Форма, стиль і спосіб написання апеляційної скарги в кожного захисника свої. Все залежить від характерних особливостей властивих захисникові, від практичного досвіду. Водночас ст. 350 КПК встановлює лише певні вимоги щодо змісту апеляційної скарги.

Зокрема в апеляції зазначається:

назва суд, якому адресується апеляція;

особа, яка подає апеляції;

вирок, ухвала чи постанова, на які подається апеляція, і назва суду який їх постановив;

прохання особи, яка подала апеляцію;

перелік документів, які додаються до апеляції.

При обґрунтуванні захисником зміни чи скасуванні вироку, ухвали постанови апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші справи. Апеляція складається з трьох частин: вступної, мотивуючої, резолютивної.

У вступній частині захисник стисло викладає суть вироку, з яким він не погоджується, або резолютивну частину вироку. Можна навести лише ту частину вироку, яка оскаржується. Тут же слід навести конкретно факт порушення закону. Після цього викладається мотивувальна частина скарги, в якій піддається критиці вирок. Критика має бути конкретною в предметною, викладена логічно, послідовно з відповідними аргументами і обов’язково містити покликання на певні аркуші справи. Викликаючи мотивувальну частину скарги, захисник має її зміст узгодити із вимогами ст. 367 КПК, яка передбачає підставки для скасування або зміни вироку чи постанови в апеляційній інстанції.

Зокрема, ця норма встановлює, що не будь-які порушення матеріального чи процесуального права тягнути скасування чи зміну судових рішень, підставою для яких можуть бути:

однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства;

невідповідність висновків суду, викладених у вироку (постанові), фактичними обставинами справи;

істотне порушення кримінально-процесуального закону;

неправильне застосування кримінального закону;

невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Стверджуючи однобічність або неповнот дізнання, досудового та судового слідства, захисник має навести конкретні міркування про те, що саме обставини залишилися недослідженими, з’ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи. Наприклад: не були записані певні особи, не біли витребувані і дослідженні документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи; не були досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який направив справу на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд, за винятком випадків, коли дослідити їх було неможливо необхідність дослідження тієї чи іншої обставини випливає з певних даних, встановлених при розгляді в апеляційному суді (ст. 368 КПК). Невідповідність висновків суду, викладених у вироку (постанові), фактичним обставинам справи може проявлятись: коли висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні; коди суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновок; коли за наявність суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у висновку (постанові) не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші; коли висновки суду, викладені у вироку (постанові), містять істотні суперечності (ст. 369 КПК).

Підставою скасування вироку можуть бути також інші істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону зокрема:

за наявності підстав для закриття справи її не закрито;

якщо вирок винесено незаконним складом суду;

коли порушено право обвинуваченого на захист;

коли порушено право обвинуваченого користуватись рідною мовою, якщо він володіє, і допомогою перекладача;

якщо розслідування справи проводила особа, яка підлягає відводу;

якщо справу розглянуто у відсутності підсудного, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст. 262 КПК;

коли порушено правила підсудності;

у випадку порушення таємності наради суддів;

якщо вирок (постанову) не підписано будь-ким із судів;

коли у справі відсутній протокол судового засідання або перебіг судового процесу у передбачених цим кодексом випадках не фіксувався технічними засобами;

коли порушено вимоги статей КПК про обов’язковість пред’явлення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення;

якщо обвинувальний висновок не затверджений прокурором або його не було вручено обвинуваченому;

у випадку порушенні вимог закону, який встановлює незмінність складу суду, надання підсудному права виступити в дебатах, і з останнім словом (ст. 370 КПК).

Підставою для скасування або зміни вироку може також бути неправильне застосування судом кримінального закону, у випадках:

незастосування кримінального закону, який підлягає застосуванню;

застосування кримінального закону, який підлягає застосуванню;

неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту (ст. 371 КПК).

Добра обізнаність захисника, з тим, які обставити ведуть до скасування вирок, а які – до його зміни, дає можливість в апеляційній скарзі згрупувати доводи, дати належну їм правову оцінку, правильно сформулювати основну думку захисту. Виклавши всі доводи в аргументи у мотивувальній частині скарги, захисник переходить до формування резолютивної частини, яку має викласти чітко, точно конкретно, жодної альтернативи не може бути.

При підготовці апеляційної скарги захисникові слід також пам’ятати і про деякі ніші особливості цієї стадії процесу.

Нове процесуальне законодавство, яке діє з 6 липня 2001 р., передбачає (ст. 374 КПК) скасування вироку (постанови) з поверненням справи прокурору, НП додаткове розслідування чи новий судовий розгляд у певних випадках:

коли під час дізнання чи судового слідства були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, що викликали можливість ухвалення вироку чи постанови;

якщо є підстави для застосування кримінального закону, який передбачає більше тяжкий злочин, обвинувачення у вчиненні якого засудженому не пред’являлося;

якщо під час спеціального судового розгляду справи встановлено таку однобічність або неповноту дізнання чи досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні;

за необхідності застосування більш тяжкого покарання;

з метою скасування необґрунтованого виправдувального вироку першої інстанції;

якщо мало місце обґрунтоване звільнення засудженого від відбуття покарання.

Скасовуючи вирок, апеляційний суд не може вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність чи не достовірність обвинувачення, достовірність чи недостовірність зібраних доказів.

Апеляційний суд може