і за-соби вчинення злочину. Як вже зазначалося, вони виступають її фа-культативними ознаками. Однак у деяких статтях Особливої частини КК ці ознаки прямо зазначені (описані) і тому набувають у даному разі значення обов'язкових. Відсутність у цих випадках якої-небудь озна-ки свідчить про відсутність об'єктивної сторони злочину і. отже, скла-ду злочину як підстави кримінальної відповідальності.11 Кримінальне право Бажанова М.І., Сташиса В.В., Тація В.Я. – К-Х – Юрінком 2002 р.
Факультативними, тобто такими, що не є обов’язковими для більшості злочинів ознаками об’єктивної сторони є:
місце – територія чи інше місце, де вчиняється злочинне діяння та/або настають його наслідки;
час – період, протягом якого вчиняється злочин;
спосіб – методи чи прийоми вчинення злочину;
обставини – сукупність умов, за яких вчиняється злочин;
засоби – предмети, документи, речовини, з використанням яких створюються умови для вчинення злочину;
знаряддя – та інші предмети, документи, речовини за допомогою яких здійснюється вплив на потерпілого чи предмет злочину або іншим чином пом’якшується досягнення злочинного результату.
Місце вчинення злочину — це певна територія або інше місце, де відбувається суспільна небезпечне діяння і настають його суспільна небезпечні наслідки. У статтях Особливої частини КК мі-сце вчинення злочину в одних випадках визначається як територія України (статті 268, 334), повітряний простір (ст. 282), економічна зона України (ст. 243); в других — воно використовується як геогра-фічне поняття, наприклад, море, внутрішні морські і територіальні води (ст. 243), атмосферне повітря (ст. 241), водні об'єкти (ст. 242), вода (ст. 242), земля (ст. 239), надра (ст. 240), континентальний шельф (ст. 244) тощо; у третіх — під ним розуміють певну терито-рію, на якій людина проживає чи займається виробничою або іншою діяльністю, наприклад, житло, інше приміщення чи сховище (статті 185, 186, 187), річкове, морське або повітряне судно (ст. 278), транс-портні комунікації (ст. 279), вибухонебезпечні підприємства, вибу-хонебезпечні цехи (ст. 273) тощо. Іноді це місце, де відбуваються певні події чи певні дії виняткового характеру, наприклад, поле бою (статті 429, 432), район бойових дій (ст. 433). У деяких складах міс-це вчинення злочину визначається як територія, на яку поширюєть-ся чітко визначений правовий режим, наприклад, державний кордон України (ст. 331), митний кордон України (ст. 201), заповідники, території й об'єкти природно-заповідного фонду (при незаконному полюванні — ст. 248), місця обмеження волі (ст. 390), місця позба-влення волі (ст. 393), виправні установи (статті 391, 392) спеціалі-зовані лікувальні заклади (ст. 394) та ін.
У деяких випадках місце вчинення злочину виступає як кваліфі-куюча ознака. Це, наприклад, розбій, вчинюваний щодо населення в районі воєнних дій (ч. 2 ст. 433 КК).11 Кримінальне право Бажанова М.І., Сташиса В.В., Тація В.Я. – К-Х – Юрінком 2002 р.
Час вчинення злочину — це певний відрізок (проміжок) часу, протягом якого відбувається суспільна небезпечне діяння і наста-ють суспільна небезпечні наслідки. У статтях Особливої частини КК час вчинення злочину як ознака об'єктивної сторони описується дуже рідко. Разом з тим встановлення часу вчинення злочину по ко-жній справі має важливе значения для вирішення питання про чин-ність закону в часі (статті 4, 5).1
Для деяких складів злочинів місце і час мають вирішаль-не значення, бо вчинення такого діяння лише в певному міс-ці і в певний час утворює склад злочину. Наприклад, полю-вання в заборонений час або в недозволених місцях, будівництво споруд та інших установок на континен-тальному шельфі України втеча з місця по-збавлення волі, порушення правил безпеки на вибуховонебезпечних підприємствах або у вибуховонебезпечних цехах.
Такі склади злочину утворюються лише діями, які були вчинені в позначеному місці і в певний час. Вчинення та-ких дій в іншому місці або в інший час складу злочину не утворює.11 Уголовное право України. М.Й.Корженовс ька – Київ – 1995 р.
Обстановка вчинення злочину — це конкретні об'єктивно-предметні умови, в яких вчиняється злочин. В одних випадках обста-новка вказує на ті умови, у яких відбувається діяння, наприклад, вчи-нення військового злочину в бойовій обстановці (ч. З ст. 402, ч. З ст. 403, ч. З ст. 404), злочинні дії військовослужбовця, що перебуває в полоні (ст. 431), неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден (ст. 285); в інших же — обстановка вказує на умови, у яких пере-буває потерпілий, наприклад, залишення в небезпеці (ст. 135), ненадання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136), погроза або насильство щодо службової особи чи громадяни-на, який виконує громадський обов'язок (ст. 350). Обстановка вчинен-ня злочину іноді істотно підвищує ступінь суспільної небезпеки вчине-ного діяння і виступає як кваліфікуюча ознака (наприклад, військовий злочин у бойовій обстановці). В інших випадках вона створює приві-лейований склад злочину. Це вбивство або нанесення тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони (статті 118,124), де обстановка — посягання з боку того, хто посягає, — визначає необ-хідність захисту від суспільне небезпечного посягання.22 Кримінальне право Бажанова М.І., Сташиса В.В., Тація В.Я. – К-Х – Юрінком 2002 р.
Спосіб вчинення злочину як ознака об'єктивної сторони злочину. Зазначимо лише, що спосіб висту-пає як обов'язкова ознака складу злочину у випадках, коли він:
а) прямо зазначений у законі, наприклад, насильство, небезпеч-не для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або погроза.
Спосіб вчинення злочину — це засоби, заходи та методи вчинення злочину, форма здійснення, виконання суспільне небезпечного діяння. Всілякий злочин може бути вчинений лише певним способом. Кожному злочину притаманний лише певний спосіб його вчинення. Наприклад, кража може бути вчинена лише