Міністерство освіти і науки України

Івано-Франківський інститут права, економіки та будівництва

Юридичний факультет

Кафедра кримінального права та процесу

КУРСОВА РОБОТА

з кримінального права

на тему:

“Види покарань за чинним кримінальним законодавством України”

Виконала:

студентка гр. Юс-2003-1

Федорук Т.П.

Науковий керівник:

доц. Естеркін С.В.

Івано-Франківськ

ПЛАН

Вступ

Розділ 1. Поняття покарання та його мета

Розділ 2. Види покарань:

2.1. Штраф

2.2. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу

2.3. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

2.4. Громадські роботи

2.5. Виправні роботи

2.6. Службові обмеження для військовослужбовців

2.7. Конфіскація майна

2.8. Арешт

2.9. Обмеження волі

2.10. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців

2.11. Позбавлення волі на певний строк

2.12. Довічне позбавлення волі

Висновки

Список використаних джерел

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Поняття покарання та його мета

Розділ 2. Види покарань:

2.1. Штраф

2.2. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу

2.3. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

2.4. Громадські роботи

2.5. Виправні роботи

2.6. Службові обмеження для військовослужбовців

2.7. Конфіскація майна

2.8. Арешт

2.9. Обмеження волі

2.10. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців

2.11. Позбавлення волі на певний строк

2.12. Довічне позбавлення волі

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Аналіз правової літератур свідчить про відсутність єдиного визначення підстав юридичної відповідальності. У праві “підстава відповідальності” є фундаментальною категорією, на якій будується законність або справедливість. Вона є точкою опори, що законність може за певних обставин стати підгруттям законності або свавілля з цього приводу професор А. Гер-Акопов виділяє найважливішу функцію підстав названої відповідальності за сферою відносин, де вона застосовується, за колом осіб, котрі притягуються до відповідальності, за умовами, за яких вона реалізується, при цьому наповнюючи відповідальність конкретним змістом.

Як свідчить аналіз думок сучасних юристів – теоретиків і практиків з даного питання, підставою юридичної відповідальності як обов’язку особи підлягати державно-правовому впливу традиційно визнається вчинення правопорушення. Тому вказана відповідальність згідно з цими поглядами має місце лише за умови існування факту правопорушення. Але у даному разі зовсім не враховується або не до оцінюється юридична форма останнього як явища соціальної дійсності. Як підстава юридичної відповідальності правопорушення береться до уваги не саме по собі, а у сукупності з правовими нормами. А тому, погоджуючись з думкою Н. Кузнєцова, слід зауважити, що підстави зазначеної відповідальності мають подвійний зміст.

По-перше, на підґрунті чого – закону, іншої норми права, угоди – можна ставити питання про відповідальність. По-друге, за що конкретно особа може нести відповідальність. Тоді вже йдеться саме про фактичні підстави юридичної відповідальності.

Зважаючи на це, доцільно погодитися з професором А. Тер-Акаповим про єдність фактичних і правових підстав названої відповідальності. Зміст злочину утворює суспільно небезпечне діяння у формі правопорушення. Але будь-який факт, що має юридичне значення, існує у певній правовій формі. А у процесі створення ним юридичних наслідків беруть участь як його матеріальний зміст, так і правова форма. Тому під час встановлення і реалізації будь-якого виду юридичної відповідальності ми повинні враховувати як самі явища, факти, що зумовлюють відповідальність, так види й зміст правових норм, які діють спільно з цими фактами та явищами [1, 19-25]. Тому правовідносини з приводу виникнення і застосування вказаної відповідальності виникають лише за наявності юридичного факту, тобто певної фактичної обставини, яка міститься у правовій нормі. Отже, цим фактом є саме правопорушення.

Виходячи з єдності правових та матеріальних підстав юридичної відповідальності, випливає, що однією з фактичних підстав є склад правопорушення, який містить сукупність об’єктивних та суб’єктивних ознак, необхідних для визнання скоєного діяння правопорушенням, а особи – винною у його вчиненні.

Справа у тому, що склад правопорушення як юридична підстава відповідальності визнається всіма вченими, але трактується як наукова абстракція, оскільки не має загального законодавчого закріплення у нормах права. Що стосується практики, то тут підстави названої відповідальності є рівнозначними і процесуального та правового елементів.

Щодо процесуальних підстав юридичної відповідальності, то ними визнаються такі, на підґрунті яких здійснюється вольова діяльність специфічних органів пов’язана з встановленням діяння конкретної винної особи та наслідків його вчинення.

Слід наголосити, погоджуючись з А. Тер-Акоповим, О. Лейстом, В. Кудрявцевим, на необхідності дослідження процесуальних підстав застосування юридичної відповідальності. На їх думки, остання не може бути реалізована без правозастосовчої діяльності. Скоєне злочинне діяння та його наслідки не можуть автоматично ставитися особі у вину. Тільки в результаті процесуальної діяльності, врешті-решт, визначається відповідальність правової та фактичної підстав юридичної відповідальності, тобто наявність складу правопорушення у конкретному діяння.

Таким чином, на мою думку, фактична, процесуальна та правова підстави вказаної відповідальності знаходяться у тісному взаємозв’язку, але мають різне значення залежно від її стадії. Тому, вирішуючи питання на етапі притягнення особи до названої відповідальності, суд під час винесення обвинувального вироку, аналізує правові підстави всіх стадій.

Зважаючи на те, що у сучасній науковій літературі існує різноманітність поглядів на поняття правопорушення, а тому і неоднакове розуміння його сутності фахівцями різних галузей права, формування науково обґрунтованого визначення правопорушення, його законодавче закріплення та реалізація у правозастосовчій діяльності набувають в умовах сьогодення особливої актуальності у зв’язку з необхідністю відмежування діянь, факт споєння яких визнається законом підставою для настання відповідальності. Метою даного відмежування є прагнення звести до мінімуму покарання певних осіб.

У загальній теорії права та взагалі у юридичній науці найпоширенішою є концепція правопорушення як різновиду юридичного факту у формі протиправного діяння, зміст якого складають такі ознаки як: винність, суспільна небезпечність, протиправність, караність. Поряд розумінням правопорушенням існує думка, висловлена М. Строговичем, про розмежування поняття правопорушення та відповідальності за останнє. На його погляд, вина не є обов’язковою