Залежно від предмета референдуми бувають:*

конституційні (проект Конституції, конституційні поправки);*

законодавчі (проект закону).

За засобом проведення виділяють обов'язковий рефе-рендум, коли проект відповідного акта підлягає ратифікації виборцями (у США такій ратифікації підлягають поправки до Конституції), і факультативний, коли ініціаторами проведення конституційного або законодавчого референдумів є виборці або органи державної влади.

Нарешті, за сферою застосування референдуми поділяють на два види: загальнонаціональні (наприклад всеукраїнський, в Україні), які проводяться у масштабі всієї нації, місцеві, які проводяться у суб'єктах федерації, автономних утворен-нях або в адміністративно-територіальних одиницях.

Порядок організації та проведення референдумів в Ук-раїні визначають статті 72—75 Конституції та Закон України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", прийнятий 3 липня 1991 р.

Закони, інші рішення, прийняті референдумом, не по-требують будь-якого затвердження державними органами і можуть бути скасовані або змінені лише у порядку, передба-ченому згаданим Законом.

Новий референдум з питань, що раніше виносилися на референдум, може бути проведено не раніше ніж через п'ять років, а місцевий референдум — не раніше ніж через рік від дня проведення попереднього референдуму з цих питань.

Завдяки тому, що це положення не було враховано при прийнятті Конституції України, положення, прийняті Всеукраїнським референдумом у квітні 2001 року, не було реалізовано.

Закони та інші рішення, прийняті на всеукраїнському ре-ферендумі, мають вищу юридичну силу і не потребують за-твердження органами державної влади, посадовими особами.

Референдум не допускається щодо законопроектів з пи-тань податків, бюджету та амністії (ст. 74 Конституції).

Порядок призначення та проведення всеукраїнського ре-ферендуму визначає Центральна виборча комісія.

Винесені на референдум рішення вважаються ухвалени-ми громадянами, якщо за них подано більшість голосів гро-мадян від числа тих, хто взяв участь у референдумі.

Референдум вважається таким, що не відбувся, якщо в ньому взяли участь менше половини громадян, внесених до списків виборців.

Повідомлення про результати референдуму публікує ко-місія з проведення референдуму не пізніше як на десятий день після референдуму.

Рішення всеукраїнського референдуму обнародуються і набирають чинності з часу їх опублікування, проте датою їх прийняття вважається день проведення референдуму.

Поняття терміну “Вибори”

Найбільш поширеною формою прямого народовлад-дя є вибори. Термін "вибори" означає процес, в результаті якого певна сукупність людей, часто організована в політичні об'єднання (партії, рухи тощо), шляхом голосування формує державний орган або заповнює вакантну виборну посаду. Утворені в результаті виборів органи чи обрані посадові особи дістають право при виконанні своїх суспільних функцій виступати від імені відповідної сукупності людей і наділяються повноважен-нями приймати загальнообов'язкові рішення.

Отже, вибори в конституційному праві — це спосіб формуван-ня органу державної влади, органу місцевого самовряду-вання або наділення повноваженнями їх посадової особи шляхом голосування уповноважених на те осіб і визначен-ня результатів такого голосування встановленою більші-стю голосів цих осіб за умови, коли на здобуття кожного мандату, мають право балотуватися два і більше канди-датів.

Вибори в Україні — це передбачена Консти-туцією та законами України форма прямого народовлад-дя, яка є волевиявленням народу шляхом таємного го-лосування щодо формування конституційного якісного і кількісного складу представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування “Конституційне право України”/ За редакцією В.Ф.Погорілка .

Таким чином, вибори за своєю сутністю є механізмом передачі народом (в особі виборців) доручення своїм представ-никам (депутатам) здійснювати від його імені владу. Інакше кажучи, шляхом виборів народ делегує владні повноваження своїм представникам.

Принципи виборчого права України

Характеризуючи вибори і референдум. Конституція України вказує, що вони є формами безпосередньої де-мократії, через які народ здійснює своє волевиявлення (ст. 69). А в ст. 71 закріплено положення про те, що ви-бори до органів державної влади та органів місцевого са-моврядування є вільними і відбуваються на основі загально-го, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голо-сування.

Принцип загальності виборів в Україні означає, що всі її громадяни, які на день виборів досягли 18 років, мають право голосу. Цього права позбавляються лише ті, кого у судовому порядку визнано недієздатними.

Пряме виборче право забезпечує остаточність вирі-шення питання про зайняття виборної посади, шляхом голосування безпосередньо "за" чи "проти" кандидата.

Таєм-ність голосування передбачає недопущення будь-якого нагляду і контролю за волевиявленням виборців.

Рівність виборчого права — це наявність у виборців однакової кількості голосів, можливість в однаковій мірі впливати на результати виборів.

Конституція України встановлює, що вибори є віль-ними. Це означає неприпустимість будь-якого тиску на виборців з метою примусити їх голосувати не відповідно до своїх переконань.

Види виборихі систем

За порядком визначення результатів виборів розріз-няють такі виборчі системи:

Мажоритарною вважається сис-тема визначення результатів виборів, завдяки якій депу-татські мандати (один або кілька) від округу одержують тільки ті кандидати, які отримали встановлену законом більшість голосів, а усі інші кандидати вважаються необраними. Залежно від того, як визначається більшість го-лосів, необхідна для обрання кандидата, розрізняють:

1) мажоритарну систему абсолютної більшості; 2) мажо-ритарну систему відносної більшості; 3) мажоритарну систему кваліфікованою більшості.

Недоліком мажоритарної системи відносної біль-шості є те, що вона не дає можливості враховувати інтереси всіх виборців округу, бо кандидат може бути обраним абсолютною меншістю виборців, хоча і відносною їх більшістю на момент голосування, за таких умов голо-си виборців, що голосували проти обраного кандидата, пропадають.

Напротивагу означеній мажоритарна система абсо-лютної більшості для обрання кандидата вимагає зібрати більше половини голосів виборців, тобто діє формула 50 % + 1 голос.

Мажоритарна система кваліфікованої більшості пе-редбачає, що обраним вважається кандидат (або список кандидатів), який отримав певну, кваліфіковану біль-шість голосів виборців. Кваліфікована більшість вста-новлюється законодавством.

Другим видом виборчих систем є пропорційна сис-тема. При пропорційній системі депутатські