Саме за цією ознакою (злочинні наслідки) всі склади злочинів, передбачені. Особливою частиною, діляться на формальні і матеріальні.

Формальними вважаються ті "склади, де сам факт скоєння суспільне небезпечного діяння, передбаченого зако-ном, утворює закінчений злочин. Настання суспільне небез-печних наслідків є не обов'язковою, а факультативною озна-кою цих складів злочинів. Наприклад, шпигунство, бандитизм, одержання хабара, образа, порушення таємниці голосування тощо.

При наявності формального складу злочину встановлення фактичного характеру і обсягу суспільне небезпечних наслідків скоєного є важливою умовою повноти і всебічності розслідування. Ці обставини мають значення для визначення індивідуалізації покарання. Заподіяння злочином тяжких наслідків, є обставиною, що об-тяжує відповідальність.

Матеріальними вважаються склади, в яких суспільно небезпечні наслідки передбачаються як необхідна ознака закінченого злочину. До них належать склади крадіжки, по-грабування, вбивства, завдання тяжких тілесних ушкоджень, зловживання владою чи службовим становищем. Так, вбивст-во вважається закінченим злочином, коли настала смерть по-терпілого, крадіжка — з моменту заволодіния чужим майном з метою використання його у своїх цілях.11 Кримінальне право Н.В.Чернишова, М.В.Володько, МЛ.Хазін.- Київ – 1995 р.

Значення суспільне небезпечних наслідки. Наслідки тобто шкода (збитки), заподіяні злочинним діянням, їх характер і роз-мір багато в чому визначають матеріальну ознаку злочину — су-спільну небезпечність. Тому наслідок виступає:

а) однією з найважливіших підстав криміналізації (декриміналізації) діяння;

б) ознакою, на підставі якої проводиться відмежування злочину від інших правопорушень;

в) обставиною, що враховується судом при призначенні покаран-ня в межах санкції відповідної статті КК (наприклад, у п. 5 ст. 67 тяжкі наслідки названі як обставина, що обтяжує покарання).

Якщо ті чи інші наслідки зазначені в диспозиції статті КК (зло-чини з матеріальним складом), їх встановлення в такому разі обов'я-зково для:

а) констатації складу злочину як підстави кримінальної відповідальності;

б) правильної кваліфікації злочину і його відмежування від су-міжних злочинів.

У разі, коли наслідки (у злочинах з матеріальним складом) від-сутні, питання про кримінальну відповідальність може вирішувати-ся таким чином: а) якщо діяння вчинене з прямим умислом, то воно кваліфікується як замах на злочин; б) якщо ж у законі не передбачена відповідальність за злочин з іншими формами вини, то відсутність наслідків виключає склад злочину і кримінальну відповідальність.

Як обов'язкова ознака складу злочину суспільне небезпечні наслід-ки мають важливе значення для диференціації кримінальної відпові-дальності, що виявляється, зокрема, у конструюванні в КК кваліфікуючих чи особливо кваліфікуючих складів або спеціальних норм.11 Кримінальне право. Бажанова М.І., Сташиса В.В., Тація В.Я. Київ - Юрінком

4. ПРИЧИННИЙ ЗВ'ЯЗОК МІЖ СУСПІЛЬНЕ НЕБЕЗПЕЧНИМ ДІЯННЯМ І СУСПІЛЬНЕ НЕБЕЗПЕЧНИМ НАСЛІДКОМ

Причинний зв’язок між діяннями і наслідками для наявності складу злочину має бути необхідний, оскільки інакше не можна включати, що наслідки виникли не через діяння, яке інкримінується винній особі, а через якесь інше діяння або подію. Тому випадковий причинний зв’язок не дає підстав констатувати наявність об’єктивної сторони злочину, а от же, свідчить про відсутність складу злочину.

Наука кримінального права не створює своєї теорії причинності, а ґрунтується на теорії причинності, чи каузальності (лат. cauza — причина), розроблені філософією. Філософські категорії «причина» і «наслідок» відбивають об'єктивно існуючі причинно-наслідкові зв'язки об'єктивного світу. Ці зв'язки мають універсальний харак-тер. У них одне явище (подія, процес) виступає причиною іншого явища (наслідку) — перше передує другому в часі і є необхідною умовою чи підставою виникнення або зміни розвитку другого, тоб-то причина породжує наслідок. З цих філософських положень ви-пливає, що під причинним зв'язком у кримінальному праві слід розуміти об'єктивно існуючий зв'язок між діянням — дією або без-діяльністю (причиною) — суспільна небезпечними наслідками (на-слідком), коли дія або бездіяльність викликає (породжує) настання суспільна небезпечного наслідку.11 Кримінальне право. Бажанова М.І., Сташиса В.В., Тація В.Я. Київ – Юрінком 2002 р.

Причинним зв'язком у філософії називають таку законо-мірну поєднаність предметів та явищ, за якою одне явище (чи сукупність явищ) неминуче, з внутрішньою необхід-ністю утворює, народжує інше явище. Перше з них назива-ють причиною, а друге — наслідками.

Розуміння причинності (взаємозалежності) в кримінальному праві ґрунтується на таких головних філософських поло-женнях про причинний зв'язок:

1. Всезагальний зв'язок між явищами природи та суспіль-ства є закономірністю — безпричинних явищ немає: всі явища в природі та суспільстві причинно обумовлені.

2. Всезагальний зв'язок між явищами зовнішнього світу ! існує реально і об'єктивно, він не залежить від свідомості та волі людей.

3. Причинний зв'язок (як частка всезагального зв'язку ре-чей і явищ) пізнавальний. Світ пізнавальний і пізнані його закономірності. Пізнання та знання є насамперед знанням причини. Якби світ був непізнавальним, то наука стала б неможливою, а якби ми знали всі причини, то вона стала б непотрібною.

А. Причина та наслідок — це лише частка, вилучена із все-загального зв'язку речей та явищ, ізольована від нього, для з'ясування того, що є причиною, а що — наслідком, оскільки наслідок цієї причини є причиною іншого на-слідку і так безкінечно.

Загальною властивістю всіх причинних зв'язків є їх ба-гатозначність: одна причина може породити декілька різних наслідків, так само як і один і той же наслідок може бути народженний різними причинами чи сукупністю причин.11 Угловое право України. М.Й.Коржановський – Київ – 1996 р.

Необхідний причинний зв'язок слід відрізняти від випадкового причинного зв'язку. Необхідний причинний зв'язок відбиває зако-номірності розвитку об'єктивного світу, коли причина сама у собі містить реальну можливість настання певного наслідку. При необ-хідних причинних зв'язках людина, пізнаючи об'єктивний світ, здат-на передбачати розвиток природного ходу подій. Вчиняючи ті або інші дії, що з закономірністю