За тим, як розташовані сліди на перешкоді можна визначити просторове положення знаряддя злому при слідоутворенні і тим самим вирішити питання про те, з якої сторони, зовнішньої або внутрішньої, був проведений злом, що важливо при перевірці версії про інсценування крадіжки зі зломом [14, с.238].

Сліди ковзання (тертя) утворюються з допомогою фарбового покриття або бруду із знаряддя злому. Такий слід прийнято називати мазком. В слідах ковзання кожна точка рельєфу грані інструменту відображається у вигляді лінії. Ці лінії називаються трасами. Взаємне розташування трас і їх відносна ширина, залежить від того, яке зустрічне положення знаряддя злому при його переміщенні по слідосприймаючій поверхні. Зустрічне положення знаряддя злому визначається кутом зустрічі.

Слід зазначити, що криміналістичне значення слідів ковзання дуже велике, адже вони, хоч і спотворено, відображають зовнішню будову слідоутворюючого об’єкту. За шириною сліду можна визначити ширину робочої поверхні знаряддя злому і, отже, встановити його групову приналежність. Після виявлення ймовірного знаряддя його можна ідентифікувати. При встановленні групової приналежності і ідентифікації знарядь злому по слідах ковзання враховується зустрічне положення інструменту при слідоутворенні.

При трасологічному дослідженні замків сліди ковзання, розташовані на деталях, дозволяють визначити спосіб відмикання замка, встановити групову належність ключа або відмички. За рельєфом слідів ковзання можна ідентифікувати застосовуваний предмет для відмикання замка.

Сліди різання залишаються при таких способах злому, коли як знаряддя злому використовуються ріжучі інструменти. Для злому підлоги і дерев’яних стін використовуються сокири, злом дверей нерідко проводиться висвердлюванням і випилюванням врізного замка, навісні замки часто зламуються шляхом перерізання дужки саперними ножицями або перепилюванням її пилою. Застосуванню того або іншого виду інструменту відповідає певний спосіб різання, що має специфічний механізм слідоутворення.

Сліди термічної дії утворюються головним чином при зламуванні (пошкодженні) металевих перешкод — сейфів, сталевих дверей, захисних решіток. Про застосування газоелектрорізки свідчить оплавлення країв, наявність крапель металу, що сплавився [7, 346].

Для виявлення слідів знарядь і інструментів достатньо, як правило, оглянути поверхню перешкоди в косопадаючому світлі з використанням лупи або інших найпростіших оптичних приладів. Спрямованість огляду в цілях виявлення визначається характером зруйнованої перешкоди і способом її злому.

Перешкоди в будівлях і спорудах злочинець зламує різними способами. Серед них найбільш поширеним є так зване віджимання рам вікон і дверей. Пошкодження вікна може проводитися також вибиванням або видавлюванням скла. В цих випадках важливо оглянути поверхню підвіконня і осколки скла, щоб виявити на них сліди пальців рук.

В деяких випадках в результаті ковзання або розрізу іржа, бруд, фарба, тирса може відшаровуватися і переноситися із следоутворюючого на слідосприймаючий об’єкт, і навпаки. Сліди нашарування можуть залишитися також на тілі, одязі людини.

Знайдені сліди знарядь і інструментів фіксуються в протоколі огляду місця події, фотографуються, заносяться в плани та на схеми, які додаються до протоколу. По можливості, доцільно вилучати сліди разом з об’єктами-носіями. З об’ємних слідів виготовляються зліпки за допомогою пластиліну, полімерних матеріалів. Неглибокі сліди ковзання (не глибше 0,04 мм на металі, твердому дереві) можуть бути скопійовані за допомогою дактилоскопічної плівки [34.36-37].

Аналіз слідів слідчим на місці події (у тому числі експертне дослідження) дозволяє визначити: вид злому (пролом, розпил, тощо); механізм злому (в якій послідовності утворилися сліди); напрям злому (зовні, зсередини); вид використаного знаряддя; кількість осіб, що брали участь; приблизний зріст і фізичну силу злочинців; наявність певного навику поводження із знаряддям (інструментом); скільки часу було потрібно для злому перешкоди; які сліди могли залишитися на одязі і тілі злочинця (з внутрішньої сторони штанів, у взутті, під нігтями, у вухах, волоссі).

Цікаво, що розташування осколків скла (їх завжди буде більше зі сторони, протилежної прикладеному зусиллю), вказує на сторону, з якої воно було вибито. Для визначення сторони вивчають грані осколків, ушкодження на їх ребрах, тріщини і відтворюють ціле (скло в рамі) по частинах.

На трасологічну експертизу направляють сам слід або його копію (зліпок), фотознімки, схему-зарисовку, протокольний опис сліду і об’єкт, що перевіряється (передбачуване знаряддя злочину).

Необхідно наголосити, що з урахуванням специфіки експертизи слідів знарядь злому експерту повинні бути надані об’єкти (знаряддя) в натурі, а не експериментально одержані сліди. Крім того, йому необхідно повідомити про можливі зміни знаряддя в ідентифікаційний період (умови зберігання знаряддя, його заточування, експлуатація, тощо) [7, с.352].

3.3 Сліди-предмети і сліди-речовини, як джерела криміналістичної інформації.

Сліди-предмети. До даної категорії відносять замки і замикаючі пристрої, вироби масового виробництва, частини (фрагменти) об’єкту

Вказані об’єкти досліджуються у зв’язку з їх виявленням на місці події, зміною їх первинного вигляду або в іншому зв’язку із злочинною подією. При дослідженні цих об’єктів встановлюють:

стан предмету; спосіб, застосований для його руйнування або пошкодження;

джерело походження виробу масового виробництва (на основі аналізу ознак виробничих механізмів);

ціле по частині (ідентифікація) [25, с.45]..

Замки частіше за все виступають як об’єкти дослідження. Замки замикають інші пристрої. Залежно від конструкції вони класифікуються :

а) за способом прикріплення до об’єкту, що замикається, — постійні (врізні, прирізні) і знімні (навісні);

б) за цільовим призначенням — замки загального типу (дверні, меблеві) і замки спеціальні (для сейфів, автомобілів і ін.);

в) по конструкції замикаючого пристрою — пружинні, засувні, циліндрові, гвинтові, з шифрованою системою замикання.

В переважній більшості замків основною деталлю є ригель, діючий як засув. В постійних замках ригель висувається з короба і при замиканні зв’язує (сполучає) воєдино стулки дверей або двері і дверний короб.