Курсова робота

з кримінально процесу на тему:

“Основні засади (принципи) кримінального процесу України”

План

Вступ

Загальні положення про засади (принципи) кримінального процесу

Поняття, суть і значення принципів кримінального процесу

Система засад кримінального процесу

Характеристика окремих принципів (засад) кримінального процесу України

3.1. Загально правові (конституційні) засади кримінального процесу України

3.2. Спеціальна (міжгалузеві) принципи кримінального процесу України

Висновки

Список використаної літератури

Зміст

Вступ

Принцип (від лат. рrіnсіро — основа, початок) у загальнонауковому розумінні — це основне, вихідне поло-ження теорії, вчення, головне правило діяльності.

Відповідно до тлумачного словника української мови «засада — це основне вихідне положення якої-небудь на-укової системи, теорії, ідеологічного напрямку і т. ін.»

Кримінальний процес України як діяльність органів дізнання, слідства, прокуратури і суду з порушення кримінальних справ, їх розслідування, судового розгляду регламентується нормами кримінально-процесуального пра-ча. Тому принципи кримінального процесу України як основоположні начала цієї діяльності також повинні бути - кріплені в кримінально-процесуальних нормах найбільш загального характеру, бо інакше вони не регулюватимуть правову діяльність і відповідні правові відносини.

Більшість засад сформовано в Конституції України, інші – в Кримінально-процесуальному кодексі України, законі України “Про судоустрій України” та в інших нормативно-правових актах.

Отже засади кримінального процесу – це законодавчо закріплені панівні в державі політичні і правові ідеї щодо завдань, способу формування і здійснення правосуддя в кримінальних справах, які визначають спрямованість і побудову кримінального процесу.

Звідси випливає, що порушення будь-якої засади кримінального процесу означає незаконність рішення, його скасування, перегляд, оскарження тощо.

Загальні положення про засади (принципи) кримінального процесу.

Поняття, суть і означення принципів кримінального процесу.

Питання кримінально-процесуальних принципів кримінального процесу зробив М. С. Строгович, який зазна-чав, що такими слід вважати найважливіші й визна-чальні правові положення, на яких базується кримінальний процес.

А. Л. Ривлін при визначенні принципів зробив акцент на переломленні загальнотеоретичного поняття в сфері кримінального процесу, вказуючи, що начала «...регламен-тують найбільш загальні й найбільш важливі сторони орга-нізації та діяльності органів правосуддя».

Досліджуючи проблему кримінально-процесуальних принципів, Я. О. Мотовиловкер дійшов висновку, що ними є «...закріплені основні начала діяльності органів, які ве-дуть боротьбу зі злочинністю, права й обов'язки учасників всього кримінального судочинства, які виражають його політичну спрямованість, його найбільш важливі риси».

У працях інших авторів також містяться визначення процесуальних принципів, які по суті не відрізняються від наведених вище.

Таким чином, принцип – це основоположне начало, яке визначає сутність, зміст всього процесу, характерні його ознаки; повинен випливати з завдань судового провадження і сприяти їх реалізації; відображати демократизм кримінального провадження; повинен бути закріплений у кримінально-процесуальному законі; може реалізовуватися в одній або кількох про-цесуальних стадіях, але обов'язково - в стадії судового розгляду; повинен бути тісно взаємопов'язаний з Іншими принципами, при цьому не втрачаючи свого змісту.

Слід визнати, що основною характерною ознакою прин-ципів є те, що вони повинні мати нормативний характер. Правильно зазначив І. В. Тирічев: «...нормативність — найважливіша властивість принципів, невід'ємна від при-роди кримінального процесу як особливого роду про-цесуальної діяльності...».

Вимоги щодо закріплення принципу в законі, визначення меж реалізації принципів належать до їх характеристики як норм права, а вказівка на те, що принципи відображають демократизм кримінального процесу при провадженні досудового і судового слідства, є ознакою, що залежить від зовнішнього прояву в ході правозастосовної діяльності.

Підсумовуючи вище зазначене, необхідно підкреслити, що засади кримінального процесу повинні бути закріплені у чинному законодавстві у вигляді норм-приписів, ще підтверджується їх повною відповідністю всім вимогам, що висуваються до правових норм. У деяких випадках, коли цього не сталося, виникають прогалини в чинному законо-давстві, і підведення теоретичної бази під ці факти навряд чи можна вважати доцільним. Єдиний шлях для усунення цих суперечностей полягає у приведенні законодавства в повну відповідність з теоретичними поло-женнями про кримінально-процесуальні принципи.

1.2. Система засад кримінального процесу

Отже, виходячи з визначення принципів (засад) кримінального процесу, до системи їх критеріїв доцільно віднести такі положення.

Принципи (засади) кримінального процесу:

є основою формування всієї системи кримінально-процесуального права;

закріплені в чинному законодавстві у вигляді правових принципів;

най більш повно виражають зміст кримінального процесуального законодавства;

поширюють свою дію на всі стадії кримінального процесу;

тісно взаємопов'язані з державною політикою в сфері кримінального судочинства, з урахуванням положень міжнародних актів з прав людини;

здійснюють охоронну та регулятивну дію щодо всіх кримінально-процесуальних норм.

Наприклад, у ході судового проваджен-им у кримінальній справі уповноважені особи та громадя-ни постійно застосовують положення принципів, не завж-ди розуміючи їх сутність, що може призвести до недооцін-ки важливості принципів та збільшення порушень при ве-денні кримінальних справ. При вивченні справ, рішення по яких було скасовано, встановлено, що основною причи-ною їх анулювання було саме недодержання вимог кримі-нально-процесуальних принципів. У будь-якому випадку порушення положень, закріплених у принципах, повинно вести до скасування будь-якого рішення, прийнятого орга-ном дізнання, слідчим, прокурором і суддею (судом).

До числа принципів кримінального процесу Украї-ни слід віднести основні начала організації (побудови) органів, які здійснюють кримінально-процесуальну ді-яльність, що зумовлено тією обставиною, що вони мають не тільки значення для судоустрою, а й кримінально-про-цесуальне значення. Наприклад, порушення принципу виборності або призначення суддів буде не тільки пору-шенням основ організації суду, а й потягне за собою неза-конне і необґрунтоване винесення вироку, і це порушення призведе до безумовного скасування вироку.

Принципи кримінального процесу, як зазначав М. С. Строгович, це кримінально-процесуальні норми загального та визначального характеру, вони конкретизуються та дета-лізуються в нормах права, що стосуються тільки кримі-нального процесу.

Тільки реалізація всіх принципів у їх сукупності, в