Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників, до компетенції яких належать:

визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про виконання їх;

затвердження річних результатів діяльності товариства, звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку;

встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган – колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників. Збори учасників товариства можуть внести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна зборам учасників і організовує виконання їх рішень.

Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю здійснює ревізійна комісія, що утворюється зборами учасників товариства з їх числа в кількості не менше 3 осіб. Відповідно до ст. 68 закону України “Про господарські товариства” ведення справ повного товариства може здійснюватися або всіма учасниками, або одним чи кількома з них, які виступають від імені товариства [16, с. 124].

В останньому випадку обсяг повноважень учасників визначається дорученням, яке має бути підписано рештою учасників товариства. Учасники, яким було доручено ведення справ повного товариства, зобов’язані надавати решті учасників на їх вимогу повну інформацію про дії, що виконують решті учасників та в інтересах товариства.

Управління справами командитного товариства здійснюється тільки учасниками з повною відповідальністю (повними товариствами).

Якщо в товаристві є тільки один такий учасник, управління справами він здійснює самостійно.

Отже, можна сказати, що цивільний кодекс України виділяє п’ять видів господарських товариств: акціонерні, з обмеженою відповідальністю, з додатковою відповідальністю, повні та командитні. ???? у цивільному кодексі України є те, що надається можливість одній особі створити господарське товариство, крім повного і командного.

2.3. ПРАВО ВЛАСНОСТІ ГОСПОДАРСЬКИХ ОБ’ЄДНАНЬ

Підприємства можуть об’єднуватися в асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об’єднання за галузевим, територіальним та іншими принципами.

Об’єднання діють на підставі договору або статуту, що його затверджують їх засновники або власники. Членами об’єднань моуть бути лише підприємства, які при входженні до об’єднання зберігають права юридичної особи.

Отже, господарське об’єднання являє собою складну організацію, яка створена на основі поєднання матеріальних інтересів підприємств – учасників, діє на підставі установчого договору або статуту і реєструється як юридична особа.

Будучи юридичною особою, господарське об’єднання є власником майна, яке юридично відокремлене від майна його членів.

Особливості відносин власності господарських об’єднань виявляються в тому, що майно, яке стає власністю об’єднань, вже належить суб’єктам власності – окремим юридичним особам. Інакше кажучи, власність господарських об’єднань виникає на основі власності їх членів.

Друга особливість цих відносин – добровільний порядок їх виникнення. Об’єднання стає власником частини майна своїх членів, добровільно переданої у його власність.

Таким чином право власності господарського об’єднання закріплює належність майна, добровільно переданого юридичній особі, його засновникам – іншими юридичними особами.

Отже, суб’єктами права власності виступають господарські об’єднання як новостворені юридичні особи [2].

Об’єктом права власності об’єднання є майно, добровільно передане йому підприємствами і організаціями, а також набуте в результаті господарської діяльності та на інших підставах, не заборонених законом [2].

Оскільки підприємства, як і входять до складу об’єднань, зберігають права юридичної особи, їх майно не входить до складу об’єктів права власності господарського об’єднання.

З урахуванням цього розмежовується відповідальність і його членів, як суб’єктів права: об’єднання не відповідає за зобов’язаннями своїх членів, а останні не відповідають за зобов’язаннями об’єднання і один одного.

Договором (статутом, положенням) можуть бути передбачені винятки з цього права.

За рахунок майна засновників, отриманих доходів об’єднання може не тільки набувати майно, а й створювати нові організації з правами юридичної особи. Ці підприємства можуть входити або не входити в об’єднання залежно від установчих документів об’єднання і самого підприємства. Власником (їх майна) є об’єднання. На відміну від підприємств –членів об’єднання, газові, нафтопереробної промисловості, державних підприємств транспорту та ін. Таке підприємство позбавлене прав вільного виходу з об’єднання (п. 3 ст 27 закону України “Про власність”).

Об’єднання здійснює право володіння, користування, розпорядження закріплення за ним майном, яке складається з основних фондів, оборотних коштів інших матеріальних цінностей, відповідно до мети своєї діяльності і призначення майна.

Після припинення діяльності об’єднання майно, яке зали шилося, розподіляється між підприємствами та організаціями, що входили до нього (п.5 ст 27 Закону України “Про власність”) [2].

Отже, підприємством надається право об’єднувати на добровільних засадах виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України. У об’єднання є юридичною особою, може мати самостійний і зведений баланс, розрахунковий т інші розрахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

2.4. ВЛАСНІСТЬ ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН

Об’єднання громадян віднесені до непідприємницької товариств, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Відповідно до Закону України “Про об’єднання громадян” від 16 червня 1992 р. об’єднання громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод і задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів. об’єднання громадян утворюється і діють за територіальними принципом і поділяються за