Для деяких злочинів спосіб їх вчинення є конкретним, певним і обов'язковим. Наприклад, викрадання зловживан-ням посадовими повноваженнями (ст.84 КК), нападом (ст.86, 142 КК), скуповуванням та перепродажем товарів (ст.154 КК). Такі злочини можуть бути вчинені лише способами, що вказані в диспозиції норми про відповідальність та них. Вчинення подібних дій іншим способом складу його злочину в діях особи, що їх вчинила, не утворює.11 Уголовное право України. М.Й.Корженовс ька – Київ – 1995 р.

Засоби вчинення злочину — це предмети матеріального світу, що застосовуються злочинцем при вчиненні суспільне небез-печного діяння. Вони поділяються на знаряддя та інші засоби вчи-нення злочину. Знаряддя — це предмети, використовуючи які осо-ба вчиняє фізичний (як правило, руйнівний) вплив на матеріальні об'єкти (вогнепальна і холодна зброя, інструменти, транспортні за-соби, пристрої, технічне устаткування тощо). До інших засобів вчи-нення злочину (засоби у вузькому значенні слова) можуть бути від-несені підроблені документи, формений одяг (наприклад, К. і В., переодягнувшись у форму працівників міліції і використовуючи підроблені документи, робили «обшуки» в окремих громадян і шля-хом обману привласнювали їх цінності) та ін.

Засоби вчинення злочину слід відрізняти від предмета злочину, під яким розуміють предмети матеріального світу, у зв'язку з якими чи з приводу яких вчиняється злочин. Предмет, як відомо, нерозрив-но пов'язаний з об'єктом злочину, завжди перебуває в статичному

Знаряддям вчинення злочину називаються ті предмети, речі, застосування, за допомогою яких злочин було вчине-но, які використовувались для полегшення вчинення злочи-ну. Для прискорення, полегшення та більшої ефективності вчинення злочину субъект використовує багато різних знарядь. Найчастіше при вчиненні злочину використовуються:

1) зброя,

2) різні інструменти, прилади,

3) автомототранспортні засоби,

4) отрута.

В уголовному законі знаряддя вчинення злочину обмеже-ні і певно визначені:

1) зброя (ст.69 КК),

2) автомототранспортні засоби (ст.161 КК),

3) зброя (ст.166 КК),

4) вогнепальна зброя, ножі, кастети чи інша холодна зброя (ст.206 КК).

Означені злочини вчинюються лише тоді, коли були за-стосовані вказані знаряддя.11 Кримінальне право Бажанова М.І., Сташиса В.В., Тація В.Я. – К-Х – Юрінком 2002 р.

У конкретних стаття КК факультативні ознаки можуть бути передбачені як ознаки основного складу злочину або як його кваліфікуючі ознаки відсутність факультативної ознаки у випадку, коли її наявність передбаченого основним складом злочину, свідчить про відсутність складу даного злочину взагалі, а відсутність такої ознаки, якщо вона передбачена як кваліфікуюча, свідчить про відсутність відповідного кваліфікуючого складу злочину.

6. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ЗА ОЗНАКАМИ ОБ'ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ

Злочинна дія чи бездіяльність може бути вчинена одним, декількома або множиною актів поведінки, вчинків. Наприк-лад, вбивство може бути заподіяне одним пострілом чи одним ударом ножа, спекуляція вчинюється двома ді-ями — покупкою та перепродажею товарів, по-гроза вбивством, нанесенням тяжких тілесних ушкоджень або знищенням майна шляхом підпалу щодо службової особи або громадського працівника — трьома діями, неза-конне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пе-ресилка або збут наркотичних засобів — може бути вчинено шістьма різними діями і т. інше.

Злочинні дії можуть бути вчинені одночасно або на про-тязі тривалого часу, вони можуть бути вчинені один раз чи декілька, постійно або систематично. Залежно від кількості актів поведінки, їх тривалості та суспільних якостей злочи-ни поділяються на:

1) тривалі,

2) продовжувані.

Тривалим називається злочин, що починається актом злочинної дії чи бездіяльності, за якою настає тривалий злочинний стан — невиконання юридичного обов'язку. На-приклад, ухилення від призову на строкову військову служ-бу, ухилення від сплати аліментів, незаконне придбання, виготовлення, зберігання чи збут вог-непальної зброї, дезертирство.

В тривалих злочинах треба відрізняти момент закінчення складу злочину і момент закінчення злочину. Склад тривало-го злочину вважається закінченим з моменту вчинення акту дії чи бездіяльності. Наприклад, з моменту позбавлення волі ^-р^4Ј4ИРЈгу), залишення військової частини чи місця служби - і т. ін. в діях особи вже є склад закінченного злочину. А злочин тим часом продовжується, триває.

Закінчується тривалий злочин з моменту:

1) затримання злочинця;

2) явки з повинною;

3) припинення винною особою свого злочинного етапу — сплатою податків, аліментів, повернення до військової час-тини.

Визначення моменту закінчення тривалого злочину має значення для:

1) призначення покарання за сукупністю злочинів;

2) застосування строків давності притягнення до кримінальної відповідальності;

3) застосування акту амністії.

Продовжуваним називається злочин, що складається із кількох тотожніх злочинних актів, кожен з яких, є завер-шеним, окремим злочином, які поєднані єдністю наміру (умислу), спрямовані на досягнення однієї загальної мети. Всі злочинні акти продовжуваного злочину мають спільну (одну) суб'єктивну сторону і тому вони утворюють один злочин.

Продовжуваний злочин:

1) складається із кількох самостійних відокремлених діянь, кожне з яких має всі ознаки завершеного злочину;

2) всі окремі діяння, що утворюють продовжуваний зло-чин, об'єднані єдністю умислу, єдністю мети;

3) оскільки продовжуваний злочин має одну суб'єктивну сторону (умисел і мету — єдину для всіх діянь, що йо-го утворюють), то він є одиничним злочином і кваліфі-кується за однією статтею уголовного кодексу, не утво-рюючи повторності чи сукупності злочинів. Продовжуваним може бути, наприклад, викрадання май-ні окремими частками при умислі викрадання цілого (автомобіля, будматеріалів, певної суми грошей тощо) або при обмані покупців та деяких інших злочинах.

Початком продовжуваного злочину є вчинення першого злочинного акту. Закінчується продовжуваний злочин:

1) вчиненням останнього злочинного акту,

2) явкою з повинною,

3) затриманням винного і припиненням його