На відміну від цього випадкові причинні зв'язки не відбивають закономірностей розвитку подій. Вони є наслідком випадкового пе-ретинання причинно-наслідкових ланок (іноді багатьох). Тут діян-ня з урахуванням об'єктивно-предметних умов містить лише абст-рактну можливість настання суспільне небезпечних наслідків. На-приклад, потерпілий, якому нанесене легке поранення, помирає від того, що при перев'язуванні йому була занесена інфекція. Відпові-дальність в цьому випадку може настати лише за нанесення пора-нення, а не за смерть, що настала. Суспільне небезпечні наслідки, що настали внаслідок випадкового причинного зв'язку, не мають кримінально-правового значення і не є обов'язковою, ознакою об'єктивної сторони злочину з матеріальним складом.11 Кримінальне право. Бажанова М.І., Сташиса В.В., Тація В.Я. Київ – Юрінком 2002 р.

Суспільне небезпечна поведінка людини може бути визннаною причиною насталого тяжкого наслідку тільки тоді, ко-ли вона в часі передувала фактові настання цього наслідку. Якщо діяння було після настання наслідків, то ніякої мови про причинний зв'язок не може бути. Причина завжди пере-дує наслідкові.

Наприклад, потерпілий йшов по вулиці, раптово у нього стався інфаркт міокарду і мертвий впав на проїжджу частину вулиці. Водій автомобіля, який рухався у напрямку руху по-терпілого, застосував гальмування, але гальмовий шлях авто-мобіля був більший, ніж відстань до лежачого на проїжджій частині пішохода. Автомобіль, переїхавши пішохода, зупинив-ся. Результати розтину тіла та судово-медичної експертизи засвідчили, що смерть його настала від інфаркту міокарда, а наїзд стався після смерті. Тобто причинного зв'язку між наїздом автомобіля на пішохода і його смертю не існує.

Дія чи бездія розцінюється як причина лише при тій умові, що насталий наслідок є необхідним, закономірно витікаючим з даного діяння, а не випадковим. Випадковий причинний зв'язок виключає кримінальну відповідальність.22 Кримінальне право Н.В.Чернишова, М.В.Володько, М.Л.Хазін – Київ 1995 р.

Випадкові наслідки не виникають з необхідністю із певного явища, оскільки в ньому немає необхідних умов для його настання. Вони виникають під впливом інших причин(бо без причин ніщо не настає, все має свою причину).

Випадкові наслідки, як правило, виникають при зіткнен-ні кількох причин, а тому вони завжди є наслідками інших причин. Випадкове явище не поєднане з суттю явищ, що пе-редували йому, воно немає в них свого підґрунтя, хоча в деякій мірі залежне від нього.

Оскільки випадкові наслідки не мають в діях (бездіяль-ності) винної особи свого підґрунтя, не породжуються ними із закономірною необхідністю, а утворюються впливом інших причин, то вони не можуть бути підставою уголовної відповідальності. Саме в таких випадках в діях особи немає складу злочину за відсутністю причинного зв'язку між діян-нями і наслідками, які настали.

Причинний зв'язок є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочинів не тільки таких, що вчинюються дією, але й таких, що вчинюються бездіяльністю. Бездія може бути не лише умовою, а й причиною певних наслідків. Оскільки людське суспільство має дуже поширений розподіл пращ, то не тільки активні дії людей можуть викликати певні змі-ни в зовнішньому світі, їх можуть викликати також бездії — невиконання суб'єктом своїх юридичних обов’язків.

Кримінальна відальність за злочинну обумовленість на-стає лише в тих випадках, коли однією із умов настання зло-чинних наслідків була бездіяльність відповідальної особи. В цих випадках уголовна відповідальність настає не за заподі-яння шкоди, а за невідвернення її, за незапобігання шкоди, яка була заподіяна іншими особами чи іншими витоками (сти-хійне лихо, поведінка тварин, фізіологічні процеси і т. п.

Якщо ж однією з умов настання злочинних наслідків бу-ли конкретні дії іншої особи, то дії особи не можуть бути визнані причиною певних наслідків і ця особа не може бу-ти за них відповідальною.11 Угловое право України. М.Й. Коржиновський – Київ – 1996 р.

Необхідний причинний зв'язок між діянням і суспільне небез-печними наслідками завжди означає наявність об'єктивної сторони злочину з матеріальним складом. Але це лише обов'язкова переду-мова вирішення питання про наявність складу злочину як підстави кримінальної відповідальності. Треба ще встановити суб'єктивну сторону злочину — провину особи у формі умислу чи необережності щодо наслідку, який настав.22 Кримінальне право. Бажанова М.І., Сташиса В.В., Тація В.Я. Київ – Юрінком 2002 р.

Вирішення питання про причинний зв'язок часом затруднене. Особливо, як уже зазначалось, у тих випадках, коли діяння особи підозрюваного і наслідки переплітаються з діями третіх осіб, поведінкою тварин, коли на діяння впливають стихійні сили природи, технічні механізми й інші обставини, які не залежать від даної особи. Інколи на розвиток подій істотно впливає і сам потерпілий, внаслідок чого можуть на-ступити наслідки, які не витікають з внутрішньою не-обхідністю з дій особи, притягненої до відповідальності.

Враховуючи наведене, можна зробити висновок:—

причинний зв'язок є необхідною ознакою об'єктивної сторони матеріальних складів злочинів;—

причинний зв'язок має місце тільки тоді, коли суспільне небезпечне діяння як причина передувало настало-му наслідкові;—

для кримінальної відповідальності має значення на-явність тільки безпосереднього причинного зв'язку, тобто за-вдана об'єктові шкода повинна бути результатом скоєного суспільне небезпечного діяння;—

для кримінальної відповідальності, окрім причинного зв'язку між діянням і наслідком, ще необхідна наявність вин-ного відношення суб'єкта до скоєного діяння і його наслідків у формі умислу чи необережності.33 Кримінальне право Н.В.Чернишова, М.В.Володько, М.Л.Хазін – Київ 1995 р.

5. МІСЦЕ, ЧАС, ОБСТАНОВКА, СПОСІБ ТА ЗАСОБИ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ

Для характеристики об'єктивної сторони злочину важливе зна-чення мають такі його ознаки, як місце, час, обстановка, спосіб