Розвиток суспільства в останні роки дозволило злочинним угрупуванням озброїтись і об’єднати свої сили для обкрадання цього суспільства, що є великою загрозою для всіх країн [16, с. 28].

Злочинці і злочинні організації ширше розгортають транснаціональні операції не тільки у зв’язку із зміною кон’юнктури ринку, але і для того, щоб уникати зустрічей з правоохоронними органами. Неоднаковість систем кримінального правосуддя і правоохоронних органів різних країн означає, що ступінь ризику для злочинних елементів в значній мірі визначається місцезнаходженням злочинної організації. Тому злочинні організації намагаються діяти в районах найменшого для себе ризику, щоб звідти займатися поставками нелегальних товарів і послуг на ринки, де можна найбільше мати прибуток. Прибутки від злочинної діяльності вони також направляють по мережі світової фінансової системи, використовуючи для цього в основному центри банківської діяльності з відносно м’яким регулюванням.

Така діяльність має вже досить великі масштаби, що дозволяє говорити про появлення так званих транснаціональних злочинних організацій, тобто організованих злочинних груп, які знаходяться в одній державі і діють в одній чи декількох іноземних державах з сприятливою ринковою кон’юнктурою. Такі організації є важливими учасниками світової економічної діяльності і відіграють важливу роль в заборонених законом сферах (наприклад, виготовлення і торгівля наркотиками), які мають глобальні масштаби і приносять прибуток, який перевищує розмір національного валового продукту в деяких розвинутих державах [9, с. 128].

Транснаціональні злочинні організації за низкою ознак відрізняються від міжнародних транснаціональних організацій, хоч і діють на одному полі і заради однієї мети – надприбутків. Насамперед, транснаціональні корпорації діють на законних підставах і порушення ними закону є швидше винятком, ніж правилом. На відміну від них, порушення закону транснаціональними злочинними організаціями є нормою і їхньою основною ознакою. Як і транснаціональні злочинні організації, так і транснаціональні корпорації намагаються мати максимальну свободу дій при мінімальному контролі за їх діяльністю як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Чинники розвитку транснаціональних злочинних організацій експерти ООН пов’язують з появою відповідних можливостей на міжнародному рівні, що обумовлено довгостроковими тенденціями у світовій політиці й економіці. У результаті посилення взаємозалежності держав, спрощення міжнародних зв’язків, збільшення прозорості національних кордонів і формування світових фінансових мереж, з’явилися нові ринки збуту як легальної, так і незаконної продукції. Транснаціональні злочинні організації однаковою мірою є як причиною, так і наслідком цих глобальних змін [6, c.55].

Єдиної моделі транснаціональної злочинної організації не існує. Такі угрупування різняться за формою і розмірами, а також спеціалізацією. Вони діють у різноманітних регіонах і на ринках різних товарів та використовують найрізноманітнішу тактику і механізми, приховуючись від правоохоронних органів.

Причини виникнення транснаціональних злочинних організацій

Причини розвитку транснаціональних злочинних організацій експерти ООН пов’язують з появою можливостей на міжнародному рівні, що обумовлено тенденціями розвитку в світовій політиці і економіці, що зумовило виникнення багатьох транснаціональних організацій. В результаті збільшення взаємозалежності держав, спрощення міжнародних поїздок і зв’язків, зріст ступеню прозорості національних кордонів і формування світових фінансових систем – з’явилися світові ринки збуту як законної, так і незаконної продукції. Транснаціональні злочинні організації в однаковій мірі є як причиною, так і наслідком важливих змін в світовій політиці і економіці.

Ріст світової торгівлі супроводжувався розвитком міжнародних фінансових систем. Використання обмеженого числа твердих валют в рамках світового механізму товарообміну сприяло росту об’єму транснаціональних економічних угод. Разом з тим масштаби і складність таких угод надзвичайно ускладнювали процес регулювання і контролю грошових потоків через національні кордони із сторони держав.

Революція в сфері засобів комунікації сприяла розвитку системи повідомлень на світовому рівні, тим самим, висвітливши різницю між країнами. Склався світовий ринок, на якому покупці “мали доступ до інформації про товари чи послуги в будь-якій країні світу”, а в злочинного оточення виникли можливості для здіснення збуту в світових масштабах. Найяскравішим прикладом світового нелегального ринку можна рахувати появу незаконного обороту наркотиків. Хоча в різних районах були розповсюджені різні види наркотиків, в цілому вони перетворились у світовий товар. За деякими даними, світова торгівля наркотиками перевищує масштаби світової торгівлі нафтою і досягає рівня 500 млрд. доларів США в рік [11, с.96] .

Закінчення холодної війни і позиції капіталізму, і ліберальної демократії на думку експертів ООН сприяли проникненню капіталістичних підприємницьких відносин в країни Східної Європи і Радянський союз. Нестабільність, розпад існуючих органів політичної і законодавчої влади, загострення етнічних і регіональних конфліктів і формування національних меншин забезпечили виникнення нових можливостей і стимулів для злочинної діяльності.

Особливістю процесу світової інтеграції в умовах, коли світ дійсно ставав тісним, посилюється міграція етнічних діаспор, що з більшою користю для своїх операцій використовують злочинні організації. Хоч більшість емігрантів, безперечно відносились до категорії законослухняних громадян, міграція в значній мірі сприяла формуванню структури розповсюдження заборонених законом товарів. Райони з етнічним населенням ставали джерелом поповнення рядів транснаціональних злочинних організацій, які знаходились в тій чи іншій державі.

Всі ці особливості, за висновком експертів ООН, створюють нові можливості для транснаціональної злочинності. Масштаби світової економічної діяльності, наприклад, дозволяють приховувати незаконні угоди, продукти і перевезення при здійсненні відповідних законних операцій.

На національному рівні злочинні організації можуть проводити транскордонні операції і вони успішно діяли в тих випадках, коли держава була слабкою