Дослідження тіла живої людини може бути здійснене в рамках медичного освідування, яке провадиться самостійно спеціалістом.

Як докази можуть бути використані матеріали, отримані органами адміністративної юрисдикції. У необхідних випадках можуть бути отримані довідки про стан здоров’я, про необхідність лікування від алкоголізму або наркоманії, витребувавши характеристики та інші матеріали.44 Терктишеник В.М. «Кримінально-процесуальне право України».-К.2003р.в

У справах про злочини, вказані в ст..1125 КПК, органи дізнання не пізніше як із десятиденним строком повинні провести такі дії:

1. встановити обставини вчиненого злочину та особу правопорушника;

2. одержати пояснення від правопорушника, очевидців та ін. осіб. Пояснення можуть висвітлювати різні питання, пов’язані з обставинами вчиненого злочину, характером та розміром заподіяної злочином шкоди.

3. витребувати довідку про наявність або про відсутність судимості у правопорушника;

4.витребувати характеристику з місця роботи або на-вчання правопорушника;

5. встановити і витребувати інші матеріали, що мають значення для розгляду справи в суді.

У правопорушника відбирається зобов'язання з'явити-ся за викликами органів дізнання прокурора і суду та по-відомити їм про зміну місця проживання.

Як уже зазначалося, в ст. 426 КПК перелічені деякі права та обов'язки правопорушника, однак поняття правопорушника як учасника протокольного провадження закон не дає, тому в юридичній літературі є різні думки з цього питання.

Наприклад, В. М. Тертишник зазначає, що правопо-рушник — це особа, щодо злочинних дій якої проводиться досудова підготовка матеріалів1. А. Г. Шиян, А. П. Чер-ненко стверджують, що правопорушник — це особа, яка вчинила суспільне небезпечне діяння, включене до пере-ліку ст. 425 КПК, встановлення обставин якого і дано! особи здійснюється у визначеному кримінально-процесу-альним законом порядку. О.В. Баулін та
О. І. Половченко визначають правопорушника як особу, щодо якої го-тується протокольна форма досудової підготовки матері-алів зі своїми правами й обов'язками.

А також усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (ст.21 КУ). Зокрема кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований боа триматись під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз’яснення його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника (ст.29 КУ).

На думку Є.Г. Коваленка, керуючись презумпцією невинуватості «стверджувати, що правопорушник – це особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння» можна тільки після того, як вступив у законну силу обвинувальний вирок суду.

Правопорушник не користується послугами захисника. Йому не пред’являється обвинувачення. До нього не застосовуються заходи примусу та запобіжні заходи. Він не може бути затриманий.

Органи дізнання повинні витребувати довідку про наявність або відсутність судимості у правопорушника.

Довідка про наявність чи відсутність судимості повинна бути витребувана одразу ж після початку цього провадження. Відповідний запит виходить від особи, що здійснює підготовку матеріалів. На запиті робиться відповідна позначка про терміновість його виконання. Для витребування довідки про наявність чи відсутність судимості використовується спеціальний бланк, на якому вказуються відомі дані про правопорушника. Довідка підписується особою, що здійснює перевірку. Оформлена таким чином вона набуває сили процесуального документу.

Важливо також витребувати у відповідних організаціях різні документи, які мають значення для розгляду справи в суді, наприклад, про вартість викраденого майна, розмір заподіяної шкоди тощо.

При протокольній формі досудової підготовки матеріалів у правопорушника відбирається зобов’язання з’явитися за викликами органу дізнання і суду та повідомити їм про зміну місця проживання. Правопорушнику має бути роз’яснено, що недодержання ним вказаного зобов’язання може потягти за собою порушення проти нього кримінальної справи та застосування запобіжного заходу. Можливість тих самих наслідків. Роз’яснюється правопорушнику і в разі його відмови дане зобов’язання про з’явлення; відмітка про відмову робить на бланку зобов’язання та завіряється особою, яка здійснює провадження. Фізичні та юридичні особи, які ??? в результаті злочину збиток, не визнаються потерпілими та цивільними позивачами, отже, і не наділяються правами цих учасників процесу.

Особа, якій злочином заподіяно шкоди, визнається потерпілою в разі віддання правопорушення до суду, аналогічно вирішується питання і щодо цивільного позивача.

Орган дізнання завершує провадження, коли зібраних матеріалів достатньо для порушення кримінальної справи.

Подальший розвиток процесу передбачає такі процесуальні дії:

складання протоколу про обставини вчиненого злочину;

розгляд матеріалів та затвердження протоколу начальником органу дізнання;

ознайомлення правопорушника з протоколом та матеріалами;

розгляд матеріалів та порушення (відмова в порушенні) кримінальної справи прокурором;

складання обвинувального висновку;

направлення матеріалів протокольного провадження до суду або повернення органу дізнання.

Протокол, яким закінчується провадження, складається із вступної, описової, резолютивної частин.

У вступні частині зазначаються: місце і час складання протоколу; особа, яка склала протокол.

В описовій частині стисло викладаються обставини вчиненого злочину (час. Місце. Спосіб, мотиви. Наслідки та інші суттєві обставини), а також фактичні дані, що підтверджують наявність злочину і ???? правопорушника, та кваліфікація злочину.

Резолютивна частина призначаються для викладення рішення за матеріалами в цілому.

Викладаються дані про особистість правопорушника (вказуються прізвище, ім’я, по батькові. Число, місяць та рік, місце народження, національність, місце проживання та робота), про те, чи притягався він раніше до кримінальної відповідальності, дається юридична оцінка та кваліфікація його дій.

До протоколу додаються матеріали «зібрані в процесі досудової підготовки: пояснення правопорушника, очевидців та ін. осіб, довідки про наявність або відсутність судимості у правопорушника, характеристика його з місця роботи або навчання та інші матеріали, які мають значення