У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків підприємства до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Підприємство ліквідується:

1) за рішенням його учасників або органу підприємства, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено підприємство, досягненням мети, для якої його створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

2) за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації підприємства через допущені при його створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Рішенням суду про ліквідацію підприємства на його учасників або орган, уповноважений установчими документами приймати рішення про ліквідацію підприємства, можуть бути покладені обов'язки щодо проведення ліквідації підприємства.

Якщо вартість майна підприємства є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, підприємство ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Виплата грошових сум кредиторам підприємства, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої Господарським кодексом України, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.

В разі недостатності у підприємства, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна підприємства.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками підприємства або органом, що прийняв рішення про ліквідацію підприємства.

Майно підприємства, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами підприємства або законом [4] (Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 31, ст.440).).

Висновки.

Підсумовуючи вищевикладений матеріал, можна зробити ряд висновків та узагальнень:

Відповідно до ст.62 Господарського кодексу підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом та іншими законами.

Підприємство є самостійним суб'єктом господарювання. Самостійність підприємства, як і будь-якого іншого суб'єкта підприємницької діяльності, означає його комерційну свободу. Підприємство є господарюючим суб'єктом. Це означає, що підприємство провадить господарську діяльність, а саме — „виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність”.

В Україні можуть діяти підприємства таких видів:

а) приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

б) підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

в) комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

г) державне підприємство, що діє на основі державної власності;

д) підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

У разі якщо в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство, в статутному фонді якого іноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається іноземним підприємством.

В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом, у тому числі орендні, створення яких не суперечить законодавчим актам України. До таких підприємств, крім орендних, належать, зокрема, спільні підприємства.

Список використаних джерел:

Конституція України. К.: 1996. – 52 с.

Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради, 2003, № 18, ст.144.

Цивільний кодекс України: Офіц. текст: Прийнятий ВРУ 16.01.2003р. – К.: Ін Юре, 2003. – 432 с.

Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 31, ст.440).

Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 29. — Ст. 377.

Закон України „Про власність” від 7 лютого 1991 р. № 697-12 // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 20. — Ст. 249.

Закон України „Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 49. — Ст. 682.

Закон України „Про колективне сільськогосподарське підприємство” від 14 лютого 1992 р. № 2114-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 20. - Ст. 272.

Закон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 р. № 1775-111 // Відомості Верховної Ради України. — 2000. - № 36. - Ст. 299.

Декрет Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 р. № 24-92 „Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств”//Відомості Верховної Ради України. — 1993. - № 11. - Ст. 94.

Положення про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації, затв. Указом Президента України від 11 травня 1994 р. № 224/94//ГОЛОС України. - 1994. - 20 травня. - № 93.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати”, затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999р. № 87//Офіційний вісник України. — 1999. - № 25. — С. 343.

Положення „Про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності”, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 р. N 740.

Брагинский М.И.,Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения. -М.: Статут, 1997. - 848 с.

Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность. - М.: Юридическая литература, 1976. - 283 с.

Готуш О. ”Індивідуальний режим ліцензування і припинення експортно – імпортних операцій