участь гаранти чи поручителі (з боку замовника та/або з боку підрядника), проектні організації, постачальники устаткування, кредитні установи, інжинірингові, страхові та інші організації. Якщо у складі учасників договірних відносин беруть участь замовник, підрядник і спеціалізована організація - субпідрядник, то укладається договір підряду і договір субпідряду, решту функцій замовника виконує підрядник. Така схема дістала назву генерального підряду, а підрядник іменується генеральним підрядником.
Щодо самого процесу укладення договорів будівельного підряду, то він є досить складним і детально регламентується Положенням про підрядні контракти в будівництві України.
Щоб договір дійсно був основним документом у ньому повинні бути встановлені чіткі взаємовідносини між сторонами, окреслені їх права й обов’язки. Основні права і обов’язки сторін у договорі будівельного підряду закріплюються законодавством і повинні бути враховані сторонами при укладенні договору.
Досить широке коло обов’язків за Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України покладено на замовника. Це:
1. прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору (ст.853 Цивільного кодексу);
2. сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі об’єктів чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт, або в іншому порядку, встановленому договором або законом (ст.889 ЦК);
3. на вимогу підрядника усунути обставини, що загрожують якості або придатності результату роботи (ч. І ст.848 ЦК);
4. сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, що встановлені договором (ч. І ст.850 ЦК)
5. використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, непередавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника (ст.889 ЦК);
6. надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором;
7. брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
8. відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;
9. залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.
Як доволі часто буває у процесі виконання зобов’язань, сторонами допускаються порушення. Зобов’язання не виконуються зовсім чи виконуються неналежним чином та із зміною строків, що є порушенням загальних умов виконання зобов’язань. Майнова відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) застосовується до підрядників і замовників, що допустили невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань. Майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду (контракту) і передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони неустойки (пені), а також відшкодування збитків (витрат, втрат або пошкодження майна, не одержаних доходів) у частині, непокритій неустойкою (пенею), з винної сторони.
Аналіз законодавчої бази та наукових праць при написанні даної роботи дозволяє зробити висновок, що дане питання на сучасному етапі потребує внесення певних змін до законодавства України, а також, зокрема, і узгодження положень господарського і Цивільного кодексів стосовно регулювання договору підряду на капітальне будівництво і скасування ще союзних актів, які вже давно застаріли.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003р.// Відомості Верховної Ради України. - 2003 - № 40-44. - ст. 356.
2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003р.// Відомості Верховної Ради України. – 2003 – № 18.– ст. 144.
3. Господарський процесуальний кодекс від 6 листопада 1991р..// Відомості Верховної Ради України. - 1992 - № 6. - ст. 56.
4. Закон України „Про архітектурну діяльність” від 20травня 1999р..// Відомості Верховної Ради України. - 1999 -№31.- ст. 246.
5. Закон України „Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991р..// Відомості Верховної Ради України. - 1991 - № 47. - ст. 646.
6. Закон України „Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів” від 6 квітня 2000р..// Відомості Верховної Ради України. -2000 -№27.- ст. 212.
7. Закон України „Про планування і забудову територій” від 20 квітня 2000р..// Відомості Верховної Ради України. - 2000 - № 31. - ст. 250.
8. Наказ Міністерства охорони здоров’я №319 „Про авторський нагляд проектних організацій за будівництвом об’єктів охорони здоров’я” від 03.08.2001р.
9. Положення про взаємовідносини організацій - генеральних підрядчиків з субпідрядними організаціями. Затверджено постановою Держбуду СРСР і Держплану СРСР від 3 липня 1987р. // „Бюллетень нормативных актов министерств и ведомств СССР”. -1988-№2.
10. Положення про підрядні контракти у будівництві України. Затверджено науково-технічною радою Міністерства України у справах будівництва і архітектури від 15 грудня 1993 р.. протокол №9 // Все про бухгалтерський облік. - 1999 - 10 травня. - №43.
11. Положення про проведення торгів (тендерів) у будівництві. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 1998р.
12. Постанова Верховної Ради України „Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” від 12 вересня 1991р..// Відомості Верховної Ради України. - 1991 - № 46. - ст. 621.
13. Постанова Кабінету Міністрів України „Про порядок затвердження титулів будов (об’єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності” від 8 вересня 1997 р.
14. Постанова Ради Міністрів СРСР № 105 „Про прийомку в експлуатацію завершених будівельних об’єктів” від 23 січня 1981.
15. Правила про договори підряду на капітальне будівництво. Затверджено Постановою Ради Міністрів СРСР від 26 грудня 1986р.
16. Тимчасове положення про контракт на капітальне будівництво. Затверджене Держбудом СРСР 13 березня 1989 р .
17. Бершеда