тому стороною мирової угоди не може бути прокурор навіть за умови, що апеляційне провадження порушене за його поданням. Мирова угода за своєю сутністю – це врегулювання матеріально правового спору шляхом взаємних поступок.

Мирова угода, будучи найважливішою розпорядчою дією сторін у справі, не обов’язково безумовна для суду. Він не затверджує мирової угоди сторін, якщо ця розпорядча дія суперечить закону або порушує права і охоронювані законом інтереси.

До затвердження мирової угоди апеляційний суд зобов’язаний роз’яснити сторонам наслідки цієї процесуальної дії, головним з яких