У Конституційному Суді України провадження ве-деться, рішення і ухвали приймаються, висновки даються та оприлюднюються державною мовою. Учасники конституційного провадження, які не володіють держав-ною мовою, мають право користуватися послугами пе-рекладача.

Строк провадження у справах за конституційним поданням не повинен перевищувати трьох місяців, а за конституційним зверненням — шести місяців. У разі провадження за конституційним поданням, яке ви-знане Конституційним Судом невідкладним, строк розгляду такого подання не повинен перевищувати од-ного місяця.

Конституційне подання і конституційне звернення надсилаються до Конституційного Суду без стягнення державного мита. Якщо неодноразове направлення кон-ституційного подання або конституційного звернення з того самого питання, що вже розглядалось у Консти-туційному Суді, є зловживанням правом, Конституцій-ний Суд після прийняття рішення про відмову у від-критті провадження у справі може прийняти рішення про стягнення з суб'єкта права на конституційне подан-ня, конституційне звернення державного мита у розмірі, встановленому законом.

Закон про Конституційний Суд України регулює, крім загальних положень діяльності Конституційного Суду, процедури розгляду ним певних категорій справ. Основною функцією органів конституційного правосуд-дя є здійснення контролю за додержанням Конституції в процесі правотворчої діяльності шляхом перевірки пра-вових актів з точки зору їх відповідності Конституції. Тому Закон про Конституційний Суд України першим регулює порядок провадження у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради, актів Президента, актів Кабінету Міністрів, право-вих актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Суб'єкти права на конституційне подання з цих питань направляють до Конституційного Суду конституційні подання, в яких викладаються аргументи і стверджується про неконституційність відповідних актів, визначають до трьох представників для участі у розгляді справи. Кон-ституційний Суд обов'язково залучає до участі в про-вадженні у справі представників органів влади, акти яких оспорюються щодо їх конституційності. У разі як-що ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголо-шуються нечинними і втрачають чинність від дня прий-няття Конституційним Судом рішення про їх неконсти-туційність.

Іншим видом справ, що розглядається Конститу-ційним Судом, є провадження у справах щодо консти-туційності правових актів, що викликають спір стосовно повноважень конституційних органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Підставою для кон-ституційного подання є наявність спору стосовно пов-новажень вказаних органів, якщо один із суб'єктів права на конституційне подання, визначених у ст. 40 Закону про Конституційний Суд України (Президент, не менше як сорок п'ять народних депутатів України, Верховний Суд, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим), вважає, що правові акти, якими встановлено повноваження за-значених органів, не відповідають Конституції України. У резолютивній частиш рішення Конституційного Суду дається висновок щодо конституційності правового акта, яким встановлено повноваження конституційних орга-нів державної влади України, органів влади Автоном-ної Республіки Крим та органів місцевого самовряду-вання.

Конституційний Суд розглядає також справи щодо конституційності актів про призначення виборів, всеук-раїнського референдуму чи місцевого референдуму в Ав-тономній Республіці Крим. Конституційне подання з питань дачі висновків щодо конституційності зазначених актів може бути направлено до Конституційного Суду в строк не пізніше місяця від дня офіційного оголошення дати призначення, відміни або відстрочення у встанов-леному порядку виборів, всеукраїнського референдуму чи місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим. Предметом розгляду Конституційним Судом є питання щодо конституційності правових актів Верхов-ної Ради України, актів Президента України та правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим про призначення виборів, всеукраїнського референдуму чи місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим. У разі визнання таких актів неконституційними у рі-шенні Конституційного Суду зазначається про припи-нення діяльності всіх органів, які були створені для про-ведення цих виборів чи референдумів, про знищення бюлетенів, агітаційних матеріалів і про припинення фі-нансування заходів щодо проведення виборів чи рефе-рендумів та повернення державі перерахованих, але не використаних коштів.

Наступним видом справ, які розглядаються Консти-туційним Судом, є провадження у справах щодо відпо-відності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, Кабінету Міністрів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим консти-туційним принципам і нормам стосовно прав та свобод людини і громадянина. Підставами для порушення пи-тання про відкриття провадження у справі щодо відпо-відності норм чинного законодавства принципам і нор-мам Конституції України стосовно прав і свобод людини і громадянина є наявність спірних питань щодо консти-туційності прийнятих і оприлюднених у встановленому порядку законів, інших правових актів; виникнення спірних питань щодо конституційності правових актів, виявлених у процесі загального судочинства; виникнен-ня спірних питань щодо конституційності правових ак-тів, виявлених органами виконавчої влади в процесі їх застосування та Уповноваженим Верховної Ради Украї-ни з прав людини у процесі його діяльності. У разі ви-никнення у процесі загального судочинства спору щодо конституційності норми закону, яка застосовується су-дом, провадження у справі зупиняється і відкривається конституційне провадження, справа розглядається Кон-ституційним Судом невідкладно.

Предметом конституційного провадження у справах щодо конституційності норм законів, якими суперечли-во регулюється порядок реалізації конституційних прав та свобод людини і громадянина, є вирішення спірних питань конституційності норм двох чи більше законів або актів міжнародного права, визнаних обов'язковими на території України, що встановлюють різний порядок реалізації одних й тих самих конституційних прав та свобод, чим суттєво обмежуються можливості їх викори-стання. У рішенні Конституційного Суду визначається, норми якого закону є конституційними, а якого — не-конституційними і нечинними.

Конституційний Суд розглядає справи й