Конституція України формулює певні юридичні гарантії прав і обов'язків громадян:

- право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних дій (ст. 27);

- жодну людину без її вільної згоди не може бути піддано медичним, науковим чи іншим дослідам(ст. 28);

- ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, визначених законом(ст. 29);

- обмеження часу(до 72 годин) тримання особи під вартою без вмотивованого рішення суду(ст. 29);

- право затриманого в будь-який час оскаржити в суді своє затримання(ст. 29);

- судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе, членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а такожправо на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням недостовірної інформації(ст. 32);

- захист від незаконного звільнення(ст. 43);

- ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду(ст. 47);

- право на захист прав і обов'язків громадян судом(ст. 55);

- право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженої Верховної Ради України з прав громадян(ст.55);

- право на відшкодування за рахунок держави або органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів і службових осіб, а також посадових при здійсненні ними своїх повноважень (ст. 56);

- право кожного знати свої права й обов'язки (ст. 57);

- заборона зворотної дії, законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58);

- право на правову допомогу (ст. 59);

- право не виконувати явно злочинні розпорядження, або накази (ст. 60);

- ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (ст. 61);

- особа вважається невинною у вчинені злочину в не може бути піддана кримінальному покаранню доти, поки її

не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62);

- право не давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (ст.63);

- підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист (ст.63).

Висновки

Ідея про права громадян має давню історію. Її сучасне розуміння зумовлено рівнем та особливостями світової цивілізації й водночас спирається на попередній досвід людства, втілює релігійні, філософські, політичні, економічні, правові погляди багатьох народів різних епох. Протягом усієї історії людство вело боротьбу за свої права та їх юридичне закріплення в законах і кодексах, що є дуже важливими для захисту прав людини.

Кожен громадянин живе в тій чи іншій державі і має зв'язки з суспільством, в якому він живе. Кожна держава визначає характер взаємозв'язків суспільства, держави і громадянина. Держава, як офіційний представник суспільства юридично закріплює, насамперед в Конституції, права та обов'язки громадян.

Права і свободи не відокремлюються від обов'язків громадянина. Ми маємо зрозуміти, що реальними права громадян стають лише тоді, коли вони невідривно зв'язані з виконанням ним обов'язків. Така єдність прав та обов'язків складає основу кожного суспільства. І в такому сенсі обов'язки громадян - це вимоги, які ставляться суспільством до них для того, щоб не порушувувалися їхні права і суспільство могло нормально функціонувати.

Права громадян не можуть зробити їх незалежними від суспільства, в якому вони живуть, і тому права громадян не звільняють від обов'язків, насамперед від обв'язку поважати права інших громадян.

Держава має право вимагати від громадян правомірної поведінки, поваги до законів, сумлінного виконання обов'язків. Проте, держава має особливості, якщо вона демократична, зобов'язана з допомогою політики і права забезпечити розумні, науково-обгрунтовані стабільні принципи своїх взаємовідносин з громадянами, створити гарантію проти зловживання збоку офіційних представників держави. Більше того, держава зобов'язана захищати проголошені нею права і обов'язки від порушень. Якщо б кожен громадянин України та її суспільства не дотримувалися законів, прав та обов'язків визначених конституцією, то держава не могла б бути державою, вона просто б припинила своє існування.

На думку вчених А.О. Сурілова та М. І. Матузова держава та її громадяни не змогли б просто існувати без законів та їх законодавчих актів тому, що невиконання будь-яких законів, визначених державою, карається нею. Якщо б кожен громадянин України та її суспільство не дотримувалось законів, прав та обов'язків, то держава не могла б бути державою, вона просто зупинила б своє існування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Брецко Ф. Ф. Основи держави і права. У двох томах -книжка І Ужгород: Закарпаття 1998.

2. Коляда І. А., Булда А. А. Основи правознавства. Методичний посібник для вчителів - К.: А. С. К. 2000. -140 стор.

3. Котюк 1.1. Основи правознавства. - Київ: Ґенеза, 2003. -320 стор.

4. Конституція України, - Київ: 1996.

5. Ледях I. А. Права громадян: Буржуазної теорії та практика. ФРГ.-М., 1986

6. Основи правознавства: Навчальний посібник П. І. Гнобенка, В. М. Калашников, К. А. Марков та ін.; за заг. ред.. П. І. Ігнатенка. - К. Видавничий дім «Юридична книга», 2003. - 330 стор.

7. Основи правознавства: навчальний посібник за редакцією І. Б. Усенка. - Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 1997. - 416