забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень господарського суду, крім випадків, встановлених законом;

обов’язковості виконань рішень, ухвал, постанов господарського суду;

В даний час, в умовах відсутності спеціалізованого законодавчого акту щодо регулювання організації і діяльності господарських судів в Україні зокрема, вказані принципи фактично закріплені як принципи господарського процесу в Господарському процесуальному кодексі, Законі України „Про судоустрій України”, тощо.

Принципи – це вихідні основоположні положення того чи іншого явища, які чітко визначають його суть. В цьому аспекті принципами господарського процесуального права є ті керуючі засади, які визначають характер організації і діяльності господарських судів, учасників господарського процесу, зміст найважливіших інститутів та норм. Принципами господарського процесуального права є основні правові ідеї, що визначають побудову господарського процесу, який забезпечуватиме винесення законних, обґрунтованих рішень; є підґрунтям системи норм господарського процесуального права, закріплених у законодавстві; є концентрацією поглядів законодавця на характер і зміст сучасного судочинства по розгляду і розв’язанню господарськими судами економічних і інших, віднесених до їх ведення, спорів. Серед вчених відсутня єдина думка про кількість і види принципів господарського процесу. Більшість схиляється до поділу даних принципів на три групи:

конституційні;

міжгалузеві (об’єктивна істина, диспозитивність, рівноправство сторін, змагальність, безпосередність, оперативність);

специфічні, або галузеві(добровільне регулювання спору самими сторонами, представництво сторін, арбітрування, примусове виконання рішень, активний вплив на покращення активності господарських органів).

Для господарського процесуального права характерна сукупність усіх принципів, їх кількість обсяг, перелік. Тобто, господарський процес перебуває під впливом як загальних, так і міжгалузевих, і галузевих принципів, при чому взаємодіє з ними безпосередньо чи опосередковано.

До засад організації системи господарських судів відносять такі принципи:

Здійснення правосуддя лише судом;

Сполучення колегіальності і одноособовості;

Незалежність суддів;

Гласність;

Державна мова судочинства;

Рівність громадян і організацій перед судом.

Інші принципи господарського процесу (законності і диспозитивності; змагальності і рівності сторін, безперервності судового розгляду) є принципами функціональними [с. 267; 17]

Аналіз розробок та наукових праць в юридичній літературі дозволяє зробити висновок про те, що розкриття змісту, конкретизація та деталізація всіх вказаних принципів є не доцільною, оскільки не потребує ще більшого глибшого дослідження. Це зумовлене насамперед тим, що дані принципи діяльності господарського суду є вже достатньо досліджені і розглянуті з точки зору діяльності загальних судів в Україні, діяльність яких, зрештою, ототожнюється з діяльністю господарських судів (за виключенням певних винятків).

В даному аспекті важливо визначити принципи, які б становили першооснову, фундамент діяльності господарського суду, власне як судового органу, фактично в умовах переходу від органів державного арбітражу СРСР і УРСР. Тобто тут важливим є закріплення тих принципів, які характеризують діяльність саме господарських судів в Україні, їх переробка і збагачення. Також досить доцільним була б розробка і законодавче закріплення нових принципів діяльності господарського суду, які б становили основні начала та характеризували специфічність діяльності господарських судів. Наукова розробка та деталізація таких принципів потребує більш глибинного та детального вивчення та аналізу, потребує необхідності застосування та використання надбань діяльності відповідних органів інших держав, законодавства, тощо.

Щодо існуючих принципів діяльності господарського суду хотілося б більш детально зупинитися на принципі здійснення правосуддя лише судом. Даний принцип є конституційним, а також закріплений в Законі України „Про судоустрій”, що само по собі свідчить про надзвичайну важливість даного принципу. Зміст цього принципу полягає в тому, що судова влада в сфері господарської юрисдикції може здійснювати лише господарськими судами. Делегування функцій господарських судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Тобто господарські спори не можуть вирішуватись жодним виконавчим чи іншим органом державної влади, а тільки спеціалізованим державним органом – судом, при чому господарським. Фактично даний принцип ставить крапку у всіх можливих дискусіях щодо належності чи неналежності органів арбітражу до органів виконавчої влади. Органи вирішення господарських спорів є судовими органами, і здійснюють правосуддя в межах, встановлених відповідним законодавством.

Також доцільними є напрацювання науковців щодо доповнення принципів незалежності і самостійності суддів, доступності процесу, пов’язаної з національно мовою судочинства, тощо [с. 280-281; 17].

Розділ 3. Правове положення господарських судів в Україні на сучасному етапі.

3.3 Склад і повноваження господарського суду

Господарські суди – це органи, що здійснюють правосуддя. Вони займають досить важливе місце в судовій системі Україні і мають свою структуру. Господарський суд – єдиний державний орган, який має право розглядати і вирішувати економічні спори між підприємствами ,установами, організаціями, що є юридичними особами і мають статус підприємця.

Господарські суди здійснюють правосуддя шляхом розгляду і вирішення справ, віднесених законодавством до їх компетенції, суворо і в порядку, встановленому спеціально тільки для них законом. Цей порядок розроблений з урахуванням завдань і особливостей предмета діяльності господарських судів і не може використовуватись жодними іншими органами.

Варто відмітити, що спеціалізовані суди, як гілка судів загальної юрисдикції, повинні мати єдине організаційно-процесуальне підґрунтя діяльності із здійснення правосуддя у визначеній процесуальним законом сфері правовідносин. Це одна із характерних рис господарської юрисдикції. Єдність системи судів і правосуддя забезпечується єдиним статусом суддів як носіїв судової влади, єдністю основних конституційних принципів судочинства.

Передбачена конституцією спеціалізація судової влади на рівні її вищих органів є цінністю демократичних надбань нашого суспільства. В умовах розбудови системи судів, важливе значення має поширення принципу спеціалізації судів, як за горизонталлю (тобто, за юрисдикційністю), так і за вертикаллю (за ін станційною належністю).

Система господарських судів, як окрема спеціалізована гілка судової влади України, за більш як десятиліття свого існування, в умовах реформування від арбітражних судів