Кримінально-виконавча інспекція у день закінчення строку покарання пропонує адміністрації підприємства, де засуджений працював, припинити відрахування з цого заробітку та н адає довідку. Час відбування покарання не підлягає зарахуванню в загальний та безперервний трудовий стаж, про що адміністрація робить запис у трудовій книжці звільненого. Але клопотання про включення цього часу в трудовий стаж може бути вирішене судом за клопотанням засудженого.

Особам, які відбули покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі, видається довідка про звільнення від покарання та оголошується про зняття з них право обмежень.

2.8. Службове обмеження для військовослужбовців є новим видом основного покарання і має комбінований характер: а) воно проявляється у примусових заходах майнового характеру: в дохід держави відраховується від десяти до двадцяти відсотків із суми грошового забезпечення засудженого; на засудженого вчиняється моральний вплив – він може бути підвищений за посадою, у військовому званні, строк покарання чергового військового звання.

Військовослужбовцями є особи, які проходять військову служби у ЗС та інших військових формуваннях. Військова служба – це державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних для неї за станом здоров’я і віком громадян України, пов’язаний із захистом Вітчизни. Видами військової служби є: а) строкова військова служба; б) військова служба за контрактом солдат і матросів, сержантів і старшин; в) військова служба за контрактом прапорщиків і мічманів; г) військова служба за контрактом курсантів, слухачів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, що мають кафедру, факультети, відділення, інститути військової підготовки за програмами підготовки на посади осіб офіцерського складу; д) військова служба за контро катом осіб офіцерського складу; е) кадрова військова служба осіб офіцерського складу за призовом; є) кадрова військова служба осіб офіцерського складу, зарахованих до ЗС та інших військових формувань до введення військової служби за контрактом.

Правовий статус курсанта школи прапорщиків залежить від того, був він зарахований до такої школи під час проходження строкової військової служби чи військової служби за контрактом, а також від того, чи було йому до зарахування в школу прапорщиків присвоєно сержантське звання.

Суб’єктом військових злочинів особа мроже бути тільки у відповідних часових межах, які визначені у ст..24 ЗУ “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” – після початку і до закінчення проходження військової служби.

Особа, яка вчинила злочин проти встановленого порядку населення до військової служби під час її проходження підлягає притягненню до відповідальності за такий злочин і після звільнення з військової служби.

Військові злочини, вчинені військовослужбовцями, які входять до складу з’єднань та військових частин Чорноморського флоту Російської Федерації, дислокованих на території України, є злочинами про Російської Федерації, а тому згідно з міжнародними договорами України у справах про їх вчинення застосовується законодавство Російської Федерації.

За загальним правилом, встановленим у відповідній міжнародній Угоді, військовослужбовці національних складових частин спільного українсько-польського військового миротворчого батальйону несуть кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством держави, громадянами якої вони є. Проте, якщо протиправні дії військовослужбовця не пов’язані із виконанням службових обов’язків, то військові власті направляючої держави мають першість у здійсненні юрисдикції стосовно цього військовослужбовця щодо злочинів, спрямованих виключно проти майна або безпеки цієї держави та злочинів виключно проти особи або майна іншого члена збройних сил цієї держави або їх цивільного персоналу, а власті приймаючої держави мають першість у здійсненні юрисдикції стосовно цього військовослужбовця у випадку будь-яких інших злочинів.

Окремі військові злочини можуть біти вчинені лише військовослужбовцями (військовозобов’язаними), для яких властиві спеціальні ознаки, що підлягають встановленню у кожній конкретній кримінальній справі. Такими військовослужбовцями зокрема, є військова службова особа, військовий начальник, командир військового корабля, особа із складу команди військового корабля, підлеглий, особа, яка входить до складу варти або патруля, особа, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, особа, яка входить до складу добового наряду частини тощо.

Виконавцями перелічених злочинів можуть бути лише особи, які мають відповідні ознаки. Інші військовослужбовці [№4 ст.907] а так само цивільні особи можуть нести відповідальність за вказані злочини тільки як організатори, підбурювачі та пособники.

В окремих випадках військовослужбовець не може бути суб’єктом інших, крім військових, злочинів.

Застосування до особи, яка вчинила військовий злочин, заходів, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, зокрема, означає, що судове рішення, яким особу звільнено від кримінальної відповідальності, направляється відповідному командиру (начальнику), який має право накладати дисциплінарне стягнення на даного підлеглого і несе відповідальність за невиконання цього судового рішення. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі статтями 87, 96 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України дисциплінарне стягнення на військовослужбовця має бути накладено не пізніше ніж через десять діб, починаючи з дня коли командирові стало відомо про правопорушення, а у разі проведення розслідування – з дня його закінчення. Дисциплінарне стягнення, як правило, виконується негайно, а у виняткових випадках – не пізніше ніж через місяць з дня його накладення.

Видами обов’язкового звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила військовий злочин, є звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з:

дійовим каяттям;

примирення винного із потерпілим;

закінчення строків давності [за деякими винятками];

наявністю підстав, передбачених Особливою частиною КК;

амністією;

помилуванням.

Особа, яка вчи5нила військовий злочин, може бути звільнена від кримінальної відповідальності згідно зі ст. 45 лише за умови, що: 1) вона вперше вчинила злочин; 2) цей злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості; 3) після вчинення злочину вона вчинила комплекс таких