2.1. Правові засади та порядок формування Кабінету Міністрів

Відповідно до ст. 114 Конституції України до складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри.

Прем'єр-міністр призначається Президентом України за згодою більш ніж половини від конституційного складу Верховної Ради України [1]. Він вносить на ім'я Президента України подання про персональний склад Кабінету Міністрів. А Президент відповідно призначає цей склад.

До складу Кабінету Міністрів можуть бути призначені громадяни України, які володіють державною мовою. Члени Кабінету Міністрів не можуть бути народними депутатами України або мати інший представницький мандат, не мають права поєднувати свою діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку. [7]

У порівнянні порядку фомування Кабінету Міністрів з майбутньою політреформою слід зауважити, що при вступі в силу закону України "Про внесення змін до Конституції України" Прем'єр-міністр призначатиметься Верховною Радою України за поданням Президента. Це робиться для того, щоб обмежити повноваження Президента щодо виконавчої гілки влади, та подолати "дуалізм" виконавчої влади, який склався при теперішній системі, та зменшити вплив на неї Президента, оскільки де-юре Президент України не відносячись до жодної з гілок влади, фактично являється главою виконавчої влади.

Президент відповідно до реформи повинен внести до Верховної Ради кандидатуру для призначення на посаду Прем'єр-міністра України за пропозицією коаліції депутатських фракцій Верховної Ради чи депутатської фракції до складу якої входить більшість народних дупетатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Тут важливо зазначити, щоб уся система влади працювала злагоджено та ефективно без конфліктів та перешкод . Важливе значення має яка політична сила прийшла до влади та чи підтримують її депутатські фракції та інші політичні сили.

Також реформа ввела і обмеження щодо призначення Президентом України персонального складу Кабінету Міністрів, віддавши такі повноваження Верховній Раді. Відтепер Прем'єр-міністр вноситиме подання про призначення складу Кабінету Міністрів не Президенту України, а Верховній Раді, а та відповідно призначатиме такий склад. Виняток становлять посади Міністра оборони України та Міністра закордонних справ України, відносно яких подання про призначення восить Президент, а не Прем'єр, а Верховна Рада їх відповідно призначатиме. Тут слід зауважити, що в Президента відібрали навіть ті повноваження, які йому належать, як главі держави, оскільки фактично "президентський" орган перестає підпорядковуватись Президенту через призначення Міністра оборони Верховною Радою, а не самим Президентом. [3]

Таким чином ми бачимо, що Закон "Про внесеня змін до Конституції України" істотно зменшив вплив Президента України на виконавчу гілку влади, відібравши в нього такі важливі функції, як призначення складу кабміну і цим самим значно обмежив його вплив на діяльність у сферах суспільного життя, які належать до відання Кабінету Міністрів. тобто тепер Кабмін ніяким чином не підпадатиме під вплив Президента.

2.2. Порядок діяльності вищого органу виконавчої влади

Основною організаційно-правовою формою діяльності Кабінету Міністрів є засідання, які скликаються Прем'єр-міністром і ним же визначається періодичність проведення засідань з врахуваннями пропозицій інших членів Кабінету Міністрів України. [16]

Засідання Кабінету Міністрів України скликаються Прем'єр-міністром також за ініціативою Президента України або не менше однієї п”ятої від загальної чисельності Кабінету Міністрів. Засідання є повноважними, якщо на ньому присутні не менше як дві третини від загальної чисельності Кабінету Міністрів.

В разі неможливості міністра взяти участь у засіданні Кабіне-ту Міністрів його замі щає з правом дорадчого голосу перший заступник міністра, а у виняткових випадках – один з заступників мі-ністра.

Кабінет Міністрів України за пропозиціями членів Кабінету Міністрів затверджує перелік осіб, які мають право постійно брати участь у його засіданнях з правом дорадчого голосу.

На засіданнях головує Прем'єр-міністр або Президент, якщо
засідання проводиться за його ініціативою. [16]

На засіданні може бути розглянуто будь-яке питання повноважень уряду, а саме найбільш важливі питання державного управ-ління і соціально-культурного будівництва; про підготовку і вико-нання бюджету, проекти приватизаційних програм, фінанси та ці-ноутворення, надання кредитів і позик, тощо. [53, с.163]

Порядок денний засідання затверджує Кабінет Міністрів України. Проект порядку денного вноситься Прем'єр-міністром України з врахуванням пропозицій інших членів Кабінету Міністрів.

На основі розгляду питань порядку денного засідання Кабінету Міністрів здійснюється підготовка проектів актів уряду, прово-диться їх експертиза, обговорення та розгляд.

Для здійснення кваліфікованої допомоги Кабінету Міністрів своїм розпорядженням може утворювати постійні або тимчасові робочі та консультативні органи Кабінету Міністрів у формі рад, комітетів чи комісій. [40, с.532]

До участі в робочих та консультативних органах Кабінету Мі-ністрів залучаються народні депутати України, державні службовці, науковці та інші фахівці на громадських засадах. [39, с.142]

Діяльність Кабінету Міністрів забезпечується Секретаріатом, який є постійно діючим органом, що забезпечує діяльність Кабінету Міністрів як вищого органу в системі органів виконавчої влади і має своїм завданням організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України.

До структури Секретаріату, як самостійні підрозділи входять: служба Прем'єр-міністра, служби віце-прем'єр-міністрів України, які є патронатними підрозділами, що забезпечують діяльність віце-прем'єр-міністрів України і підпорядковуються їм безпосередньо, служба Урядового Секретаря і інші структурні