необхідність застосування більш суворого покарання;

скасування необґрунтованого випробувального вироку суду першої інстанції;

неправильного звільнення засудженого від відбуття покарання.

Апеляційний суд скасовує постанову про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру і постановляє свою постанову у випадках:

необхідність кваліфікації суспільно-необхідного діяння як більш тяжкого, якщо таке було зазначено у постанові слідчого про закриття справи і застосування примусових заходів виховного характеру або про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру;

застосування більш суворого виду примусових заходів виховного чи медичного характеру;

скасування необґрунтованої постанови суду про закриття справи щодо неосудного, що вони не вчинили суспільно небезпечне діяння.

Скасування постанови суду першої інстанції і винесення постанови апеляційним судом з цих підстав допускається, якщо з цих підстав було подано апеляцію прокурором чи потерпілим та його представником.

Для виконання ухвали апеляційного суду справи надсилається до суду першої інстанції не пізніше трьох діб після її розгляду, а у інших випадках після складання і оголошення повного тексту ухвали.

Апеляційна інстанція н вправі постановити свій вирок, скасувавши ухвалу (постанову) суду першої інстанції про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування.

Згідно ст. 383 КПК України, у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки, ухвали, постанови апеляційного суду, винесені ним як судом першої інстанції, а також вироки і постанови ухвалені в апеляційному порядку.

У частині першій, що стосується інтересів засудженого, скаргу можуть подати і сам засуджений, його захисник, законний представник. Особам, які вправі подати касаційну скаргу, касаційне подання, надається право ознайомитися в суді з матеріальними справами ля вирішення питання про внесення касаційної скарги чи подання.

Касаційні скарги розглядаються:

колегією суддів палати Верховного Суду України з кримінальних справ – на судові рішення, ухвалені Верховним Судом Автономної Республіки Крим, обласними, Київським і севастопольськими міськими судами, вироки районних (міських) та міжрайонних (окружних) судів;

колегією суддів військової палати Верховного Суду України – на судові рішення, ухвалені військовими судами регіонів і військово-морських сил, вироки військових судів гарнізонів.

Касаційні скарги можуть бути подані протягом одного місяця від моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови. Касаційні скарги і подання на судові рішення, зазначені у ч.2 ст. 383 КПК, можуть бути подані протягом шести місяців з моменту набуття ними законної сили.

Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, справа ніким не може бути витребувана з суду, який виконує судове рішення, за винятком суду касаційної інстанції.

Скарга подана з пропуском встановленого для оскарження терміну, за відсутності клопотання про його відновлення, визнається такою, що не підлягає розгляді. Термін може бути відновлений у випадках і порядку, передбачених ст. 353 КПК.

Касаційні скарги АН судові рішення, визначені у ч.2 ст. 383 КПК, передаються судді касаційного суду, який протягом 15 діб вирішує питання про витребування справи. Водночас із витребуванням справи за наявності для цього підстав суддя може зупинити виконання судового рішення до розгляду подання або скарги в суді.

Щодо касаційних скарг чи надань на судові рішення, зазначені у ч.1 ст. 383 КПК, то їх направлення зупиняє набуття цими рішеннями законної сили. До початку розгляду справи в касаційну скаргу, може доповнити змінити відкликати ці подання, а також подати свої заперечення на скаргу, подання іншого учасника судового розгляду, дотримуючись при цьому вимог ст. 355 КПК.

Засідання суду касаційної інстанції проводиться за участю прокурора. У ньому можуть брати участь особи, вказані у ст. 284 КПК. Учасники судового розгляду, що з’явились в судове засідання, мають право давати пояснення (ст. 391 КПК).

Якщо суд касаційної інстанції, за ухвалою, переносить розгляд справи, він повинен повідомити про це осіб, які беруть участь у справі.

На підтвердження або спроектування доводів викладених у скарзі або поданні, особи, що їх подали, мають право подати до касаційного суду документи, яких не було у справі. Нові матеріали не можуть бути отримані шляхом проведення слідчих дій. Особа, яка подала нові матеріли, повинна вказати, як вони були отримані та яке значення мають для вирішення справи. За наявності у справі і додатково поданими матеріалами касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення, в тій чатині, в якій воно було оскаржено. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого чи виправданого.

За результатами касаційного розгляду суд приймає одне з таких рішень:

залишає вирок, постанову, ухвалу, без змін, а касаційну скаргу – без задоволення;

скасовує вирок, постанову, ухвалу і закриває справу;

змінює вирок, постанову чи ухвалу;

скасовує вирок, постанову, ухвалу і направляє справу на нове розслідування або новий судовий або апеляційний розгляду.

Підготовку і складання касаційної скарги адвокат здійснює в такому самому порядку, що й при складанні апеляційної скарги. Причини оскаржуваного рішення має бути всебічно аргументована, з урахуванням того, що вирок перевіряється в обсязі, в якому він оскаржений. Коло документів, які повинен вивчити адвокат, готуючи касаційну скаргу, ширше, ніж при підготовці апеляції, адже цього разу предметом оскарження є не тільки вирок, а й апеляція.

Для роботи над касаційною скаргою немає певних, зразків готуючись до подання касаційної скарги адвокат насамперед аналізує і вивчає судове рішення, яке оскаржується, зіставляє його з нормами матеріального в процесуального права з метою вивчення невідповідностей законові. Як і на