Багатосторонній характер цієї злочинної діяльності, труднощі, які виникають у правоохоронних органів, дають підставу експертам ООН стверджувати, що проблеми, пов’язані з діяльністю “тріад”, будуть швидше розширюватись, ніж звужуватись.

Японська “якудза”, або, її ще називають “боріокудан”, найчастіше здійснює насильницькі злочини. В “якудзу” входять декілька організацій, серед яких лідирує “Ямагучі-гумі”, нараховується 26 000 членів в складі 944 невеликих банд. Другою за чисельністю організацією є “Інагова Кай”, яка має в своїх рядах більше 8600 членів, за нею йде “Сумієші-Кай”, яка об’єднує більше 7000 членів. Для “якудзи” характерна широкомасштабна міжусобна боротьба між її різними угрупуваннями, але це їй не заважає проникати в сферу легального підприємництва і займатися корупцією в рамках політичної системи.

На думку експертів, активна участь якудзи в легальному бізнесі й корумпованість ряду політиків пояснюють, чому служби безпеки країни не оголошують мафії відкриту війну. Дослідники вважають, що влада і якудза “знаходяться одне в одного в кишені”. Обидві сторони досягли своєрідного балансу.

Японська “якудза” здійснює достатньо широку злочинну діяльність за межами національного кордону. Крім того, діяльність “якудзи” є достатньо видимою практично у всіх країнах Південно Східної Азії. Сфера діяльності ”якудзи” розповсюдилась на азартні ігри, шахрайство і відмивання грошей. На Гавайських островах члени “якудзи” активно займаються секс-бізнесом, наркобізнесом і вкладають гроші у нерухомість.

Незважаючи на економічний спад, що триває вже понад десятиріччя, і дію закону щодо боротьби з організованою злочинністю від 1992 року, який, як вважається, зможе приборкати “якудзу”, ймовірність зникнення цієї організації найближчим часом надто мала. І якщо в перші роки після ухвалення закону кількість ганстерів скоротилася з 90 600 до 79 300 осіб, то останнім часом більшість угрупувань змогла оговтатися від завданого їм удару. І за даними поліції в 2002 році чисельність “якудзи” вже становила 85300 осіб [23, с. 6].

Колумбійські картелі. На відміну від багатьох інших транснаціональних злочинних організацій, які здійснюють найрізноманітнішу злочинну діяльність, то картелі займаються виключно наркобізнесом. На практиці картелі – що найбільш характерно для калійського картелю, який сьогодні займає привілейоване положення в сфері наркобізнесу – створили більш організоване корпоративне і злочинне середовище, ніж будь-яке інше угрупування. Їхній бізнес ґрунтується на таких ефективних принципах управління, як спеціалізації і розподілу праці.

У 80-х роках Карлос Ледер та інші члени медельїнського картелю започаткували використання промислового способу перевезення наркотиків в сфері наркобізнесу, збільшивши об’єм наркотиків, які перевозились в Сполучені Штати Америки повітряним простором. Калійський картель діяв ефективніше і став застосовувати у своїй діяльності більш результативніші методи управління комерційними підприємствами і процедурою чіткого бухгалтерського обліку.

Не маючи на меті протистояти державі і правоохоронним органам, калійський картель намагався мирно ввійти у суспільство. Наркобарони виступали у ролі легальних підприємців, які вкладали великі гроші в легальний бізнес. Крім того, вибір цих осіб в склад місцевих правоохоронних органів і те, що вони здійснювали управління на місцях, було для них найкращим прикриттям в Калі.

Хоча калійський картель ще використовує авіаційний транспорт для перевезення наркотиків в Сполучені Штати Америки, то зараз він хоче використовувати для цих цілей комерційні грузи. В цей же час картель застосовує ефективні методи приховання наркотиків. Те, що злочинцям вдається ховати кокаїнову основу або сам кокаїн в картоні, склі, пластмасі, говорить про винахідливість і хитрість методів протидії правоохоронним органам і заходам виявлення торгівлею наркотиками.

Нігерійські злочинні організації. Ріст організованої злочинності в Нігерії виник відносно недавно, і його пов’язують, з падінням ціни на нафту на початку 80-х років, що викликало дестабілізацію нігерійської економіки, яка більше ніж 95% залежить від експортних надходжень. В результаті чого нігерійці, які володіли неординарними можливостями і більшість з яких мали вищу освіту – були повністю залишені джерела доходів. Деякі з них стали на шлях злочинної діяльності і здобули надзвичайних успіхів. Нігерійські злочинні організації почали займатися широкомасштабним постачанням наркотиків (героїну) в США і по об’єму ввозу поступаються лише китайцям, це означало, що країні не вистачало коштів не фінансування правоохоронних органів, а тому корупція заводнила країну. Практика показала, що вони добре пристосувалися до нових умов, що проявлялося у розробці альтернативних маршрутів для обороту наркотиків, способах приховування наркотиків, виборі кур’єрів і відповідного товару для збуту. Хоча немає ніяких даних, які б говорили про існування нігерійського картелю, але була виявлена система ділків наркобізнесу, бо не має сумнівів в тому, що діяльність кур’єрів ретельно планується, і їх вчать, як залишатися непомітними [6, с.58].

Разом з тим потрібно зазначити, що злочинна діяльність нігерійців не тільки обмежувалась незаконним оборотом наркотиків. Нігерійські організації займались також широкомасштабним шахрайством і вимаганням, в тому числі підробкою кредитних карток і махінаціями пов’язаними з діяльністю комерційних банків. Вони також виготовляють підроблені посвідчення осіб, які дозволяли їм здійснювати такі операції, як одержання субсидій для навчання, шахрайство з метою отримання соціальних пільг, одержання обманним шляхом страхових виплат і інше. Нігерійські організації не проводять великомасштабних операцій, а віддають перевагу дрібним, але проводять їх велику кількість і, як правило, залишаються непоміченими. Члени різних організацій ведуть скромний спосіб життя і зароблені гроші переправляють в Нігерію з-за кордону,