звітування перед Верховною Радою про свою діяльність;

відповіді уряду на депутатські звернення, тощо.

Таким чином слід зауважити, що кабінет Міністрів, не зважаючи на суттєвий вплив на нього, як президента України, так і Верховної влади має досить широку повноваження у сфері внутрішньої політики, а беручи до уваги і майбутню реформу Кабмін дещо розширить свої повноваження, зокрема у сфері формування центральних органів виконавчої влади. [40, с.534]

Що стосується припинення повноважень Кабінету Міністрів, то вони припиняються у випадках:

обрання нового Президента України;

прийняття Президентом рішення про припинення повноважень Прем'єр-міністра України;

прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України;

відставки або смерті Прем'єр-міністра України. [1]

У випадку обрання нового Президента України Прем'єр-міністр подає йому заяву про відставку Уряду на церемонії вступу Президента на посаду (інавгурації) після складення Президентом присяги.

Повноваження Кабінету Міністрів можуть бути припинені за рішенням Президента України. У зв'язку з цим, Президент видає Указ, а Прем'єр-міністр невідкладно подає Президенту заяву про відставку Кабінету Міністрів, яка приймається главою держави. [39, с.431]

Згідно ст.87 Конституції України, Верховна Рада України може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри. Прем'єр-міністр, отримавши постанову Верховної Ради про недовіру Кабінету Міністрів України, невідкладно вручає Президенту України заяву про відставку Кабінету Міністрів, яка приймається Президентом. [1]

Припиненням повноважень кабінету Міністрів можливе також у зв'язку з відставкою або смертю Прем'єр-міністра України. Прем'єр-міністр може заявити Президенту України про свою відставку. Президент протягом 10 днів з дня отримання заяви приймає рішення про відставку Прем'єр-міністра або про неприйняття відставки.

Кабінет Міністрів, відставку якого прийнято президентом, за дорученням Президента продовжує виконувати свої повноваження до складення присяги новосформованим Кабінетом Міністрів, але не довше 60 днів. Таке доручення дається у формі указу Президента. [39, с.413]

Слід також зазначити, що з введенням в дію політичної реформи Уряд складатиме повноваження не перед Президентом України, а перед новообраною Верховною Радою і тільки верховній Раді, а не Президенту України. Прем'єр-міністр та його Уряд матимуть право заявити про свою відставку.

Відставка Прем'єр-міністра України чи прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів матимуть наслідком відставку всього складу кабінету Міністрів. В таких випадках Верховна Рада буде здійснювати формування нового складу Кабінету Міністрів. [3]

Кабінет Міністрів, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою України або відставка якого прийнята Верховною Радою, продовжуватиме виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів.

2.4. Вплив політичних партій та депутатських фракцій більшості

на діяльність Кабінету Міністрів України

Вплив політичних партій та депутатських фракцій більшості на діяльність Кабміну має досить вагоме значення з огляду на такі підстави: по-перше, це стосується перш за все призначення кандидатури Прем'єр-міністра України, оскільки залежно від того, представником якої партії він являється (правлячої партії чи опозиції) і, як ставитимуться в парламенті до кандидатури, внесеної Президентом, та політики Президента в цілому, залежатимуть результати діяльності Уряду та співпраця, злагоджена і ефективна, між Верховною Радою та Кабінетом Міністрів. По-друге, як свідчить практика, при обранні Прем'єр-міністра та його Уряду існує певна система домовленостей щодо тих чи інших посад для представників тих партій, які підтримають кандидатуру Прем'єра. Тут важливо зазначити, що одним з негативних моментів при обранні Прем'єр-міністра може бути те, що вимагання окремих посад в Уряді може призвести до дисбалансу роботи Уряду, особливо якщо Уряд представлятиме інтереси конкуруючих груп впливу, оскільки такий уряд буде "строкатим" за політичним забарвленням. А це аж ніяк не сприяє ефективності роботи Уряду. По-третє, в парламенті досить часто може змінюватися конфігурація більшості, і залежно від того, які групи чи фракції керівник уряду, та весь його склад, особливо, якщо цей уряд не був сформований з представників такої більшості, то за умови формального законодавчого регулювання даного питання можна відправити у відставку Уряд, якщо його Програма не відповідатиме інтересам цієї ж більшості. По-четверте, при створенні більшості прямо протилежної за своїми ідеологічними уподобаннями до попередньої (наприклад, лівої) курс Уряду може радикально змінитися, що стане негативним фактором, як для економіки так і для соціальної, внутрішньої і зовнішньої політики. По-п'яте, належність керівника Уряду до вагомої політичної сили призведе до збільшення взаємовідповідальності між Кабінетом Міністрів та Верховною Радою, а за умови стійкої, в часовому контексті, більшості збільшиться і життєздатність Уряду, що дозволить більш комплексно впроваджувати в життя урядові програми та сприяти ефективному втіленню Урядом цих програм в життя. [37, с.6] По-шосте, саме правляча партія виробляє науково-обгрунтовану політику соціально-економічного розвитку, яка знаходить своє вираження в законах, виконання яких покладено на виконавчу гілку влади, і яка відповідно звично впливає на її діяльність. [47, с.40]

Отже, як бачимо, Уряд, не залежно від своєї діяльності (позитивної чи негативної), а залежно від політичної кон'юктури, яка складається в парламенті, може бути в будь-який момент відправлений у відставку. [33, с.20] Тому для злагодженої роботи Уряду та ефективного втілення в життя урядових програм найоптимальнішим був би варіант, коли і правляча партія (більшість) і опозиція співпрацювали злагоджено і конструктивно, не встромляючи палки в колеса одне одному, і не перешкоджаючи призначенню кандидатури Прем'єра, шляхом компромісу та не висували свої інтереси поперед державних.

Що ж стосується політичної реформи, то тут слід зазначити, що при переході до парламентсько-президенської форми правління парламент матиме більш вагоміший вплив на Уряд. Це полягає в тому, що відповідно до ст.83 Закону України "Про внесення змін до Конституції України" у Верховній