По-друге, з положень ч.4,7 ст.329 ЦПК вбачається, що за наслідками розгляду питання про передачу справи за касаційною скаргою до судової палати судді приймають одне з двох рішень; або передати справу на розгляд судової палати, або відмовити у задоволенні касаційної скарги. У зв'язку з цим усіх учасників судового розгляду умовно можна поділити на дві категорії. Перша категорія - ті, касаційні скарги яких передані до судової палати з цивільних справ. Друга категорія - ті, яким відмовлено у задоволенні їх касаційних скарг. Щодо першої категорії учасників судового процесу можна зазначити, що вони не втрачають можливості скористатися з права па касаційний перегляд судового рішення та отримати мотивовану ухвалу (рішення) єдиного судового органу, що повноважний передати справи у касаційному порядку - Судової палати з цивільних справ Верховного Суду України.

Що ж до другої категорії учасників, то з моменту постановлення ухвали про відмову у задоволенні касаційної скарги касаційний перегляд їх справ можна вважати завершеним (касаційна скарга у цьому випадку не потрапляє на розгляд повноважного судового органу, дана ухвала оскарженню не підлягає (ч.5 ст.329 ЦПК). Наявність у цих двох категорій протилежних прав щодо одного предмета - касаційного перегляду судової справі свідчить про порушення однієї з основних засад судочинства, яка закріплена у п.2 ч.З ст. 129 Конституції та ст.6 ЦПК України - рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

По-третє, згідно з п.8 ч.З ст. 129 Конституції України, забезпечення касаційного оскарження рішення суду є однією з основних засад українського судочинства. Саме право учасника судового процесу оскаржити у касаційному порядку рішення і ухвали, постановлені судом першої інстанції, прямо передбачено ст.320 ЦПК. А якщо є право, то повинен існувати і порядок його реалізації.

Отже, слід зазначити, що положення глави 41 ЦПК, яка має назву "касаційне провадження", фактично встановлюють два різні за своїм змістом порядки реалізації права учасника судового процесу на касаційний перегляд справи. Застосування кожного з цих порядків повністю залежить від того, чи зробить один із трьох вищеназваних суддів Верховного Суду України висновок про необхідність передачі касаційної скарги та матеріалів справи до судової палати. При позитивному вирішенні цього питання справа розглядається повноважним судовим органом у відкритому судовому засіданні та з додержанням процесуальних прав кожного з учасників судового розгляду. Якщо ж ніхто із суддів не зробить вищезазначений висновок, справа переглядається неповноважним судовим органом у закритому засіданні та без участі сторін.

Необхідно також зазначити, що подача касаційної скарги (касаційного подання) на судові рішення, що набрали чинності, не перешкоджає їх виконанню. Разом з тим ст.329 ЦПК передбачена можливість зупинення виконання судових рішень колегією суддів у випадку передачі справи на розгляд усього складу судової палати до закінчення касаційного провадження.

Не підлягають зупиненню виконання судові рішення, які на підставі імперативного припису закону або рішення суду в межах наданих йому прав допущені до негайного виконання (статті 217, 218 ЦПК).

Справа, передана колегією суддів для розгляду складом судової палати, розглядається всім складом палати або не менше ніж двома третинами суддів судової палати у цивільних справах Верховного суду України (ст.329-331 ЦПК).

Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час та місце її розгляду (ст.331 ЦПК). Неявка в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. Разом з тим суд може відкласти розгляд справи у разі неявки в судове засідання особи, яка бере в ній участь, щодо якої немає відомостей, що їй вручено повістку, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки будуть визнані судом поважними. Зазначене правило повною мірою застосовується і щодо інших осіб, які беруть участь у справі.

Усі питання в суді касаційної інстанції вирішуються суддями палати більшістю голосів (ст. 17 ЦПК).

При розгляді справи в касаційному порядку суд касаційної інстанції, як уже зазначалося, перевіряє правильність застосування й тлумачення норм матеріального й процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій за наявними у справі матеріалами в межах доводів касаційної скарги (касаційного подання прокурора), а також у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу (касаційне подання прокурора), якщо касаційні доводи, викладені в зазначених процесуальних документах, відповідно до закону це тягнуть за собою перегляду судових рішень, тобто якщо немає підстав для визнання судових актів незаконними (ст.335 ЦПК).

До безумовних підстав, з якими законом (ч.І ст.336) пов'язано скасування судових рішень в усіх випадках, належать: розгляд справи неправомочним суддею або складом суду; ухвалення і підписання судовою рішення не тим складом суду, який розглядав справу; розгляд справи за відсутності будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце судового засідання; вирішення судом питання про права та обов'язки осіб, які не були притягнуті до участі у справі.

Інші випадки порушення або неправильного застосування судом норм процесуального права (умовні підстави для скасування судових рішень) можуть бути підставою для скасування судових актів лише в тому разі, коли ці порушення призвели до неправильного вирішення справи. Необхідно зазначити, що одне й те ж процесуальне порушення залежно від обставин справи може мати різні процесуальні наслідки