Якщо ж злочин є більш складним і обставини його вчинення неможливо встановити за допомогою простих процесуальних дій, законодавець дозволяє порушити кримінальну справу і провести дізнання. Наприклад, злочин вчинено кількома особами і встановити всіх співучасників без провадження слідчих дій неможливо. Разом з тим неприйнятним є твердження, що спрощення кримінального судочинства, відмова від досудового розслідування злочинів, які не становлять великої суспільної небезпеки, завжди є ослабленням процесуальних гарантій.

У процесуальній літературі існують різні точки зору щодо поняття протокольної форми. Одні автори вважають, що протокольна форма досудової підготовки матеріалів являє собою самосійну форму досудового розслідування (Д.В. Фамін), що входить до стадії порушення кримінальної справи, але є не розслідуванням, а лише перевіркою обставин вчиненого злочину (В.Л. Власов, В.В. Шимановський).

На думку інших. Вона має елементи досудового розслідування обставин вчиненого злочину і здійснюється у форму скороченого дізнання (Г.В, Ольшевський, О.О. Чувальов, І.Д. Перлов).

Існує також погляд, що протокольна форма досудової підготовки матеріалів – це спрощена процедура досудового діловодства, а також одні із форм дізнання, що здійснюється без порушення кримінальної справи засобами і методами, що характерні для стадії перевірки заяв і повідомлень про злочини.

О.В. Баулін, А.М. Денисюк, О.І, Поповченко, С.М. Стахівський вважають, що протокольна форма досудової підготовки матеріалів – це не різновид дізнання і досудового розслідування і не зменшення провадження. Вона є самостійною процесуальною формою встановлення обставин вчиненого злочину, що характеризується спеціальними ознаками, які відрізняють її від дізнання та слідства.

Недаремно законодавець присвятив протокольній формі, досудової підготовки матеріалів, окремий розділ у КПК, а не включив її до глави 10 «Дізнання» чи до глави ІІ «Основні положення досудового слідства».

Розглянувши аргументи «за» прискорену форму провадження у кримінальному процесі і «проти» неї, можна прийти до висновку, що її існування в сучасному законодавстві об’єктивно зумовлене. Які ж причини спонукають законодавця звертатися до такої процесуальної форми?

Їх кілька.

Насамперед, це динаміка і структура злочинності, які потребують введення згаданих проваджень з метою прискорення провадження і вирішення справ з певних видів злочинів. Адже не стільки суворість покарання, скільки його неминучість і темпи розслідування запобігають скоєнню нових злочинів.

Ще з часів Аристотеля відомо, що проблеми правової природи і суті злочину, причини злочинності; заходи, що їх необхідно вживати для запобігання цьому явищу, мають так званий публічний та економічний характер.

Є категорія діянь, злочинний характер яких визначається законодавцями різних держав залежав від їх суспільної небезпеки в соціально-економічній системі або в конкретний період її розвитку. Провадження протокольної форми пов’язано зі злочинами, що не становлять великої суспільної небезпеки. Зазначену категорію виділяють законодавчі більшості європейських держав. Однією з її характерних особливостей є те, що здебільшого такі злочини межують з адміністративними проступками. До згаданої категорії відносять, наприклад, ?????14 забороненими вадами підприємницької діяльності.

Потрібно, не відступаючи від вимог закону, швидко та ефективно розслідувати нескладні злочини, щоб основні сили і засоби п правоохоронних органів сконцентрувались на розслідуванні серйозних. Коваленко Є.Г. «Кримінальний процес України». Нав.посібн.К.1997р.с.538-540.

До важливих факторів, які зумовлюють застосування прискорених процесуальних форм у законодавстві країн далекого зарубіжжя, без сумніву, належать наявність норм, що регламентують прискорення провадження. Насамперед тут мається на увазі те, що прискорення провадження по менш тяжких справах значно підвищує загальнопривентивний вплив застосовуваного судом покарання, а також реально підвищує роль і значення суду як органу кримінального правосуддя, оскільки при судовому розгляді справ прискореного провадження більшою мірою, ніж звичайно, забезпечуються умови для безпосереднього дослідження доказів, зазначених у справі і для виявлення активності суду у встановленні обставин справи.

Історія становлення і розвитку інституту прискореного провадження у кримінальному процесі як у нашій державі, так і в зарубіжних країнах переконує в необхідності подальшого удосконалення процесуальної форми. Поки що не існує єдиної. Теоретично обґрунтованої і практично вивіреної моделі прискореного провадження.

Міжнародний юридичний досвід показує, що перед законодавцем неминуче постає питання, як створити таку процесуальну форму, яка б враховувала новітні досягнення процесуальної науки, організаційної та криміналістичної техніки і могла б забезпечити глибокий і швидкий розгляд справ, що сприяло б:

максимальному наближенню покарання до моменту скоєнь злочину;

посиленню профілактичного впливу процесуальних форм судопровадження;

забезпеченню оптимальних умов для здійснення провадження;

оперативності, економічності, раціональності кримінального процесу.

Такий підхід може забезпечити розробку нормативних положень, які регламентували б прискорене провадження на рівні, що відповідає основним тенденціям сучасної світової процесуальної культури. О.І. Поговченко, Д.О. Савицький «Протокольна форма досудової підготовки матеріалів». – К.1997р.ст.

Провадження досудової підготовки матеріалів

у протокольній формі.

Більшість злочинів, досудова підготовка матеріалів яких провадиться за протокольною формою, здійснюється в умовах очевидності. Застосування протокольної форми не становить великих труднощів, якщо, звичайно, правильно керуватись законодавством.11 О.І. Поповченко, Д.О. Савицький «Протокольна форма досудової підготовки матеріалів» К.-1997р.ст.14

Протокольна форма досудової підготовки матеріалів – це спрощена процедура досудового діловодства, яка застосовується щодо очевидних злочинів, що не становлять складності в вирішенні питань досліджування та не мають великої суспільної небезпеки, і яка покликана забезпечити оптимальну процесуальну економію та можливість судового розглу у таких справах. Введення та розширення сфери застосування протокольної форми досудової підготовки матеріалів здійснене з мтою зменшити навантаження на слідчий апарат та зосередити його зусилля на розслідування більш тажких злочинів. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів являє собою одну з форм дізнання, яке провадиться без порушення кримінальної справи засобами та методами, які